Після запуску експорту українського озброєння у жовтні минулого року вітчизняний оборонно-промисловий комплекс отримав до 10 невеликих експортних контрактів.
Про це повідомив Ігор Федірко, керівник «Української ради зброярів».
Він нагадав, що у лютому перші дозволи презентували як фактичний старт експорту. А 1 липня було ухвалено постанову №875, яка передбачає спеціальний спрощений механізм експорту озброєння під час воєнного стану.
Як зазначив Федірко, за цей час увесь приватний сектор отримав до 10 невеликих експортних контрактів. При цьому реально працює лише одне спільне підприємство за кордоном. За новою постановою №875 не видано жодного дозволу.
Загалом постанова передбачає низку позитивних положень: розгляд заяви протягом до 30 днів, спрощену процедуру для країн-партнерів та можливість передачі технологій. Однак, за словами Федірка, її ключові умови роблять експорт або невигідним, або надто ризикованим для виробників.
«За весь час мене запросили лише на одну зустріч щодо цього документа — ще навесні. Я був ледь не єдиним представником галузевих об’єднань. Взяв на себе збір пропозицій від ринку. Зібрали й передали правки, але презентація, ухвалення та впровадження постанови відбулися без повноцінного діалогу з індустрією. У фінальному тексті ключові пропозиції ринку зовсім не врахували», — каже він.
Керівник «Української ради зброярів» назвав 5 основних проблем постанови:
1. Розмір плати та відсутність диференціації
Плата становить 20% вартості готових виробів і технологій та 30% — складових частин. Її потрібно сплатити ще до розгляду заяви, а чіткого механізму повернення коштів у разі відмови немає.
Однакові ставки застосовуються до різної продукції. Для озброєння, зокрема бронеавтомобілів, навіть 20% роблять українські пропозиції неконкурентними. Для продукції подвійного призначення, як-от двигунів і тепловізійних камер, автоматична ставка 30% також не враховує їхнє призначення та сферу застосування.
Пропонується знизити ставки та запровадити диференційовану модель з урахуванням типу продукції, її призначення та конкуренції на міжнародному ринку.
2. Плата до отримання рішення
Документ про повну сплату подається разом із заявою — тобто виробник платить ще до рішення держави про дозвіл на експорт.
У разі відмови чіткого механізму повернення коштів немає. Доцільно передбачити повернення плати або поетапну сплату: частину під час подання заяви, решту — після позитивного рішення.
3. Поріг у 15 млн грн
Спеціальний порядок поширюється на експорт вартістю від 15 млн грн, за винятком складових і комплектувальних виробів. Через це з нього випадають невеликі тестові та демонстраційні партії.
Іноземні замовники зазвичай починають співпрацю саме з таких партій, а не з великих серій. Пропонуємо скасувати поріг для пілотних, демонстраційних і тестових поставок.
4. Намір державного замовника
Намір Міноборони чи іншого державного замовника закупити продукцію може бути підставою для відмови в експорті або призупинення дозволу на строк до 30 днів.
Пріоритет потреб українського війська беззаперечний. Однак якщо держава блокує експорт, вона має бути готовою придбати цю продукцію. Іноземний замовник не зобов’язаний чекати, тому виробник ризикує втратити контракт.
Пропонується, щоб такий намір містив конкретні обсяги, строки, підтверджене фінансування та зобов’язання укласти контракт. Без цього він не повинен бути достатньою підставою для відмови в експорті.
5. Експорт послуг
Постанова дозволяє лише мінімальний інструктаж, необхідний для використання експортованої продукції, але не створює повноцінного механізму експорту послуг.
Поза спеціальним порядком залишаються сервісне й технічне обслуговування, навчання операторів, послуги акредитованих шкіл БпЛА та сертифікованих операторів гуманітарного розмінування.
Як каже Федірко, українські промисловці пропонують поширити спеціальний порядок на самостійний експорт сертифікованих та акредитованих послуг.
«Це позиція Української ради зброярів разом з колегами з Технологічних Сил України, NAUDI, ФРУ та UADUT», — йдеться у дописі.
Разом з цим Міністерство оборони почало звертатися до галузевих об’єднань і дослухатися до виробників. Зміни планують представити вже до початку вересня.