-
Алік Сахно
кореспондент
Фото згенеровано за допомогою ШІ ChatGPT за промптом Delo.ua
Український ринок наземних роботизованих комплексів (НРК) у 2026 році переживає трансформацію: від етапів розробки прототипів і випуску малих партій до укладання масштабних контрактів. Держава вже формує плани щодо закупівлі десятків тисяч таких систем. Проте, динаміка розвитку галузі залежатиме від багатьох чинників: доступу до компонентів, обсягів фінансування, кваліфікації кадрів та стабільності стратегічного планування.
Про це повідомили представники Української Ради зброярів у коментарі Delo.ua.
- Зростання ринку, зумовлене не лише податковими пільгами
- Обмеження, що гальмують виробництво НРК
- Чи готова Україна щорічно виробляти десятки тисяч наземних роботів
- НРК інтегровані у фронтову логістику, але бойові платформи потребують підтвердження ефективності
Зняття податку на додану вартість (ПДВ) для постачання наземних роботизованих комплексів, за оцінками Ради, має відчутний економічний позитивний ефект для держави. Однак, це не означає автоматичного 20% зниження собівартості виробництва.
Розглянемо приклад: якщо умовний комплекс коштує 1 мільйон гривень без ПДВ, то з податком його кінцева вартість для державного замовника сягала б 1,2 мільйона гривень. Після звільнення від ПДВ бюджет зекономить 200 тисяч гривень на одиниці. Отже, економія для держави може сягати до 20% від ціни без ПДВ, або приблизно 16,7% від початкової вартості з урахуванням податку.
Для виробника ж ситуація дещо складніша. Собівартість НРК складається з багатьох компонентів: електроніки, механічних вузлів, акумуляторів, систем зв’язку, сенсорів, корпусів, оплати праці, витрат на дослідження та розробки (R&D), тестування та сервісне обслуговування. Таким чином, податкова пільга не здешевлює кожен елемент виробничого ланцюжка, але вона оптимізує податкове навантаження на кінцеву поставку, покращує економіку контрактів та зменшує фінансовий тиск на державного замовника.
Серед провідних українських виробників НРК, які відомі громадськості, можна виділити Tencore, Ratel Robotics, Roboneers, DevDroid та Frontline Robotics. Однак, офіційного рейтингу виробників за обсягами поставок чи сумами контрактів наразі не існує.
Компанія Tencore, яка виробляє НРК TerMIT, є одним з найчіткіших прикладів. У 2025 році вона передала військовим понад 2000 одиниць. У червні 2026 року німецька компанія Quantum Systems опублікувала інформацію, що Tencore вже має понад 3000 платформ на фронті, а її виробничі потужності перевищують 300 одиниць на місяць.
Ще одним помітним гравцем є Ratel Robotics. Компанія розробляє наземні платформи для логістики, евакуації, розмінування, запуску дронів та інших завдань на передовій. За даними видання Business Insider, у Ratel Robotics працює близько 350 співробітників, а потужність компанії дозволяє виробляти сотні НРК щомісяця.
Ринок зростає, але не лише через податкові пільги
У 2026 році ринок НРК демонструє значне зростання як за обсягами виробництва, так і за кількістю укладених угод, зазначають у Раді зброярів. Однак, це зростання обумовлене не лише скасуванням ПДВ.
Ключовим рушієм прогресу залишаються потреби фронту та рішення держави щодо масштабування закупівель. Міністерство оборони планує законтрактувати 25 тисяч НРК у першому півріччі 2026 року, що вдвічі більше, ніж за весь минулий рік. Крім того, вже укладено 19 контрактів із виробниками на суму 11 мільярдів гривень.
“Скасування ПДВ стало важливим стимулом у цьому процесі. Воно не породило попит самостійно, але покращило економічну складову закупівель, знизило кінцеву вартість для держави та створило для виробників сприятливіші умови для планування серійного виробництва”, — наголосили в Українській Раді зброярів.
Що стримує виробництво НРК
Серед основних перешкод для масштабування галузі, Рада виділяє критичну залежність від комплектуючих, питання фінансування, оборотного капіталу та кадрового забезпечення.
НРК значною мірою залежать від електроніки, акумуляторів, двигунів, сенсорів, систем зв’язку, контролерів та інших вузлів. Будь-яка затримка в імпорті або зростання цін на один з таких елементів може вплинути на всю партію продукції.
Окремої уваги потребують митне оформлення та практична реалізація наданих пільг. Для виробників надзвичайно важливо, щоб правила були чіткими та застосовувалися послідовно, адже навіть кількаденні затримки можуть призвести до зсувів у графіках поставок, особливо при налагодженому серійному виробництві.
Крім того, ринок потребує кваліфікованих інженерів, електронників, механіків, спеціалістів з тестування, виробничого контролю, сервісу та ремонту. Саме людський фактор часто визначає здатність компанії перейти від випуску десятків одиниць до сотень і тисяч.
“Виробничі потужності також відіграють роль, але в багатьох випадках їх можна наростити швидше, ніж вирішити проблеми з комплектуючими, фінансуванням та кадрами”, — пояснили в Раді.
Чи здатна Україна виробляти десятки тисяч наземних роботів на рік
Українська галузь НРК вже рухається в напрямку досягнення обсягів у десятки тисяч одиниць щорічно, переконані в Українській Раді зброярів. Сам факт планування державою закупівлі 25 тисяч комплексів у першому півріччі 2026 року свідчить про те, що попит вимірюється вже не сотнями, а десятками тисяч систем.
Водночас, Рада наголошує: не кожна компанія, яка має прототип або випускає невеликі партії, може негайно перейти до виробництва тисяч одиниць. Для досягнення такого масштабу необхідні довгострокові контракти, стабільне фінансування, безперебійний доступ до комплектуючих, швидка кодифікація та розвинена сервісна інфраструктура.
Точну кількість компаній, які вже працюють у режимі серійного виробництва, Рада не називає. Пояснюється це тим, що поняття “серійне виробництво” може охоплювати різні масштаби — від десятків до сотень або тисяч одиниць щомісяця.
Тому важливо розрізняти компанії, які займаються розробкою прототипів, виробників малих партій та тих гравців, які вже налагодили стабільний виробничий процес, мають контракти, налагоджені поставки, сервісне обслуговування та здатність масштабувати виробничі партії.
В Українській Раді зброярів вважають план контрактування 25 тисяч НРК у першому півріччі 2026 року амбітним, але цілком реалістичним — за умови, що йдеться про укладання контрактів і запуск масштабного виробничого циклу.
Успішна реалізація цієї програми можлива, якщо замовлення будуть розподілені між кількома виробниками, забезпечено достатнє фінансування, гарантовано доступ до компонентів, налагоджено оперативне приймання зразків, зрозумілу кодифікацію та реалістичний графік поставок.
Водночас, Рада підкреслює, що контрактування не означає одночасну поставку всіх систем. Контракти можуть бути укладені в першому півріччі, а виробництво, тестування, передача військам та сервісне обслуговування відбуватимуться поетапно.
НРК стали частиною фронтової логістики, але бойові платформи потребують підтвердження ефективності
Наземні роботизовані комплекси вже активно залучені до виконання десятків тисяч логістичних та евакуаційних завдань на фронті. Точну частку фронтової логістики, яку наразі покривають НРК, важко визначити, оскільки це залежить від конкретної ділянки фронту, типу військового підрозділу, інтенсивності бойових дій та наявності самих комплексів.
Однак, за оцінкою Ради зброярів, динаміка розвитку очевидна: НРК перетворилися на практичний інструмент для військових підрозділів, особливо в умовах, коли підвезення боєприпасів, води, спорядження або евакуація поранених пов’язані з високим ризиком для особового складу. Варто зазначити, що наземні роботи ще не покривають більшість фронтової логістики вздовж усієї лінії фронту. Проте, на окремих напрямках та в певних підрозділах вони вже є вагомою складовою.
Окремим сегментом залишаються бойові НРК з дистанційно керованими турелями. Їх масштабування стримується технічною складністю, високою вартістю та необхідністю довести реальну бойову ефективність.
Як пояснюють у Раді зброярів, логістичний НРК має чітке завдання — доставити вантаж або допомогти з евакуацією. Бойовий комплекс з туреллю є значно складнішою системою. Він мусить бути надійним, керованим, стійким до умов передової, безпечним для власних сил і реально ефективним у бойових умовах.
Одним з ключових обмежень залишаються технології зв’язку, адже для бойових систем критично важлива стабільність управління та передачі даних у складних умовах ведення бойових дій.
Вартість таких комплексів є вищою, вимоги до тестування та приймання — жорсткішими, а ефективність повинна бути підтверджена практичним досвідом, а не лише полігонними випробуваннями. Правове регулювання також має значення, але головним бар’єром на сьогодні є довіра військових до цих систем у реальних бойових умовах.
“Якщо бойовий НРК демонструє свою ефективність, живучість та простоту застосування, він має перспективу для масштабування. Якщо ж ні — він залишиться нішевим рішенням, навіть за умови значного технологічного потенціалу”, — підсумували в Українській Раді зброярів.
Нагадаємо, компанія TAF Industries купує контрольний пакет акцій виробника наземного робота “Тесля”.
Порада від АіФ UA: Ця інформація буде надзвичайно корисною для розуміння поточного стану та перспектив розвитку українського ринку наземних роботизованих комплексів. Вона допоможе військовим, виробникам, інвесторам та всім, хто цікавиться оборонними технологіями, зрозуміти ключові виклики та можливості, пов’язані з цим прогресивним напрямком.