© Віталій Кононученко, ZN.UA
Віталій Кононученко
Сили оборони України мають на озброєнні десятки, якщо не сотні різних розвідувальних БПЛА, значну частину яких становлять дрони оперативно-тактичного рівня. Ці системи використовуються для виконання розвідки в тилу ворога, на великих дистанціях від лінії фронту. Частина з них офіційно кодифіковані Міноборони та закуповуються за держзамовленням. Інша частина купується виключно волонтерами та використовується у набагато меншій кількості.
Є одразу кілька критеріїв, якими керуються пілоти дронів, бажаючи отримати ті чи інші безпілотники чи то від волонтерів, чи то від державного постачальника. Тут і якість та роздільна здатність камери, і час автономного польоту, і стійкість до ворожого РЕБ, і непомітність для ворожих засобів ППО. Можна констатувати, що не існує системи, яка рівно задовольняла б усі запити та була б «панацеєю від усіх хвороб». Однак є вітчизняні безпілотники, які суттєво наблизилися до ідеалу, який потрібен для виконання оперативно-тактичних завдань на полі бою.
Щоб підтвердити цю тезу, кореспондент ZN.UA побував на підприємстві компанії Skyeton, де ознайомився з виробничою лінією БПЛА Raybird, поспілкувався з директором компанії Романом Княженком, а також отримав коментар від військових, які застосовують ці дрони на полі бою.
Віталій Кононученко, ZN.UA
У цеху складання дронів — небагатолюдно, але шумно. Близько десяти працівників на своїх місцях займаються всіма ступенями дрібновузлового складання: тут складають деталі планера, збирають крила та носову частину, а також оснащують катапульти, які використовуються для запуску Raybird.
Віталій Кононученко, ZN.UA
«Зараз у світі є буквально кілька компаній, що можуть виготовити БПЛА розмірів Raybird, який триматиметься в повітрі більше 20 годин. Ми працюємо над тим, щоб зробити систему якомога автономнішою. Плюс до цього ми налагодили співпрацю з нашими користувачами, щоб отримувати від них фідбек і вже за кілька тижнів впроваджувати оновлення у виготовлення наших дронів. Тобто серійний продукт постійно еволюціонує», — каже виконавчий директор компанії Роман Княженко.
Віталій Кононученко, ZN.UA
Віталій Кононученко, ZN.UA
Віталій Кононученко, ZN.UA
Директор розповідає, що розробка його компанії є своєрідним конструктором, який складається з тих запчастин, які можуть запитувати самі військові. До прикладу, ціна камери може відрізнятися в рази, залежно від виробника, роздільної здатності та наявності лазерного цілевказання.
Втім, як стало відомо з наших джерел, державне замовлення на ці БПЛА передбачає постачання дронів далеко не в найкращій з можливих комплектацій. При цьому ціна однієї системи, яка складається з двох дронів та пункту управління, станом на літо 2023 ріку становила близько 50 млн грн.
Ця ціна — доволі висока, навіть як для повного розвідувального комплексу оперативно-тактичного рівня. Однак сам виробник пояснює таку ціну тактико-технічними характеристиками, які й відрізняють цей дрон від «колег по цеху». До прикладу, схожий за класом розвідувальний комплекс PD-2 від компанії Ukrspecsystems того ж 2023 року контрактувався Міноборони по 31 млн грн за одиницю, що більш ніж у півтора разу дешевше. Однак серед держзамовлення за 2023 рік є й дорожчі зразки БПЛА ОТР, до прикладу, Рengvin С-МК2, який купували майже по 70 млн гривень за комплекс.
«Цього року через недостатню кількість замовлень ми втратили мінімум 20% виробничих спроможностей. Звісно, нам замовляють, але якщо все йтиме так, як зараз, то наступного року ми матимемо вже 50% провисання нашого виробництва», — каже Княженко.
Директор констатує, що однією з головних причин такої статистики є неможливість експорту військових товарів в інші країни, де можна продавати свої вироби за іншими цінами та в іншому конкурентному середовищі.
«Ми могли б легко виготовляти на 50% більше дронів, якби в нас було достатнє фінансування», — підсумовує Княженко.
На жаль, проблему недостатнього фінансування має далеко не тільки Skyeton, а й інші виробники дронів, бронеавтомобілів, стрілецької зброї та іншого оборонного обладнання в Україні. Підприємства мають потенціал виробляти значно більше техніки, ніж на даний момент може замовити держава.
«Минулого року український ОПК виготовив продукції на 3 мільярди доларів. Цього року наші річні виробничі спроможності становлять 20 мільярдів доларів. Однак бюджет не може повністю покрити ці витрати», — сказав нещодавно міністр з питань стратегічних галузей промисловості України Герман Сметанін.
Шляхів для подолання цієї проблеми — обмаль, але вони є. Нещодавно президент Зеленський заявив про можливе скасування заборон на експорт озброєння, але тільки для країн НАТО. Також вчора стало відомо, що скандинавські країни погодилися напряму фінансувати український ВПК, як раніше це зробила Данія.
Однак поки інвестицій на рівні держави немає, компанії-виробники мусять залучати їх власноруч. До прикладу, Skyeton має приватних інвесторів з кількох країн НАТО, серед яких, зокрема, британський бізнес.
Віталій Кононученко, ZN.UA
Кореспондент ZN.UA поспілкувався на тему заборони експорту зброї з джерелом в одній з керівних структур українського ВПК та не під запис почув подібне занепокоєння, яке висловлюють і представники громадянського суспільства та волонтерів.
«Заборона — це завжди погано для розвитку, тому має вводитись дуже обмежено в часі і прораховано. Зараз сенсу в забороні немає. На початку війни це мало сенс для моментальної мобілізації ресурсів, а зараз же потрібна просто правильна система, яка дозволятиме українським зброярам будувати міжнародну співпрацю і захоплювати інші ринки. Це можливо якісно відрегулювати», — каже представник ВПК, який побажав залишитися анонімним.
На питання про інвестиції в наш ВПК з-за кордону отримуємо подібну відповідь: таке рішення може бути лише тимчасовим, але ніяк не системним. Адже сама заборона експорту створює значно більшу шкоду, ніж брак коштів.
Безсумнівно, у випадку відкриття експорту, не одна й не дві країни НАТО були б зацікавлені у купівлі українських БПЛА. Основна перевага наших дронів ОТР порівняно з європейськими та американськими — це миттєва перевірка їх на полі бою, швидке усунення проблем, модернізація та можливість складати «конструктор» з необхідних кінцевому користувачу запчастин.
Зокрема, Raybird заточений під виконання одразу кількох завдань на полі бою: фронтова та глибинна розвідка, оцифровка простору, позиціонування, складання 3D карти та коригування вогню. Безумовно, різні задачі вимагають різного оснащення БПЛА: камер з високою роздільною здатністю, радара, наявності лазерного цілевказання та іншого.
ZN.UA також вдалося поспілкуватися з військовими, які безпосередньо займаються використанням цих дронів на полі бою, щоб дізнатися про реальні характеристики та особливості застосування цього виробу.
«Я працюю з такими БПЛА близько двох років. Головний плюс — це автономність роботи. За звичайних умов Raybird працює в повітрі 12 годин. Він може літати і більше 24 годин, але зазвичай наші завдання не вимагають такого довгого польоту. Якщо інші БПЛА відпрацьовують по 3–4 години і сідають, то Raybird може виконувати завдання в чотири рази довше», — каже Валерій, військовий, який застосовує ці дрони на Курському напрямку.
Серед завдань, які виконують Raybird тут, — прикриття позицій Сил оборони від штурмів, підходу колон, артилерії, проглядування посадок на предмет висадки військових.
«Цей БПЛА має дуже хорошу камеру, яка може дуже гарно показувати місцевість. Це не той дрон, який покаже вам обличчя росіянина, в якого скидають гранату, але він бачить техніку та скупчення противника на дуже великій дальності. До прикладу, систему ППО «Панцир-С1» Raybird бачить з 40 кілометрів», — додає Валерій.
Також під час Курської операції ці дрони використовували для коригування ударів по мостах та переправах ворога через річку Сейм. Кадри цього процесу ексклюзивно отримало ZN.UA.
Наше видання отримало й інші ексклюзивні кадри використання дронів Raybird. На одному з них видно, як дрон ухиляється від вогню російської системи ППО «Тор».
«Це ще одна сильна сторона Raybird. У нас була ситуація, за якої по одному дрону намагалися вести вогонь одразу «Оса» й «Тор», але жодна ракета не влучила у БПЛА завдяки його певним особливостям», — додає Валерій, не уточнюючи, що саме допомагає йому протистояти ППО.
На інших ексклюзивно отриманих ZN.UA кадрах видно застосування Raybird для однієї з основних цілей: глибинної розвідки. На цих фото в об’єктиві камери дрона видно Курську АЕС в перші дні операції на території Росії. Дрон зміг підлетіти до атомної станції та «змалювати» її на предмет скупчення там противника, а потім неушкодженим повернутися назад.
З відкритих джерел відомо про мінімум чотири втрачені під час війни дрони Raybird. При цьому втрату одного з них геолоковано: дрон долетів до смт Новодеревянковская в Краснодарському краї Росії. Для розуміння, ця точка знаходиться більш ніж за 300 кілометрів від найближчої підконтрольної ЗСУ точки України.
Безперечно, не може існувати розвідувального БПЛА, який показував би стовідсотковий результат застосування за різних умов та особливостей використання. Однак український ВПК показує, що можливості зі створення справді якісних та конкурентних дронів оперативно-тактичного рівня у нас не тільки існують, а й постійно вдосконалюються.
Можна констатувати, що за наявності достатнього фінансування шляхом залучення іноземних інвестицій та відкриття експорту для нашого ВПК українська оборонна промисловість зможе чи не повністю забезпечити Сили оборони «очима» для виявлення ворога на землі, на воді та в небі.
