© Генеральний штаб ЗСУ Україні потрібно буде знайти швидкі й ефективні рішення для підготовки та навчання більшої кількості солдатів, а також для оснащення нових бригад.
Наприкінці 2023 року російські військові отримали можливість по-справжньому змінити хід війни в Україні. Сухопутні війська України виснажилися під час контрнаступу на півдні країни. Україна втратила велику кількість боєприпасів і ракет перехоплювачів до систем ППО й намагалася поповнити запаси на своїх позиціях.
Але за останні пів року Росія загалом не змогла скористатися цими можливостями. Вона завдала повітряних і ракетних ударів по українській електромережі, різко зменшивши здатність країни виробляти електроенергію та атакувала цивільне населення. Проте російським сухопутним військам вдалося захопити лише невеликі ділянки території, пише Мік Раян, генерал-майор австралійської армії у відставці.
Російські війська продовжують наступати на кількох фронтах, але навіть найбільші та найбоєздатніші військові формування не можуть продовжувати наступ вічно. Після втрати такої великої кількості військ вікно можливостей для Росії може скоро закритися, вважає Раян.
Росія наступає вже понад пів року і, ймовірно, зможе підтримувати нинішній темп ще місяць чи два. Військові, ймовірно, зможуть проводити деякі наземні та повітряні атаки й після цього, але в значно меншому обсязі. Це означає, що Україна повинна почати планувати, як якнайкраще використати майбутнє ослаблення Росії.
Зробити це буде нелегко. Але Україна може уважно вивчати поле бою в пошуках ознак слабкості Росії. Вона може співпрацювати з НАТО для навчання і підготовки до нових наступальних операцій. І вона може розробити нову концепцію перемоги — таку, яка зробить військове становище Росії дійсно неспроможним.
Раян зазначає, що сухопутні війська, які Україна використовувала на півдні, не отримали достатньої кількості колективних навчань високого рівня перед контрнаступами 2023 року, і майже не мали досвіду одночасних операцій на рівні батальйонів чи бригад. Найдосвідченіші підрозділи залишилися на сході України, і просто не вистачило часу на створення і підготовку нових бригад, які були б висококомпетентними в проведенні одночасних загальновійськових операцій вищого рівня.
Щоб мати шанс на успішні наступальні операції у 2025 році, Україні доведеться виправити цей недолік. Частково це вимагатиме підтримки з боку США і партнерів по НАТО, особливо коли йдеться про підготовку лідерів і планувальників вищого рівня. Але Київ може взяти на себе ініціативу в забезпеченні кращої підготовки новобранців на базовому рівні.
Наразі Україна завдає ударів по трьох ключових цілях: російській нафтовій промисловості; стандартних військових об’єктах, такі, як аеродроми, штаби, резерви військ, системи ППО і логістичні вузли; Криму та Чорноморському флоту Росії. Протягом наступних кількох місяців Україні доведеться ухвалювати складні рішення про те, як розставити пріоритети щодо цих цілей і скільки зброї тримати в резерві.
“Київ може вирішити розпочати бойові дії на кількох напрямках, щоб створити невизначеність щодо місця зосередження своїх основних зусиль або з’ясувати, який напрямок є найбільш вразливим. Успішний контрнаступ у будь-якій точці вимагатиме попередніх тривалих ударних операцій, великої кількості розвідувальних даних і запасів зброї”, — додає генерал-майор австралійської армії у відставці.
Крім того, щоб досягти успіху, Україна має нагадати своїм партнерам, що війну неможливо закінчити, доки Путін вірить, що може перемогти.
Раніше аналітики Royal United Services Institute (RUSI) заявили, що ще один контрнаступ ЗСУ зараз був би невдалим дублем. Адже зараз ЗСУ у положенні, коли 14 підрозділам армії все ще не вистачає озброєння, також досі триває блокування використання деяких його видів.
