25-річний американець із Вірджинії, позивний «Плуто», воює в Україні вже півтора року.
Без військового досвіду він у січні 2025 року добровільно приїхав до України та вступив до лав Збройних Сил.
Про мотивацію долучитися до українського війська та свій шлях від штурмовика до оператора дронів військовослужбовець 28-ї окремої механізованої бригади імені Лицарів Зимового походу «Плуто» розповів кореспонденту АрміяInform.
Від бізнесу у США до захисту України
На батьківщині «Плуто» працював у сфері безпеки та керував бізнесом, зокрема був генеральним менеджером у ресторані. Його родина має військові традиції: батько вісім років служив у морській піхоті та дванадцять років працював офіцером федеральної поліції. Однак сам «Плуто» в армії не служив.
Рішення приєднатися до українського війська було свідомим кроком. Коли почалося повномасштабне вторгнення, він уважно стежив за новинами та аналізував ситуацію.
«Я вірю у свободу, і я не думаю, що будь-яка країна має підкорятися уряду іншої країни лише тому, що той уряд так собі захотів. Мені не подобається Росія. Я думаю, що це дуже погана диктатура. Вони можуть казати, що вони республіка, але ми всі знаємо, що це не так. Ними керує диктатор», — пояснює боєць.
За його словами, американці майже не стикаються з тиранією на власному досвіді, тому він вирішив приїхати і допомогти всім, чим зможе. Родина спочатку не схвалювала його рішення, але згодом зрозуміла його мотивацію та підтримала.
Штурмовик «Азову» та сотні бойових місій на дронах
Свою службу в Україні «Плуто» розпочав як штурмовик у бригаді «Азов». Згодом перейшов до 28-ї окремої механізованої бригади і став оператором безпілотників. На його рахунку вже понад 300 бойових місій на розвідувальних дронах та дронах-бомберах.
«Робота на дронах допомагає в режимі реального часу розуміти, що відбувається. І ти постійно бачиш результати своєї роботи. Будучи оператором дрона, ти можеш бути набагато ефективнішим, ніж у ролі штурмовика», — розповідає військовий.
Робота з дронами вимагає постійної концентрації, говорить «Плуто», адже обстановка на передовій змінюється щомиті. І це також небезпечна робота, адже за екіпажами БПЛА постійно полює ворог.
Випробування на міцність: семигодинний мінометний обстріл та евакуація
Один із найскладніших моментів під час служби стався під час виконання завдання на Костянтинівському напрямку. Його підрозділ потрапив під масований мінометний обстріл противника, який тривав близько семи годин. Після завершення обстрілу група змушена була відходити під загрозою ворожих FPV-дронів, евакуюючи пораненого побратима.
«Коли ми виходили, то натрапили на двох українців. Один із них був поранений. Добре, що в мене були ноші. Ми кілька кілометрів його несли через лісосмугу. І весь цей час за нами полювали російські дрони. Коли ми дійшли до певної точки і почали думати, як вивезти пораненого, нізвідки з’явився український бойовий медик. Він допоміг нам. На щастя, нам все ж вдалося евакуюватися. Але це було надзвичайно важко», — згадує він.
Нова місія: передача досвіду та підготовка нових операторів
Зараз «Плуто» передає свій досвід іншим військовослужбовцям-іноземцям, працюючи інструктором з управління дронами.
«Мені подобається навчати людей і ділитися знаннями. Бо це щось інше, особливо враховуючи, що я щойно повернувся з бойових позицій. Тож я можу інформувати їх про те, що саме зараз відбувається в районі ведення бойових дій», — каже він.
У планах на майбутнє — продовжувати розвиватися як інструктор. Зараз в Україні, а далі, можливо, й у США.
Говорячи про досвід життя в Україні, американець відзначає міцне бойове братерство та підтримку.
«Тут виникає неймовірне братерство. Тому що ми всі разом у цій складній ситуації. І всі допомагають один одному. І ви зустрічаєте людей, яких ви ніколи б не зустріли ніде більше», — ділиться «Плуто».
За його словами, він зустрів тут чимало військових з інших країн, в тому числі й зі США. Говорить, що всі вони — однодумці, тому зараз опинилися саме тут. Він буде радий бачити й інших своїх співвітчизників у ЗСУ, але попереджає:
«Просто будьте готові та будьте мотивовані. Не приїжджайте, якщо ви насправді не хочете цього. Легко тут не буде. А якщо вирішите їхати, то будьте готові щодня вставати та продовжувати свою місію».