з особистого архіву воїна Київ 2024 © Соцмережі “Якщо ти розумієш, що правда на цьому боці, то потрібно її триматися”, – казав Газ.
В Україні поховали білоруського добровольця з позивним Газ. Про це повідомило інтернет-видання Белсат. Білорус служив в Інтернаціональному легіоні. Йому було 25 років. Про смерть добровольця Газа повідомили його друзі в соціальних мережах.
Уродженець Новополоцька, білорус із 16 років жив у Москві, куди переїхав до батька, громадянина Росії. Там він і жив на початок повномасштабної війни в Москві, мав і білоруське, і російське громадянство. На момент початку війни білорус працював комерційним директором з розвитку в компанії автозапчастин, був далеким від політики.
Через засилля в Росії військової пропаганди в серпні 2022 року повернувся до Білорусі, де усвідомив себе білоруським патріотом. А наприкінці 2023 року остаточно вирішив воювати за Україну, подав заявку в Інтернаціональний легіон.
«Я дуже радий, що зробив такий вибір. Єдине, про що шкодую, – що не поїхав в Україну раніше», – говорив Газ.
В інтерв’ю виданню Зеркало він розповідав, як змінювався його світогляд і як важко «відходити» від путінської пропаганди. Йому це вдалося, бо він приїхав в Україну і все побачив на власні очі.
«Я вважаю себе білорусом, вважаю, що наша теперішня справа тут надзвичайно важлива для формування образу Білорусі і серед українців, і загалом у світі. Якщо ти розумієш, що правда на цьому боці, то потрібно її триматися незалежно від думки близьких, фінансової вигоди, незалежно ні від чого. Потрібно довіряти собі, своїм відчуттям. Щоб потім не страждати від думки, що ти міг допомогти, але залишився осторонь. До того ж життя через десять-двадцять років формується якраз нашими сьогоднішніми рішеннями. У якомусь сенсі і події 2020 року в Білорусі, і нинішня війна – наслідки бездіяльності наших батьків свого часу. Якщо і зараз нічого не робити, вважати, що «моя хата скраю», то є перспектива жити, як у Північній Кореї. Я цього не хочу».
Сім’я не підтримала вибір хлопця, а батько, громадянин Росії, навіть обірвав контакти з ним. І тільки мама пізніше почала потроху розуміти, чому її син пішов воювати за Україну. Честь воїну!
Загалом від початку 2014 року за незалежність і свободу України загинуло близько 60 білорусів. Імена значної частини з них не називаються через загрозу переслідування родичів у Білорусі. Але кожне ім’я після закінчення війни золотими літерами буде вписано в історію України та Білорусі.
Нагадаємо, білоруси створили окрему танкову частину «Тур» у складі української 225-ї АШБ. Вони вибороли унікальний для України трофей.
«Те, що у нас є білоруський підрозділ у складі 225-ї АШБ, командування сприйняло дуже позитивно і добре. І, слава Богу, це приносить свої плоди. Ми показуємо феноменальний результат. Командування це бачить і цінує», – каже командир відділення евакуації важкої техніки з позивним Жерар 225-го АШБ.
Його підрозділ тоді відзначився тим, що першим затрофеїв сучасний російський танк Т-90М «Прорив-3». Ця модифікація є однією з останніх російських розробок. «Сподіваюся, що наша операція з Т-90М «Прорив-3» увійде в історію, тому що це дійсно унікальний танк, і операція була найскладнішою. Я дуже радий, що нам вдалося це зробити, – сказав Жерар.
