-
Алік Сахно
журналіст
У 2024 році TAF Industries досягла прибутку близько $1 млрд. Фото: TAF Industries
За два роки TAF Industries, засновником якої є одесит Олександр Яковенко, розширилася з початкового проєкту у 20 працівників до фірми з тисячним штатом, виготовляючи до 80 000 безпілотників щомісяця. Її річний прибуток у 2024 році склав понад $1 млрд. TAF Industries є однією з трійки українських фірм у міжнародному рейтингу основних виробників дронів.
У переліку продукції — розвідувальний дрон “Бабка”, який у чотири рази економічніший за аналоги. Компанія переорієнтовується з FPV-дронів на новаторські рішення та обговорює можливості виробництва у ряді держав ЄС.
Про стадію формування та плани щодо перетворення на міжнародний холдинг в інтерв’ю Delo.ua розповів керівник компанії Володимир Зіновський.
CEO компанії Володимир Зіновський. Фото: TAF Industries
TAF Industries розпочала свою діяльність у 2022 році як благодійний фонд “Хвиля-91”. Коли ви усвідомили, що волонтерський підхід більше не є ефективним і необхідне масштабування до рівня бізнесу?
— Це було зрозуміло з самого початку. Проте, офіційно компанія була сформована в листопаді 2023 року, після перемоги в першому тендері на 50 дронів. Саме тоді стало зрозумілим, що потреби оборонних сил швидко зростають, і без переходу до бізнес-формату їх буде неможливо задовольнити.
На початковому етапі TAF фінансувалася переважно коштом власника Олександра Яковенка. З якими фінансовими та управлінськими труднощами ви тоді зіткнулися?
— Початкові капіталовкладення забезпечили особисті кошти Олександра та підтримка деяких бізнес-партнерів. Основним стимулом для росту стали перші державні замовлення з великими авансовими платежами та тривалими термінами виконання.
Держава зробила вибір на користь компаній, здатних виготовляти сотні дронів за свій рахунок, надаючи їм можливість розширитися до десятків тисяч одиниць.
Найбільшою проблемою виявилися не фінанси, а готовність організації до таких обсягів: на ринку не вистачало управлінського та виробничого досвіду, а нестача кваліфікованих працівників досі залишається одним із основних факторів, що обмежують розвиток.
У відкритих джерелах згадуються різні розміри початкових інвестицій — від $6 млн до $10 млн. Який обсяг капіталу знадобився на старті та наскільки великим був перший державний контракт?
— Ми не розголошуємо точні суми особистих інвестицій. Проте, якщо говорити про урядові контракти, то перший авансовий платіж становив приблизно 2 млрд грн і був майже повністю спрямований на закупівлю компонентів для більш ніж 100 тисяч дронів — і саме це стало переломним моментом, після якого виробництво вдалося налагодити на системній основі.
А підприємницький досвід засновника Олександра, який має більше 10 років у логістичному бізнесі, допоміг налагодити складні ланцюги поставок, домовитися з китайськими виробниками щодо цін і термінів, а також забезпечити стабільні поставки, незважаючи на експортні обмеження.
Чому, на вашу думку, уряд вирішив довірити саме вам і уклав настільки масштабні угоди?
— У той час у держави фактично не було альтернатив: існувала гостра потреба в дронах, були наявні кошти та було звернення до всіх, хто вже працював на ринку та був готовий ризикнути масштабуванням. Ми відчували занепокоєння, оскільки не мали досвіду в таких обсягах, і держава також ризикувала. Проте, саме амбіційність і готовність брати на себе відповідальність дозволили у 2023 році швидко розгорнути виробничі потужності.
У 2024 році TAF Industries досягла прибутку близько $1 млрд. Чи це виключно продаж військової техніки та урядові угоди, чи були й інші джерела надходжень?
— Частково, іншим джерелом доходу є наша компанія BraveTech, яка продає комплектуючі, і це становить значну частку надходжень. Ми забезпечуємо компонентами не тільки себе, а й більшість великих виробників. Раніше це були виключно FPV-дрони, а зараз ми також постачаємо для виробників розвідувальних, ударних крил тощо.
Які фінансові результати ви очікуєте за підсумками 2025 року?
— Прибуток буде більшим, ніж минулого року. Компанія розширилася, але конкретні цифри поки що не будемо оприлюднювати.
У 2024 році TAF Industries вийшла на дохід близько $1 млрд. Фото: TAF Industries
Хто є вашим основним клієнтом: уряд чи також фонди та інші зацікавлені сторони?
— Нашим найбільшим партнером є держава. Але в різних форматах: це і масштабні централізовані контракти, і прямі продажі окремим підрозділам за бюджетні кошти. Продажі фондам також є, але їхні обсяги значно менші в порівнянні з державними угодами.
На початку 2025 року ви планували виготовляти 40 тис. FPV на місяць, а тепер — 80 тис. Які перешкоди виникали під час такого збільшення обсягів?
— Труднощі виникали при замовленні комплектуючих. Плануючи виробництво 40 тисяч одиниць, ми замовляли деталі заздалегідь, враховуючи терміни доставки. Через це іноді доводилося змінювати постачальників і розробляти тимчасові конфігурації, зберігаючи при цьому якість кінцевого продукту.
Чи вдавалося вирішувати ці проблеми протягом декількох днів або тижнів?
— Виробничий процес не припинявся жодного дня. Деякі компоненти доставлялися швидко, інші — з більшою затримкою. Наприклад, рами закуповували та збирали на напівфабрикати, очікуючи на інші деталі.
Перевищили план з виготовлення дронів удвічі. Фото: TAF Industries
Це погіршувало ефективність, оскільки налаштований виробничий цикл передбачає наявність готового продукту, а в даному випадку частина складських приміщень була заповнена напівфабрикатами. Доводилося залучати додаткові ресурси та приймати нестандартні управлінські рішення.
Зараз TAF Industries вже купує інші компанії, але зазвичай викуповує не всі 100% компаній, а 51–60%. Чому ви обрали саме таку модель і що трапляється з керівництвом і командами після приєднання до TAF?
— Наш основний принцип — залишати засновників у бізнесі та підтримувати їх фінансову мотивацію. Людина, яка розробила продукт, повинна продовжувати його розвивати.
Приєднуючись до компанії, ми насамперед надаємо ресурси для розширення масштабів: фінансування, експертні знання з кодифікації, сертифікації, виробництва та продажів. В результаті, перспективна технологія набагато швидше і в більших обсягах потрапляє на лінію фронту.
Наша логіка проста: продавши частку, засновник отримує доступ до масштабів, де навіть менша частка приносить більший прибуток, ніж 100% у малому бізнесі. При цьому ми усуваємо головну перешкоду — відсутність досвіду масового виробництва та управління ланцюгами поставок, що необхідні для переходу від десятків прототипів до тисяч і сотень тисяч одиниць.
Чи не спричиняє мультипродуктова модель розфокусування?
— Саме з цієї причини ми створюємо холдингову структуру: кожен напрям стандартизований відповідно до корпоративних правил та забезпечений бек-офісом, але концентрується на власному продукті.
Цього року ми відчули проблему через різке розширення асортименту дронів — від носіїв і ретрансляторів до Middle Strike та інтерсепторів. Не вистачало команд для всіх нових продуктів, і це призвело до тимчасового уповільнення розвитку. Тому ми змінили стратегію: запускаємо нові продукти лише тоді, коли є повністю сформована команда, щоб не зашкодити існуючим продуктам.
Враховуючи великий масштаб виробництва, чи часто нестача кадрів стримує план виробництва?
— Ми заздалегідь плануємо масштабування і набираємо персонал, враховуючи, що цей процес займає багато часу через перевірки безпеки. Кожного кандидата ми ретельно відбираємо, тому затримки виникають не через нестачу розробників або технологів, а через складність пошуку вузькопрофільних фахівців.
В Україні таких спеціалістів небагато, і більшість з них вже працює в інших компаніях. Ми намагаємося уникати кадрових воєн, але іноді доводиться переманювати окремих фахівців, так само як і інші компанії переманюють наших.
Раніше Олександр зазначав, що зарплати фахівців на перегрітому ринку можуть досягати $10–14 тисяч. Чи справді це так, і чи зростають вони зараз?
— Темпи зростання вже не такі стрімкі, як раніше, коли зарплати змінювалися щомісяця. Вказані $10–14 тис. — це орієнтовна сума для вузькопрофільних спеціалістів в умовах дефіциту кадрів і великих масштабів бізнесу.
Ми прагнемо стримувати надмірне зростання, щоб забезпечити прозорі та довгострокові відносини з колективом: уникати ситуацій, коли обіцянки не відповідають можливостям компанії через зміни на ринку.
А якими навичками повинен володіти спеціаліст, щоб отримувати таку зарплату?
— Необхідні унікальні навички, яких мало на ринку. Наприклад, важко знайти R&D-спеціалістів з досвідом розробки ударного крила або FPV-дронів. Знання FPV як хобі або вміння літати не дає необхідних технічних навичок для розробки.
Аналогічно з управлінцями: більшість С-Level менеджерів звикли працювати у стабільному цивільному бізнесі. У MilTech-проєктах, особливо під час війни, стандартні підходи не діють. Тут будь-яка локація через обстріли може бути знищена за один день.
Такі нюанси стосуються майже всіх сфер: логістики, виробництва, маркетингу. Наприклад, маркетолог, який ніколи не працював з військовою аудиторією, не зможе одразу досягти ефективного результату.
Яка загальна кількість співробітників у компанії зараз?
— Існують певні питання безпеки, але ми можемо говорити про цифру близько тисячі співробітників.
Що, на вашу думку, є головним критерієм для успішного defense-продукту?
— Перший і основний критерій — доступність і масштабованість. Можна розробити ідеальний дрон за $10 тисяч, але якщо його неможливо швидко виготовляти у великих кількостях, він не матиме впливу на перебіг бойових дій.
Гарний приклад — наш розвідувальний дрон “Бабка” вартістю близько $3 тисяч. Після оголошення ціни більшість технічних питань зникає, адже він дозволяє виконувати ті ж завдання, що й рішення за $20–30 тисяч.