Масові платні шляхи “на вимогу ЄС”, обов’язковий технічний огляд для всіх машин вже у 2026 році та придорожні “карткові” інспекції для кожного шофера поки що лишаються вигадками. Насправді євроінтеграція в транспортній галузі полягає в іншому: розробці законодавчої основи, поступових рішеннях і перетвореннях, націлених на безпеку, відкритість процесів і зменшення хабарництва, передусім у сфері комерційних перевезень.
У соцмережах і деяких ЗМІ циркулюють заяви про нібито введення в Україні платних трас за вимогою ЄС, обов’язкового техогляду для всіх машин вже в 2026 році та придорожнього нагляду з тотальними оглядами.
У Міністерстві розвитку громад і територій України підкреслюють, що на даний момент відповідні рішення не прийняті, а євроінтеграційні зміни в транспортному секторі передбачають насамперед створення законодавства, поетапні реформи і посилення безпеки і прозорості процесів, з акцентом на комерційні перевезення, передає УНН.
У профільному міністерстві вирішили розібрати три найвідоміші міфи і пояснити, що за ними насправді ховається.
Міф 1. ЄС примусить Україну зробити шляхи платними
Європейська інтеграція не передбачає автоматичного введення платного проїзду. На поточний момент в Україні немає прийнятих постанов, які б вводили оплату за проїзд на існуючих дорогах загального використання.
Як це створено та працює в Європі
Важлива деталь: у багатьох державах ЄС дійсно є платні траси, але не у всіх. Спільне для більшості інше: присутність законодавчої бази, яка дозволяє (або регулює) платні траси за конкретних умов. Власне, потреба мати такі правила і є тим, що вважають значущою частиною євроінтеграційних зобов’язань.
Найчастіше платний проїзд відноситься до:
- нових або відновлених автострад;
- альтернативних маршрутів з вищим рівнем сервісу;
- окремих ділянок, зокрема для вантажного транспорту.
Який вигляд система може мати в Україні
Оголошена логіка така сама: платна траса може існувати тільки як альтернатива безкоштовній, а не замість неї. І навіть тоді це не “одним рішенням”, а через окремі рішення держави з урахуванням економічної обґрунтованості та інтересів користувачів.
Чому платні шляхи — це не найближче майбутнє для українських водіїв
Щоб щось в цьому напрямку стало реальним, спочатку потрібно:
1. Розробити і прийняти відповідне законодавство.
2. Визначити модель реалізації, джерела фінансування, правила тарифікації, контролю якості.
Плюс впливає ще один важливий фактор: під час війни в державному бюджеті немає коштів на масове спорудження нових трас, які потенційно могли б стати платними.
Тому як одна з теоретичних моделей, на думку фахівців галузі, фігурує державно-приватне партнерство: інвестор будує, а потім отримує прибуток через оплату проїзду.
Міф 2. У 2026 році введуть обов’язковий техогляд для всіх авто за вимогою ЄС
У профільному міністерстві зазначають: рішення про термінове або масове запровадження обов’язкового технічного контролю (ОТК) для всіх автомобілів, включаючи легкові, не було прийнято. Тобто сценарій “в 2026-му всі власники легковиків стають в черги” не має під собою законної основи.
Навіщо тоді ця реформа взагалі
Європейська логіка ОТК проста: на дорогах має бути менше технічно небезпечного транспорту. Навіть якщо людина не керує сама, вона все одно хоче, щоб поруч їхали справні авто, автобуси і вантажівки.
Окремий практичний момент: українські авто при перетині кордону з деякими державами вже можуть вимагати чинного техогляду (зокрема йдеться про Румунію та Молдову). Тобто тема технічної справності вже давно перестала бути просто теорією.
Про що саме йдеться в українському контексті
Реформа ОТК, яку обговорюють у зв’язку з євроінтеграцією, фокусується на тому, щоб одночасно навантажити мільйони власників легковиків, а:
- підвищити безпеку дорожнього руху;
- усунути корупційні дії;
- запровадити прозорі та зрозумілі процедури.
Йдеться про поступові рішення, насамперед для комерційного транспорту (перевезення пасажирів і вантажів), і про модернізацію самої системи ОТК.
Також обговорюється можливість контролю для вживаного транспорту, який вперше завозитимуть в Україну, щоб імпорт не перетворювався на ввезення технічно проблемних машин.
Чому без законотворців зміни неможливі
Зараз ОТК в Україні — обов’язковий для комерційного транспорту: таксі, автобусів, вантажівок. Якщо держава захоче розширити вимоги на легкові авто, спершу потрібно:
1. Щоб Верховна Рада прийняла відповідні закони.
2. Паралельно реформувати процедури і контроль, щоб це не стало конвеєром фіктивних довідок.
Міф 3. Придорожній контроль введуть, щоб штампувати нові штрафи і влаштувати тотальні перевірки
Зараз в Україні не впроваджують придорожній контроль як нову систему для будь-якого виду транспорту.
Що таке придорожній контроль в європейській практиці
У ЄС це звичайний інструмент, який спрямований на:
- перевірку безпеки перевезень;
- дотримання режимів праці та відпочинку водіїв;
- технічний стан транспорту на маршрутах;
- правильність кріплення вантажів.
Ключове тут те, що у фокусі опиняються перевізники, а не приватні водії.
Що маємо станом на зараз
Повноцінної форми такого контролю в Україні як окремої системи немає, а частково функції контролю в межах повноважень вже виконує Укртрансбезпека. Тобто тема не з’являється з нуля, просто в євроінтеграційному контексті її часто подають як “новий картковий механізм”, хоча логіка там інша.
Що все це означає для пересічних українців і бізнесу
Для водіїв легковиків головний посил такий: найближчим часом не йдеться про те, що їм раптово введуть плату за проїзд “за все” або обов’язковий техогляд. Такі зміни технічно і юридично не можна втілити в реальність за декілька днів чи тижнів.
Для бізнесу і перевізників посил інший: євроінтеграційні транспортні стандарти сильніше зачеплять саме комерційний сегмент. А ще фокус змістять на прозорі правила та зменшення корупції, а не на імітацію контролю.
У Мінрозвитку підкреслюють: Євроінтеграція у сфері транспорту – це не про раптові заборони чи масові платні траси. Це про безпечніші перевезення, відкриті та зрозумілі правила, рівні можливості для бізнесу, поступові реформи з урахуванням українських реалій.