© depositphotos/lightsource “Імідж” України на світовій арені змінюється, а низка створених російською пропагандою міфів руйнується.
Повномасштабна війна проти України, розв’язана Росією майже три роки тому, справедливо визнана одним із найбільших злочинів двадцять першого століття. Досі мало уваги приділялося впливу цієї війни на міжнародний імідж України. І все ж, на тлі травм і жаху наслідків російського вторгнення з’являється дедалі більше ознак того, що безпрецедентна увага ЗМІ до України з 2022 року поступово допомагає трансформувати світове сприйняття країни. Як наслідок, Україна нарешті виходить із тривалого періоду міжнародної невідомості, який століттями гальмував її прогрес, пише Atlantic Council.
Міжнародне незнання України було характерним ще задовго до того, як країна відновила незалежність у 1991 році. Після розпаду Радянського Союзу мало що було зроблено для подолання цього браку зовнішньої поінформованості або зміцнення “національного бренду” України на світовій арені. Така низька увага до України створила підґрунтя для дезінформаційної кампанії Росії, оскільки іноземна аудиторія часто була готова повірити у всіляку брехню про країну, яка раніше була їй невідома. Завдяки нещодавній увазі ЗМІ до України кремлівські пропагандисти виявили, що їхні викривлення сприймаються вже не так легко.
Цей процес триває, але вже зараз можна виокремити низку важливих фактів про Україну, які вкоренилися в міжнародній свідомості з початком повномасштабного вторгнення Росії.
Україна — не Росія
Той факт, що Україна — не Росія, може здатися образливо очевидним, якщо дивитися з українського боку, але насправді це була фундаментальна іміджева проблема, з якою зіштовхнулася країна у 2022 році. Дійсно, не випадково напередодні повномасштабного вторгнення російський диктатор Владімір Путін опублікував ціле есе, в якому заперечував легітимність окремої української держави на тій підставі, що українці — це нібито “один народ” із росіянами.
Путін не сам вигадав такий наратив заперечення існування незалежної України. Його попередники наполягали на тому, що Україна є невід’ємною частиною Росії щонайменше з XVIII століття, і безжально маніпулювали історичними фактами на підтримку своїх “аргументів”. Протягом царської та радянської епох будь-хто, хто намагався протистояти такому наративу або висвітлити тривалу боротьбу України за незалежність, розглядався як небезпечний “єретик”, який підлягав найсуворішому покаранню.
Поколіннями РФ могла нав’язувати свою імперську пропаганду міжнародній аудиторії, оманливим чином зображуючи Україні як “невід’ємну частину історичних земель Росії”.
Тому не дивно, що коли в 1991 році на карті з’явилася незалежна Україна, багатьом було важко відрізнити її від РФ. Це створило велику плутанину і певним чином підживлювало подальші спроби Росії відновити владу над Україною.
Повномасштабне вторгнення це змінило. З лютого 2022 року міжнародне сприйняття відносин між Росією та Україною радикально трансформувалося, оскільки світ став свідком жорстокості російської війни та рішучості української національної оборони. Війна, розв’язана Путіним, зруйнувала міф про росіян і українців як “один народ”. Зараз, коли повномасштабне вторгнення наближається до трирічного рубежу, можна з упевненістю сказати — кожен, хто продовжує наполягати на неподільності Росії та України, або діє недобросовісно, або є настільки приголомшливим невігласом, що його думкою можна знехтувати.
Україна — велика країна
Довоєнний низький міжнародний авторитет України спонукав багатьох уявляти її як незрозумілу і неважливу державу, доля якої мало важить для світу. Тим часом мало хто усвідомлював, що Україна насправді є найбільшою країною Європи.
Тепер це змінилося — протягом останніх трьох років карта України постійно з’являлася на сторінках міжнародної преси, навіть випадкові спостерігачі ознайомилися з обрисами країни та не могли не помітити, наскільки великою вона виглядає порівняно зі своїми європейськими сусідами.
Висвітлення подій на полі бою у ЗМІ також підкреслило величезні розміри України. Попри регулярні зведення про великі наступи і просування, загальна картина лінії фронту мало змінилася з першого року війни, що підкреслює масштаб території України.
Хоча Україна все ще може здаватися маленькою порівняно з територією Росії, за європейськими мірками це величезна країна. Дедалі більше усвідомлення цього факту допомагає формувати сприйняття геополітичного значення України.
Україна — сільськогосподарська наддержава
До 2022 року Україна була, мабуть, найбільш відома багатьом у світі як місце Чорнобильської катастрофи. Асоціації з найгіршою у світі ядерною аварією були особливо невдалими, оскільки Україна — це зовсім не радіоактивна пустка. Насправді, країна претендує на славу як житниця Європи. Легендарні українські чорноземи є одними з найродючіших земель у світі, що робить більшу частину країни гігантським садом аграрного достатку.
Починаючи з 2022 року, російське вторгнення допомогло поінформувати міжнародну аудиторію про вирішальну роль України у глобальній продовольчій безпеці. Широке висвітлення у ЗМІ блокади Чорного моря Росією підкреслило важливість українського сільськогосподарського експорту, перебої в якому, спричинені втручанням Москви, призвели до ризиків голоду в Африці та стрибка цін на основні продукти харчування на Заході. Усвідомлення статусу України як сільськогосподарської наддержави підірвало зусилля Кремля представити вторгнення як суто локальну справу і мобілізувало міжнародну опозицію до війни.
Десятиліттями міжнародне сприйняття України страждало від лінивих кліше, що зображували країну як безнадійно корумповану “глушину” на “просякнутій горілкою окраїні Східної Європи”. Ці вкрай невтішні карикатури завжди вводили в оману.
Зараз вони безнадійно застаріли. Починаючи з 2022 року, Україна продемонструвала, що вона є високотехнологічною державою. Здатність України розробляти, розгортати та оновлювати власні системи озброєнь майже на щоденній основі зробила багато для розвінчання старих негативних стереотипів та утвердження репутації країни як провідного інноваційного центру.
Українські оборонно-промислові компанії відповідальні за низку особливо інноваційних рішень для поля бою, які привернули увагу світових гігантів оборонної промисловості та допомогли Україні вирівняти шанси проти значно більшого та багатшого ворога. Наприклад, революційні українські морські безпілотники переломили хід битви в Чорному морі та змусили російський флот відступити з Криму, а українські безпілотники дальнього радіусу дії регулярно вражають цілі в глибині території РФ. Як результат, “Зроблено в Україні” тепер визнається як знак якості в міжнародному секторі безпеки. Така трансформація іміджу вже приваблює міжнародних інвесторів і визначатиме економічний розвиток України на десятиліття вперед, оскільки оборонна промисловість і широкий технологічний сектор країни користуватимуться високим попитом.
Єдність України
Повномасштабне вторгнення серйозно підірвало багаторічні зусилля Росії зобразити Україну як безповоротно розколоту державу за географічною та ідеологічною ознаками. Наратив про розділену Україну був основою кремлівської пропаганди ще з радянських часів і займав центральне місце в кампанії дезінформації, яка супроводжувала ескалацію російської агресії протягом останніх двох десятиліть. Багато років такий наратив залишався поверхнево переконливим для міжнародної аудиторії, але його було рішуче розвінчано об’єднаною відповіддю України на повномасштабне російське вторгнення.
Українці по всій країні в переважній більшості об’єдналися в опорі росіянам-загарбникам, причому жителі нібито “проросійських” міст виявилися не менш рішуче налаштованими захищати себе і свої домівки. Звичайно, це не означає, що регіональне розмаїття більше не є характерною рисою сучасної України. Навпаки, Україна залишається настільки ж схильною до регіональних відмінностей, як і будь-яка інша велика європейська держава. Однак російське вторгнення зруйнувало міф про остаточно розділену Україну і довело поза будь-якими прийнятними сумнівами, що переважна більшість українців виступає проти ідеї “возз’єднання” з Росією.
Російська агресія проти України показала, яке важливе місце займає пропаганда в концепції гібридної війни. Ціною власних страждань та випробувань українці відчули ефективність інформаційної отрути, створеної у російських спецслужбах та ЗМІ. Через фейки, запущені з Росії, спотворювалися імідж України й сутність боротьби проти російської навали. Аналітики дослідили, як еволюціонує пропаганда РФ.
