Український “Щит Фрея”: Європу закликають прискорити спільну роботу над протиракетною системою
Денис Штілерман, головний конструктор та співвласник компанії Fire Point, звернувся до європейських партнерів з наполегливим проханням наростити темпи співпраці для втілення загальноєвропейського антибалістичного комплексу Freya. Компанія вже демонструє прогрес у реалізації амбітного проєкту: нещодавно успішно завершилися перші льотні випробування ракети FP-7, яка стане ключовим елементом перехоплення балістичних цілей у новій системі.
Головний інженер та один із власників української оборонної компанії Fire Point, Денис Штілерман, наголосив на необхідності значно прискорити процес співпраці з європейськими країнами задля розгортання пан’європейської системи протидії балістичним ракетам Freya. Цей проєкт вже позиціонують як доступнішу альтернативу комплексу Patriot. За словами Штілермана, успішне впровадження розробки може дозволити Україні фінансувати власний оборонний бюджет виключно за рахунок ліцензійних продажів системи іншим державам. Детальніше про Freya, її конструктивні особливості та унікальну можливість України стати повноцінним технологічним партнером загальноєвропейської безпекової системи, а не лише отримувачем допомоги, читайте в матеріалі УНН.
Я прагну, аби європейці діяли вкрай оперативно. Якщо процес піде швидко, перші перехоплення ми зможемо здійснити вже цьогоріч. Я не вимагаю, щоб вони працювали в нашому темпі, коли наступного дня отримуєш дозвіл від найвищих посадовців. Однак, якщо все буде відбуватися за звичним для Європи регламентом, коли на отримання одного дозволу витрачається 8-9 місяців, то, на жаль, результату не буде.
– зазначив Штілерман в інтерв’ю.
інтерв’ю Дениса Штілермана для YouTube-каналу Алеся Бацман
Ці заяви пролунали одразу після значущої події, на яку в Україні довго чекали – компанія Fire Point успішно провела перші льотні випробування ракети FP-7 у конфігурації зенітного комплексу. Під дистанційним керуванням наземного оператора ракета досягла запланованої точки перехоплення, визначеної наземним радаром. Випробування пройшли успішно.
Це був наш перший досвід тестування FP-7 як ракети ППО. Ми відпрацьовували сценарій, за яким ракета, керована з землі, мала вийти на точку перехоплення, задану радаром. Випробування щойно завершилися, і вони були успішними.
– поділився головний конструктор Fire Point.
Що таке Freya і чому вона потрібна Європі
Проєкт Freya являє собою пан’європейську систему протидії балістичним ракетам, що розробляється українською компанією Fire Point у співпраці з Німеччиною, Францією, Норвегією та Швецією. Фактично, це спроба створити більш доступний та суверенний аналог американського ЗРК Patriot, звільнений від зовнішнього контролю.
Основною ударною одиницею системи є ракета-перехоплювач FP-7.x: довжиною 7,25 метра та швидкістю 1500-2000 м/с. За задумом творців, вона буде здатна перехоплювати балістичні ракети типу “Іскандер”. Використання сучасних композитних матеріалів дозволяє суттєво зменшити масу та собівартість виробу, а інфрачервона головка самонаведення Image Infra-Red має забезпечити стійкість до теплових перешкод та високу точність ураження цілей.
Ключовою перевагою Freya є її так звана відкрита архітектура. Це означає, що жоден виробник чи країна-постачальник не матимуть можливості дистанційно деактивувати систему. За словами розробників, Україна пропонує не просто безпеку, а й гарантію її незалежності.
Будь-який покупець, будь-яка країна, яка придбає цю систему, буде впевнена, що ані виробник, ані країна-продавець ніколи не зможуть її вимкнути.
– підкреслив Штілерман переваги системи.
Економічна привабливість: Freya ушість разів вигідніша за Patriot
Вартість одного перехоплення балістичної ракети системою Patriot становить щонайменше 6 мільйонів доларів (приблизно 240 мільйонів гривень). Fire Point ставить собі за мету вкластися в суму меншу за 1 мільйон доларів (приблизно 40 мільйонів гривень), а в ідеалі – до 500 тисяч доларів (приблизно 20 мільйонів гривень). За оцінками розробника, пускова установка, здатна розмістити чотири ракети, коштуватиме близько 150 тисяч доларів (приблизно 6 мільйонів гривень).
Система буде бюджетною та стійкою до бойових умов. Як тільки ми почнемо успішно перехоплювати ракети “Іскандер” та “Кинджал”, що летять в Україну, ми зможемо оперативно постачати її до багатьох країн світу.
– прогнозує Денис Штілерман.
Авіаційний експерт Костянтин Криволап підтверджує реалістичність цих амбітних планів.
Ця ракета виготовлена з композитних матеріалів, що робить її оболонку значно легшою. Наразі є певний дефіцит твердого палива, але Fire Point планує будівництво заводу з його виробництва в Данії. Якщо до цієї ракети інтегрувати сучасну головку самонаведення, налагодити надійний зв’язок з командною машиною, та поєднати її з радарами SAAB Giraffe 8A/4A, Thales Ground Master 400 або Hensoldt TRML-4D – все це можна без проблем інтегрувати в ЗРК проєкту Freya. Потрібно лише доопрацювати програмне забезпечення згідно з відповідним протоколом. Головка самонаведення від Diehl Defense, виробника IRIS/T, може бути встановлена на цю ракету. Радари підсвітки може постачати Leonardo Kronos Land. Командна машина – від норвезької компанії Kongsberg FDC. Усі ці компоненти можна об’єднати, необхідно лише написати програмне забезпечення, яке забезпечить їхню взаємодію, і комплекс буде готовий.
– пояснює Костянтин Криволап.
Причини зволікань: конкуренція великих гравців та реалії війни
Додатковим фактором, що потенційно впливає на швидкість реалізації проєкту, є можливий спротив з боку великих виробників озброєнь. Як зазначає Криволап, ринок систем ППО та протиракетної оборони за обсягами порівнянний з авіаційним ринком.
Україна має потенціал стати значним гравцем у цьому сегменті. З цього ринку намагатимуться витіснити американських виробників.
– вважає експерт.
Він розглядає надання США Польщі попереднього дозволу на ліцензійне виробництво ракет PAC-3 MSE, що сталося вперше в історії, як ознаку такого опору, особливо враховуючи появу Freya.
Це є головним свідченням того, що американська сторона чинитиме значний опір проєкту Freya.
– підкреслив Криволап.
Однак, поки світові гравці оборонного ринку відстоюють свої інтереси, Україна перебуває в зовсім іншій реальності. Лише за останні тижні Росія завдала серії масованих ударів по українських містах, використовуючи балістичні ракети “Іскандер”, крилаті ракети та дрони-камікадзе “Шахед”. Кожна така атака лише посилює аргументи на користь того, що власна система перехоплення балістичних ракет для України є не питанням престижу чи ринкової конкуренції, а критичною необхідністю для виживання.
Підтримка з боку держави та європейське усвідомлення
Попри існуючі перешкоди, Президент України Володимир Зеленський особисто підтримує цей проєкт.
Я постійно просуваю цю ідею, яка є надзвичайно складною через небажання потужних гравців бачити сильних конкурентів. Я наполегливо працюю над просуванням ідеї української балістики та антибалістики.
– заявив він.
Позитивні сигнали надходять і з Європи. Прем’єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен публічно визнала здатність України виробляти озброєння швидше, більш креативно та ефективно, ніж інші європейські країни, попри те, що Україна перебуває в стані активної війни.
Якщо на шляху реалізації проєкту Freya не виникне нових зовнішніх перешкод, Україна матиме унікальну можливість вперше увійти до загальноєвропейської архітектури безпеки не як отримувач допомоги, а як її ключовий розробник.
Нагадуємо
Нещодавно дрони українського виробництва від компанії Fire Point вразили низку об’єктів у глибокому тилу Росії, зокрема нафтовий термінал у Санкт-Петербурзі та військові кораблі. Супутникові знімки підтвердили наслідки атаки, а Генеральний штаб України повідомив про ураження одного з найбільших нафтових терміналів Балтійського регіону.
Порада від АіФ UA:
Ця новина є надзвичайно важливою для України та всієї Європи. Розробка власної системи протидії балістичним ракетам Freya та її успішні випробування відкривають нові перспективи для зміцнення обороноздатності, зниження залежності від зовнішніх постачань озброєнь та виведення України на новий рівень як технологічного лідера у сфері безпеки. Для громадян це означає потенційне посилення захисту від ракетних атак та, в перспективі, зменшення військових витрат завдяки доступнішим оборонним технологіям.