# Freya: Українська відповідь Європі на балістичну загрозу – революція в обороні вже цього року! 
На тлі європейських роздумів про власну безпеку та виснаження запасів ракет до систем типу Patriot, Україна пропонує інноваційне рішення для протидії балістичним загрозам. Проєкт Freya – це не просто черговий зразок озброєння, а нова парадигма колективної оборони, де Україна виступає не пасивним одержувачем допомоги, а активним розробником передових безпекових технологій.
Що являє собою проєкт Freya та роль української компанії Fire Point
У травні поточного року Денис Штілерман, співзасновник і головний конструктор компанії Fire Point, оголосив про участь свого підприємства у створенні загальноєвропейської системи протиповітряної та протиракетної оборони. Цей проєкт має на меті запропонувати більш доступну альтернативу системі Patriot, дефіцит ракет для якої відчувають не тільки українські захисники.
Для протидії балістичним ракетам планується використання ракети-перехоплювача FP-7.x. Цей розробник уже пройшов початкові випробування в лютому 2026 року. Орієнтовна вартість одного перехоплення складає менше 1 мільйона доларів (приблизно 40 мільйонів гривень за актуальним курсом), що значно менше порівняно з аналогічними західними комплексами, як-от Patriot PAC-3.
Щодо ракети-перехоплювача FP-7.x, відомо, що вона розвиватиме швидкість у діапазоні 1500–2000 метрів на секунду. Її довжина становить 7,25 метра, зовнішній діаметр – 1,15 метра, а діаметр фюзеляжу – 0,53 метра.
Перехоплювач оснащено напівактивною головкою самонаведення Image Infra-Red від німецької компанії Diehl Defence, яка також виробляє систему IRIS-T.
Система базуватиметься на мобільній пусковій установці, розробленій в Україні. Для виявлення цілей планується залучити наземні радари дальнього радіолокаційного виявлення. Розглядаються три варіанти таких систем:
- Giraffe 8A/4A від шведського концерну SAAB
- Thales Ground Master 400 (Франція)
- Hensoldt TRML-4D (Німеччина)
Радар підсвітки та наведення – Weibel GFTR-2100/48 або Leonardo KRONOS Land. Керування вогнем здійснюватиметься за допомогою норвезького комплексу Kongsberg Fire Distribution Center. Його ключовою перевагою є відкрита архітектура та модуль Network Access Nodes, що надає можливість інтеграції власних розробок. Зв’язок між усіма елементами системи забезпечується через тактичний канал обміну даними Link 16, стандартизований згідно з STANAG 5516. Цей протокол є основним інтерфейсом для інтеграції Freya в наявну систему протиповітряної оборони України.
За словами Дениса Штілермана, ключова перевага проєкту Freya полягає в його незалежності від зовнішнього контролю. Він пояснив, що сучасні західні системи ППО часто мають закриту архітектуру, що дозволяє країні-постачальнику або виробнику зберігати контроль над критично важливими компонентами системи.
Freya – це про перехоплення балістики. Ми запропонували панʼєвропейський антибалістичний щит на базі нашого перехоплювача, відкритої архітектури та програмного рішення, яке гарантує кінцевому користувачеві, що рішення ніколи не може бути вимкнене ані заводом-виробником, ані компанією-продавцем, ані країною-покупцем.
– пояснив він.
Таким чином, це нова філософія озброєнь: не просто придбання системи безпеки, а здобуття повного суверенітету над нею.
Коли система балістичного захисту може стати операційною
У проєкті Freya, окрім України, беруть участь Німеччина, Франція та Норвегія. Нещодавно свою участь підтвердила й Швеція.
Президент України Володимир Зеленський висловив свою повну підтримку ідеї запуску антибалістичного щита.
Я просуваю цю ідею, яка є дуже складною, адже ніхто не хоче мати сильних конкурентів. Я постійно просуваю ідею української балістики та української антибалістики.
– зазначив Президент.
Водночас, розробка українських балістичних ракет та систем захисту від них викликає занепокоєння не лише в Росії, але й у деяких виробників озброєнь, які відчувають потенційну конкуренцію.
Це справжня стратегічна гра. Попри заяви експертів, як-от оглядача порталу “Мілітарний” Вадима Кушнікова, про можливість швидкого запуску системи через використання переважно наявних компонентів, перспективи її оперативного розгортання залишаються предметом дискусій.
Нещодавно Денис Штілерман повідомив, що Україна має шанс провести перше перехоплення балістичної ракети власною розробкою FP-7.x до кінця поточного року, за умови, що програма запуску не стикатиметься з перешкодами.
“Якщо всі працюватимуть максимально оперативно, ми зможемо здійснити перше перехоплення до кінця року. Однак для цього потрібна висока швидкість дій від усіх учасників. Будь-які медійні скандали можуть суттєво зашкодити. Ми вже втратили цілий місяць на роз’яснення для всіх, що пан Міндіч не має жодного стосунку до нас. Щиро дякуємо НАБУ за наданий лист, який задовольнив наших іноземних партнерів, підтвердивши відсутність справи проти Fire Point чи її власників”, – заявив Штілерман.
Йдеться не лише про медійне обговорення можливого зв’язку компанії з Тимуром Міндічем, основним фігурантом “справи Мідас”, що неодноразово спростовувалося представниками Fire Point. Також згадується, що Центр протидії корупції, ймовірно, надсилав до посольств країн-партнерів листи з конструкторською документацією компанії та рекомендаціями утриматися від співпраці. Ці дії мали наслідки: програма, яка мала розпочатися у червні 2025 року, була відтермінована до лютого 2026 року через додаткові комплаєнс-перевірки. Зрештою, компанія успішно пройшла всі перевірки, а публічне підтвердження участі щонайменше чотирьох європейських країн свідчить про успіх – Freya отримала “зелене світло” від європейських партнерів.
Зацікавленість європейських країн у спільній системі оборони є цілком логічною, враховуючи усвідомлення загрози від російської балістики та зростаючу відстороненість США від забезпечення безпеки Європи. Крім того, європейські партнери розуміють зміну характеру війни, де перевагу отримує той, хто здатен швидко впроваджувати доступні інноваційні рішення. Україна стає лідером цього процесу.
“Ми зрозуміли, що ви, як країна, здатні виробляти швидше, креативніше та розумніше, ніж решта з нас, навіть попри те, що ви не перебуваєте у стані війни. І це, відверто кажучи, досить незручно для решти Європи, але водночас це вражає”, – зазначила прем’єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен.
Як зазначав у нещодавньому інтерв’ю авіаексперт Костянтин Криволап, ключовим фактором залишається здатність європейських партнерів досягти консенсусу. Це традиційно є слабким місцем загальноєвропейських оборонних ініціатив, і Freya не є винятком. Проте, як наголошує експерт, Fire Point веде активну роботу в цьому напрямку.
Отже, головне – не перешкоджати запуску проєкту. Freya, коли буде запущено, стане не просто черговою системою протиповітряної оборони. Це стане прецедентом: Україна вперше зможе увійти до загальноєвропейської безпекової архітектури не як одержувач допомоги, а як рівноправний технологічний партнер, що, можливо, визначить стандарти нового етапу оборонного суверенітету.
Порада від АіФ UA:
Ця новина є надзвичайно важливою для України та її партнерів. Проєкт Freya демонструє потенціал українських розробників у сфері високих технологій оборони та може стати ключовим елементом нової системи європейської безпеки. Для громадян це означає надію на посилення обороноздатності країни та потенційне зниження вартості сучасних систем захисту.