© depositphotos/artjazz Чехія очолила ініціативу закупівлі артилерійських снарядів за межами ЄС.
Європейські країни намагаються зібрати 1,5 мільярда доларів як екстрене фінансування, щоб забезпечити Україну артилерійськими снарядами. Про це повідомляє FT.
Схему закупівлі боєприпасів за межами ЄС очолила Чехія. Мета — компенсувати наслідки затримки схвалення допомоги від США в Конгресі та недостатніх обсягів виробництва снарядів у Європі.
Прага виступила з такою ініціативою на тлі суперечок між столицями ЄС щодо продовження терміну дії головної програми військової підтримки Києва з боку Союзу.
Чиновники, знайомі з перебігом дискусій, кажуть, що Чехії потрібні європейські партнери, які допоможуть зібрати 1,5 млрд доларів для фінансування закупівель боєприпасів.
“Чехи виконали свою роботу, але їм потрібні гроші від інших”, – сказала особа, поінформована про ініціативу.
Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба повідомив колегам з ЄС, що Київ потребує 2,5 мільйона артилерійських снарядів цього року, але Союз надіслав лише 400 тисяч. Він закликав їх знайти рішення.
Президент Чехії Петр Павел заявив, що Прага знайшла країну за межами ЄС із “півмільйоном снарядів калібру 155 мм і ще 300 000 снарядів калібру 122 мм, які можна доставити протягом декількох тижнів, якщо швидко знайти для цього фінансування”.
Деякі члени ЄС вже зробили свої внески, кажуть чиновники.
Прага потребує фінансових внесків від урядів країн ЄС, тоді як у столицях Союзу тривають суперечки щодо запропонованого поповнення Європейського фонду миру для фінансування поставок зброї Києву на суму 5 млрд євро.
Посли ЄС не змогли досягти згоди щодо цього фонду на зустрічі в Брюсселі в середу, 21 лютого, і поставили за мету узгодити правила внесків до саміту лідерів Союзу 21 березня.
Німеччина наполягає на тому, щоб її умовний внесок у розмірі приблизно 1,25 млрд євро був зменшений, на тлі її великої двосторонньої військової допомоги Україні, яка цього року становить 7 млрд євро.
Франція та Греція наполягають на тому, що розширений Європейський фонд миру повинен купувати зброю і боєприпаси лише у виробників з ЄС і Норвегії. Французький уряд вважає, що кошти ЄС мають бути використані для зміцнення оборонно-промислової бази Союзу. Греція стурбована тим, що контракти можуть бути підписані з турецькими оборонними компаніями.
Європа повільно нарощувала виробництво артилерійських снарядів, оскільки національні уряди і структури ЄС та НАТО не поспішали підписувати контракти з виробниками, що ускладнювало компаніям доступ до фінансування для розширення своїх потужностей.
Глава зовнішньополітичного відомства ЄС Жозеп Боррель заявив, що до кінця 2024 року річні виробничі потужності ЄС зростуть до 1,4 млн снарядів, випередивши США, які, як очікується, досягнуть 1,2 млн наступного року.
У статті для Міжнародного інституту стратегічних досліджень аналітики Франц-Штефан Гаді та Майкл Кофман дійшли висновку, що Україні потрібно від 75 тисяч до 90 тисяч артилерійських снарядів на місяць “для ведення оборонної війни, і більш ніж удвічі більше — від 200 тисяч до 250 тисяч – для великого наступу”.
За даними аналітичного центру Royal United Services Institute, Росія здатна виробляти 2,5 млн снарядів на рік. Українські офіційні особи кажуть, що ця цифра становить чотири мільйони. Але цей показник значно нижчий за власні фронтові потреби Росії. За оцінками, війська РФ випустили 12 млн артилерійських снарядів у 2022 році і 7 млн у 2023 році.
Українські військові вже змушені обмежувати артилерійський вогонь, що ускладнює відбиття російських атак. Поставки снарядів із США призупинені, оскільки схвалення пакету підтримки України на $60 млрд застрягло у Палаті представників Конгресу.
ЄС поставив собі за мету до березня цього року відправити в Україну мільйон снарядів зі своїх запасів, виробництва і закордонних закупівель – але, швидше за все, зможе передати лише половину з обіцяних снарядів до встановленого терміну.