На Всесвітньому економічному форумі у Давосі Україна має намір укласти договори про гарантії безпеки зі Сполученими Штатами та про господарське відродження на $800 млрд. Президент Зеленський сподівається на затвердження документів, незважаючи на неоднозначну думку Дональда Трампа.
У понеділок, 19 січня, у швейцарському Давосі розпочав свою роботу 56-й Всесвітній економічний форум, який триватиме до 23 січня. Згідно з думкою фахівців, для України цьогорічний форум є чимось більшим, аніж просто платформа, що визначатиме зовнішньоекономічний напрямок на поточний рік. Давос-2026 зараз не так про економіку, як про війну та безпеку. Це певна дипломатична арена, на якій офіційний Київ, США та країни-партнери знову намагатимуться припинити воєнні дії на території України. Чого очікувати Україні від цьогорічного світового економічного форуму, з’ясовували УНН.
Варто зазначити, що глава держави Володимир Зеленський уже висловив свої очікування стосовно Давосу-2026. Він впевнений, що саме на форумі держава зможе зробити перший крок до закінчення війни.
“Наразі працюємо над двома документами. Команда поїхала до Сполучених Штатів Америки для доопрацювання певних матеріалів, які стосуються гарантій безпеки. Якщо це буде прийнято американською стороною, то буде можливе підписання під час Давосу”, – заявив Зеленський 16 січня під час пресконференції.
Гарантії безпеки для України: чим може завершитися політична гра Трампа у Давосі
Мова йде про забезпечення надійних міжнародних гарантій безпеки для України. Офіційний Київ вже завершив роботу над проєктом двосторонньої угоди зі США про гарантії безпеки та має намір завізувати його на найвищому рівні.
Як зауважив Президент України Володимир Зеленський, українська сторона фактично підготувала документ і чекає на “особисте “так” Дональда Трампа” (тобто політичне погодження від президента США). Давос обрали саме тим місцем, де планують залучити Трампа до спільної зустрічі із Зеленським та лідерами країн-партнерів – Німеччини, Франції, Італії, Великої Британії, Канади, а також керівництвом Єврокомісії.
Проте неясною змінною залишається позиція самого Дональда Трампа. Незважаючи на зусилля команди Зеленського отримати підтримку Білого дому, лідер Білого дому останнім часом публічно висловлюється критично щодо Києва.
Так, в інтерв’ю Reuters він зазначив, що, на його думку, російський президент володимир путін “готовий укласти мирну угоду”, в той час, як Україна “менш готова”. На питання, чому мирні переговори досі не дали результату, Трамп відповів одним словом – “Зеленський”, натякаючи на нібито провину української сторони.
Ці заяви викликали моментальну реакцію офіційної москви: у кремлі погодилися з риторикою Трампа, прямо назвавши Зеленського головною перешкодою для миру.
Офіційний Київ, у свою чергу, неодноразово наголошував: причина затягування війни – агресивні амбіції росії. Як зазначив Зеленський, прагнення москви знищити Україну показує, що їй потрібні не угоди, а продовження агресії. Тому українська влада наполягає, що шлях до реального миру лежить не через швидкі домовленості з агресором, а через посилення оборони та міжнародної підтримки України.
На фоні перерахованого вище, після Давосу Україна може зіткнутися з декількома новими варіантами розвитку подій:
- підписання рамкової угоди про гарантії, якщо лідер США погодиться на створення сприятливих і безпечних умов для України;
- Вашингтон перекладає основну частину відповідальності за закінчення війни в Україні на європейських союзників. При цьому США дистанціюються від проблеми;
- Сполучені Штати уникають будь-яких зобов’язань щодо бойових дій в Україні й офіційний Київ опиняється в “сірій зоні” після можливого перемир’я.
Економічні “відновлення та процвітання” України й Давос-2026: який документ планують підписати
Україна сподівається, що після закінчення Всесвітнього економічного форуму в Давосі зможе “підписати важливий документ, який стосуватиметься економічного відродження та тривалого процвітання України”. Про це інформує Financial Times з посиланням на джерела, обізнані з ходом переговорів.
За даними видання, йдеться про велику угоду щодо реконструкції країни обсягом близько 800 млрд доларів. Передбачається, що підпишуть цей документ саме в Давосі, на полях економічного саміту, де зазвичай обговорюють глобальні фінансові та інвестиційні ініціативи.
Логіка офіційного Києва полягає в тому, щоб заохотити Сполучені Штати до активної підтримки, запропонувавши взаємовигідне партнерство.
За словами посла України у США Ольги Стефанішиної, робота над цією угодою триває окремо від підготовки до підписання безпекової. Розкривати більше подробиць про документ дипломат не стала.
Тим часом The Telegraph з посиланням на власні джерела в політикумі та дипломатичних колах пише про те, що саме європейські партнери запропонували укласти цю угоду в Давосі як на нейтральному майданчику, і очікується, що документ підпишуть особисто Дональд Трамп і Володимир Зеленський. Документ може охоплювати тривалі інвестиції США у відбудову зруйнованої інфраструктури, доступ американських компаній до українських природних ресурсів і проєктів розвитку.
Дональд Трамп, який неодноразово наголошував на своєму бізнес-мисленні, може позитивно відреагувати на такі пропозиції української сторони. Власне, адміністрація Білого дому вже демонструє готовність пов’язувати підтримку України з економічною вигодою для Америки. Однак залишається питання: чи не обмежиться Вашингтон лише фінансово-інвестиційними проєктами, уникаючи прямих безпекових зобов’язань? Іншими словами, план відновлення не повинен стати заміною оборонної підтримки, а лише її доповненням.
До речі, президент України Володимир Зеленський також підтвердив, що українська делегація перед Давосом працювала у Вашингтоні саме над двома взаємопов’язаними пакетами – безпековим та економічним. Якщо обидва документи будуть узгоджені, їх можуть урочисто підписати під час форуму або незабаром після нього.
Отже, у позитивному сценарії, укладення “Угоди про процвітання” дасть поштовх економічному відродженню і стане політичним сигналом непохитної підтримки України з боку Заходу. Інвестування американського капіталу в українські проєкти створить додаткові гарантії, що Вашингтон буде зацікавлений у стабільності та безпеці на українській території.
Втім, слід враховувати і ризики: великі кошти від донорів будуть надходити лише за умови прозорості та реформ, а також після встановлення міцного миру. Крім того, надмірний акцент на економіці без паралельного зміцнення обороноздатності може виявитися недостатнім стримувальним фактором для Росії.
Тому завдання Києва – переконати партнерів, що відбудова України та її безпека є невід’ємними складовими єдиного плану. Давос надає можливість представити це бачення світовим лідерам і закріпити його в конкретних домовленостях.
Мирні переговори з росією: чому крапки над “і” можуть розставити саме на форумі
Ще одна важлива для України тема, про яку говоритимуть у Давосі, швидше за все, не тільки за лаштунками, це переговори про мир з президентом рф володимиром путіним.
І тут вже зараз у коаліції союзників України відбувся розкол.
Деякі лідери Західної Європи все голосніше говорять про необхідність залучити москву до діалогу. Зокрема, президент Франції Еммануель Макрон 6 січня заявив, що Париж працює над встановленням контактів із путіним “найближчими тижнями”.
А прем’єр-міністр Італії Джорджія Мелоні підтримала цю ідею, запропонувавши призначити спеціального посланника ЄС для переговорів із кремлем.
Таку позицію підтримав і новий канцлер Німеччини Фрідріх Мерц, який висловив надію на поступове “перезбалансування відносин ЄС із Росією”.
Ці заяви свідчать: у провідних столицях Європи формується потреба у відновленні діалогу з москвою, навіть якщо міцний мир ще не досягнутий.
Водночас інший табір союзників категорично заперечує проти передчасних поступок кремлю.
Велика Британія відкрито стала на заваді ідеї “раннього діалогу”. Глава МЗС Британії Єветт Купер 15 січня наголосила, що не бачить “жодних доказів, що Путін дійсно хоче миру”. За її словами, поки москва не покаже серйозної готовності припинити агресію, говорити з нею не на часі; натомість слід збільшувати військову допомогу Україні і тиск санкцій.
Аналогічної думки дотримуються країни Східної Європи та балтійські держави: будь-які переговори заради процесу лише легітимізують захоплення українських територій і дадуть Кремлю перепочинок.
Таким чином, в межах самого ЄС окреслилася лінія поділу: частина лідерів вважає за можливе сісти з путіним за стіл, інша частина вважає це небезпечним відхиленням від принципової лінії.
Наслідки домовленостей між союзниками на полях Давосу для України можуть стати неоптимістичними. Якщо впливові столиці ЄС почнуть схилятися до компромісів із Путіним, зростає ризик тиску на Київ погодитися на невигідні умови миру.
З іншого боку, жорстка позиція таких союзників, як Британія, Польща, країни Балтії та скандинавські держави, дає Україні дипломатичну підтримку. Їхній меседж зрозумілий: переговори з агресором можливі лише після зміни його поведінки, а не ціною односторонніх поступок.
Саме тому Давос-2026 для України стає не так економічним форумом, як випробуванням на міцність західної коаліції та на здатність Києва “зшити” безпеку й відбудову в один пакет.
Ключова інтрига зводиться до того, чи перетвориться прагматизм Дональда Трампа на реальні безпекові зобов’язання, а не лише на інвестиційні обіцянки під майбутні контракти.
Паралельно Європа входить у фазу внутрішньої дискусії про допустимість діалогу з москвою, і результат цієї дискусії безпосередньо визначатиме, чи посилиться тиск на Україну щодо компромісного миру, чи навпаки буде закріплена лінія на примус росії до зміни поведінки.
У підсумку, головний козир України на полях Давоса, це здатність нав’язати партнерам просту логіку: інвестиції працюють лише там, де є гарантії безпеки, а мир можливий лише там, де агресор позбавлений стимулів продовжувати війну. Якщо ці дві формули не зафіксують у конкретних рішеннях і документах, Давос ризикує увійти в новітню історію України гучними заявами, але слабкими реальними діями.