Сили безпілотних систем мають зробити все можливе, щоб протягом найближчих місяців максимально ускладнити життя росіянам і змусити їх думати про власну безпеку, а не про окупацію українських міст.
Про це розповів командир батальйону К-2 20-ої ОБрБпС, Герой України Кирило Верес в інтерв’ю Роману Кравцю для «Української правди».
Оцінюючи перспективи на найближчі місяці, військовий зазначив, що противник, найімовірніше, тримає певні козирі в рукаві та чекає слушного моменту для нових масштабних ударів.
«Я би зараз ще той туз не діставав з рукава, дістав би трошки пізніше. Але тут питання в іншому: що ми зробимо до того часу. Я думаю, що в нас ще місяців два є. Для чого два місяці? Щоб зіпсувати ще життя в рази. Треба конкретно „поднасрать“, — сказав Верес.
Головна мета таких дій, за словами командира, полягає в тому, щоб довести країну-агресора до розуміння реалій війни. Він наголосив, що росіяни мають перестати цікавитися українськими містами, такими як Слов’янськ чи Костянтинівка, і зосередитися на власних проблемах.
«Багато росіян вже не цікавить за Слов’янськ чи Костянтинівку, вони тепер кажуть: „А почекайте, де заправочка? Чого так? Де продукти?“. От за це треба переживати, а не за Слов’янськ. Хай думають про свої міста. Хай вчать карту росії бл##ть. Я ж їхню карту почав вчити, і десятки командирів дуже гарно зараз знають карту росії. Хоча вона мені взагалі ніколи в житті не була потрібна, і я про їхнє існування не знав і далі не хочу знати», — емоційно висловився військовий.
Верес також уточнив, що безпосередньо його підрозділ зараз працює по цілях в Україні, оскільки на фронті «під кожним кущем» ще вистачає ворожої піхоти. Натомість ударами по об’єктах в глибині РФ та вивченням російської географії активно займаються інші підрозділи Сил безпілотних систем.
Також Кирило Верес заявив, що відставка Михайла Федорова з посади міністра оборони України призвела до того, що деякі проєкти, пов’язані із К2, тимчасово опинилися на паузі. Водночас попередній очільник оборонного відомства запам’ятався військовим винятковою залученістю та готовністю оперативно розв’язувати проблеми на місцях без зайвої бюрократії.