На початку 2026 року Дональд Трамп вкотре підняв питання про купівлю Гренландії, що спровокувало погіршення відносин між США та європейськими партнерами. Відхилення пропозиції Гренландією та Данією призвело до введення комерційних зборів проти європейських держав.

На початку 2026 року світова спільнота знову звернула увагу на Арктичний регіон. Дональд Трамп висунув пропозиції щодо Гренландії, що спричинило напруженість у відносинах між Сполученими Штатами та європейськими союзниками. Кризова обстановка щодня посилюється і виходить за рамки заяв, переходячи до конкретних недружніх дій з боку партнерів.
Що конкретно заявляє Трамп стосовно Гренландії
4 січня 2026 року в розмові з The Atlantic Дональд Трамп знову публічно піднімає питання про придбання Гренландії. Його аргументація непохитна і повторюється майже дослівно у всіх подальших висловлюваннях:
- Гренландія «дійсно потрібна США» з мотивів національної безпеки;
- Данія, за його словами, не має можливості захистити острів;
- Якщо там не буде Америки – там будуть Росія або Китай.
Трамп безпосередньо проводить аналогії з американською операцією у Венесуелі, даючи зрозуміти, що Сполучені Штати мають право діяти завчасно, якщо вбачають загрозу своїм стратегічним інтересам. Він постійно акцентує увагу на американській військовій присутності – базі Туле (зараз Пітуффік), яка є частиною системи раннього сповіщення про ракетний напад.
Відмова Гренландії – і перехід до погроз
Згодом прозвучала відповідь, яка розвіяла будь-які надії Вашингтона. Прем’єр-міністр Гренландії Йенс-Фредерік Нільсен під час спільної пресконференції з Метте Фредеріксен заявив:
Гренландія не бажає належати або управлятися США… ми обираємо Данію
– сказав він.
Трамп зреагував вкрай різко. Він назвав цю позицію “великою проблемою”, а самого гренландського прем’єра – людиною, про яку він “не знає”, але для якої “це буде великою проблемою”. Це був момент, коли дипломатія остаточно почала поступатися місцем тиску.
Чому Гренландія насправді така важлива
Гренландія – це не просто найбільший острів у світі. Це ключ до майбутньої геополітики Арктики. Контроль над Гренландією означає контроль над двома ключовими маршрутами XXI століття: Північно-Західний прохід – шлях уздовж Канади та Гренландії, який скорочує шлях з Азії до Європи та США майже на 40%. Трансполярний маршрут – майбутній “арктичний хайвей” через Північний полюс. Гренландія стає першою точкою виходу цього маршруту в Атлантику.
Окремо – економіка майбутнього. Острів ідеально підходить для гігантських дата-центрів ШІ: природне охолодження, дешева “зелена” енергія, фізична безпека та ізольованість. Для технологічних гігантів це – золоте дно.
Позиція Данії та Європи щодо Гренландії
Метте Фредеріксен 12 січня назвала риторику США “абсолютно неприпустимим тиском на найближчого союзника”. 6 січня сім європейських країн разом із Данією оприлюднили спільну заяву, в якій прямо зазначили: Гренландія – частина НАТО, і питання її безпеки вирішуються в межах Альянсу, а не шляхом ультиматумів.
Європейці також нагадують: США вже мають усе необхідне. Авіабаза Пітуффік функціонує на основі угоди 1951 року, яка дозволяє американським силам діяти в Арктиці без порушення суверенітету Данії. Пропозиція Європи проста: модернізувати угоду, посилити радари в районі GIUK (це військово-стратегічна абревіатура, яка означає Greenland–Iceland–United Kingdom gap (прогалина Гренландія–Ісландія–Велика Британія). Вона позначає морський та повітряний коридор між Гренландією, Ісландією та Великобританією, через який проходять стратегічні шляхи для переміщення військових кораблів, підводних човнів і авіації в Північній Атлантиці. GIUK має ключове значення для НАТО та США), але не зачіпати суверенітет.
Перехід від слів до дій
Міністерка бізнесу Гренландії Наая Натаніельсен прямо звернулась до Британії з проханням розглянути можливість гарантій безпеки.
14 січня Данія перекидає додаткові військові підрозділи. Країни Європи відправляють військові контингенти. Загалом – близько 30 осіб. Іронічно мало, але політично показово.
Трамп переходить до економічної війни проти Європи
У свою чергу 17 січня Трамп оголошує торгівельні санкції проти Данії та ще семи європейських країн. Причина – відмова продавати Гренландію.
- 10% мита з 1 лютого;
- 25% – з 1 червня, якщо Данія «не погодиться».
У своїх постах він знову повторює тезу про “дві собачі упряжки” й стверджує, що тільки США здатні реально захистити острів.
Зараз вони мають лише дві собачі упряжки як засіб захисту, один з яких додали нещодавно. Тільки Сполучені Штати Америки під керівництвом Президента Трампа можуть грати в цю гру – і робити це дуже успішно!
– написав американський президент.
Реакція Європи щодо Гренландії
Лідери восьми країн виступили зі спільною заявою, попередивши, що такі кроки Трампа відправляють трансатлантичні відносини в “небезпечний штопор”. Еммануель Макрон закликав Євросоюз застосувати “антипримусовий інструмент” – фактично, оголосити торгівельну війну США у відповідь на шантаж. Британський прем’єр Кір Стармер назвав тарифи за питання колективної безпеки НАТО “абсолютно неправильними”, а шведський лідер Ульф Крістерссон прямо заявив: “Ми не дозволимо себе шантажувати”.
Ми повністю беремо на себе це рішення, оскільки на кону стоїть безпека в Арктиці та на зовнішніх кордонах нашої Європи. Жодне залякування чи погроза не вплинуть на нас – ні в Україні, ні в Гренландії, ні деінде у світі, коли ми зіткнемося з такими ситуаціями. Тарифні погрози є неприйнятними та не мають місця в цьому контексті. Європейці реагуватимуть єдино та скоординовано, якщо вони будуть підтверджені. Ми забезпечимо дотримання європейського суверенітету. Саме в цьому дусі я буду взаємодіяти з нашими європейськими партнерами
– написав Президент Франції Макрон.
ЄС готується призупинити ратифікацію нової торгівельної угоди зі США. Також Європейський Союз також розглядає можливість введення мит на товари з США на суму 93 млрд євро або обмеження доступу американських компаній на ринок у відповідь на погрози президента США Дональда Трампа на адресу країн, які виступають проти захоплення Гренландії.
Масові протести у Данії та Гренландії
17 січня тисячі людей у Копенгагені та Нууку вийшли на вулиці, щоб висловити протест проти вимог президента США Дональда Трампа передати Гренландію під американський контроль. Учасники акцій підкреслили, що острів має право самостійно визначати своє майбутнє, і відкинули можливість будь-якої купівлі чи силового захоплення території.
Що означає для України ситуація з Гренландією
Для України ця історія – тривожний сигнал.
По-перше, США за Трампа все частіше використовують безпеку як інструмент торгу, а не як принцип. По-друге, Європа починає замислюватися про власну автономну безпеку, і це може як посилити підтримку України, так і розпорошити ресурси. По-третє, Гренландія показує: навіть союзники по НАТО не застраховані від тиску, якщо їхня територія стає стратегічно вигідною.
Світ входить у фазу, де кордони більше не є табу, а право сили повертається в глобальну політику. І в цьому світі Україні доведеться діяти максимально тверезо, холодно й прагматично. Як саме має діяти Україна на дипломатичному фронті – ми розібрали раніше у нашому матеріалі.
