Оператори наземних роботизованих комплексів (НРК) доправляють на передові позиції не лише боєприпаси, дрони чи пальне, але й борщ та холодильники.
На фронті російські безпілотники дедалі частіше стежать за дорогами. Там, де кожна поїздка може бути небезпечною для водія, частину логістики перебирають на себе наземні роботизовані комплекси.
Про те, як працює екіпаж НРК, які вантажі доводиться перевозити та які проблеми найчастіше виникають, військові 56-ї окремої мотопіхотної Маріупольської бригади розповіли кореспонденту АрміяInform.
Від боєприпасів до гарячого борщу
Захисники не лише керують НРК, а й самостійно налаштовують та за потреби ремонтують їх. Найчастіше працюють з комплексами «Рись» та «Рись PRO». Основне їхнє завдання — логістика.
— Доставляємо провізію хлопцям, щоб ті перекидали її на піхоту, і доставляємо дрони, боєприпаси на наші пілотні позиції, щоб вони могли уражати цілі, — розповідає оператор НРК з позивним «Малий».
Зазвичай за один раз наземний дрон везе близько 250 кілограмів. Максимальне навантаження, яке доводилося перевозити екіпажу, становило приблизно 300 кілограмів — тоді НРК віз міни. Вони перевозять усе, що необхідне військовим.
— Навіть борщ доставляли на позицію. Колись хлопці сказали, що немає що їсти. Нам сказали почекати буквально 5-10 хвилин і привезли відерце теплого борщу. Запитали: «Ви довезете?». Сказав, що постараємось. Завозили ще холодильники на позиції, — пригадує оператор НРК з позивним «Петруха».
У найбільш завантажені дні оператори дронів виконували до чотирьох місій.
«За три дні підбили чотири НРК»
Водночас кожен виїзд — це ризик, адже за дорогами стежать російські FPV-дрони.
— Бувало, що ми приїжджали забирати НРК і потрапляли під «ефпівішки», — каже «Малий».
Саме ворожі БПЛА «Малий» називає однією з найбільших проблем, оскільки вони регулярно полюють на наземну техніку.
— У нас було, що за три дні підбили чотири НРК. Якщо вдається їх витягнути, то самі ремонтуємо. У нас тут і майстерня, і робоче місце. В принципі, всі НРК, які діставали, відновлюємо, — говорить військовий.
Неодноразово наземні дрони продовжували рух навіть після пошкоджень. Одного разу «Тарган», який перевозив 15 мін, не зміг далі їхати. Щоб не відправляти за машиною людей, оператори запустили «Рись PRO».
— На пробитих колесах вона витягнула ще один НРК з мінами. Коли вже приїхали, побачили, що колеса були спущені, — пригадує «Малий».
Найважчі місії — евакуація поранених
НРК використовували не лише для логістики. Раніше екіпажу доводилося евакуйовувати поранених. Одна з таких місій тривала близько семи годин. Через технічну несправність на комплексі перестали працювати камери, тому керувати ним довелося за допомогою «Мавіка», який супроводжував машину з повітря.
— Тоді вдалося навіть від FPV заховатися. Перехоплення підтвердило, що FPV ворожий. Він пролетів попереду нас. Хоч і зима була, але ми встигли заїхати між дерев, і він нас просто не побачив, — каже військовий.
Інша евакуація відбувалася після сильних дощів. Суміжний підрозділ до цього тричі намагався проїхати до пораненого: двічі їхні наземні дрони застрягали в болоті, ще один — підірвався на міні. Ризик застрягнути залишався протягом усієї місії, проте цього разу НРК зміг пройти складну ділянку та виконати завдання.
— Нам пощастило, ми проїхали повністю. Вивезли пораненого. Вони (суміжники. — Ред.) дивувались, як ми взагалі проїхали, — розповідає «Малий».
«Один окупант іншого добивав»
Обидва військових почали працювати з НРК не одразу. До широкомасштабного вторгнення РФ «Петруха» працював у сфері будівництва. У 2022 році сам пішов до військкомату та потрапив до 56-ї бригади. Він був на різних посадах. Працював з «Мавіками» та іншими БПЛА. Нищив ворогів за допомогою скидів, займався розвідкою та облаштуванням позицій для інших пілотів. Згодом почав допомагати екіпажу НРК і поступово перейшов на наземні дрони.
«Малий» також у війську з 2022 року. Був водієм, служив у піхоті й виконував бойові завдання на Херсонщині, працював з «Мавіками», а згодом опанував НРК.
— Коли в Кринках були, нам прилетіло від міномета. Хлопець, який сидів якраз на точці спостереження, куди прилетіло, буквально за дві хвилини до цього вирішив покурити й потім пішов до когось щось спитати. І в цей момент у те місце прилетіло від міномета. Пощастило, що вони трошки не попали. Він живий, — розповідає військовий.
За його словами, йому сподобалось працювати на «Мавіках», хоч це і ризиковано.
— Мені подобалось літати на «Мавіках» і уражати цілі. Ми після того, як робили скиди, бачили, як один окупант іншого добивав, бо той був поранений, — говорить «Малий».
Без ризику для водіїв
Поки ми розмовляємо з військовими, вони готуються до нової логістичної місії. Пакують каністри з бензином, «Мавіки» й батареї для дрона Vampire. Це все ретельно обмотують плівкою та фіксують на НРК «Рись». Потім наземний дрон вирушає до позицій оборонців.
— Ми зараз усе налаштували так, що паливо і боєприпаси перевозимо на НРК, щоб не було такого ризику для водіїв. І самим водіям не так часто потрібно виїжджати в небезпечні зони, щоб завезти ті самі дрони й усе інше, — пояснює «Малий».
Саме завдяки роботі операторів НРК захисники на передових позиціях можуть отримати воду, їжу та засоби, якими потім нищать російських загарбників.