У відомій пісні “Я козачка твоя” ми можемо почути слово, яке сьогодні звучить майже як поетична загадка: “пломеніти”.
Що воно означає і коли варто його використовувати, розповідаємо за матеріалами “Горох”.
“Пломеніти” – звідки взялося таке слово?
Український фольклор багатий на слова, що видаються ніби з іншого світу – художні, милозвучні, ніби створені не для буденної розмови. Іноді навіть не одразу здогадаєшся, що вони означають.
“Пломеніти” – саме таке: красиве, живе, трішки загадкове. І за ним стоїть ціла історія української мови.
У слові “пломеніти” легко впізнається “пломінь” – давня назва полум’я. А “пломінь”, своєю чергою, пов’язаний із давнім слов’янським словом на позначення вогню і походить від праслов’янської основи *polmen – “полум’я”.
Цікаво, що споріднені слова мають й інші слов’янські мови. Наприклад, польське płomień означає “полум’я”, чеське plamen, словацьке plameň, болгарське – пламен.
У словниках це слово має позначку “поетичне” і тлумачиться як синонім до “полум’яніти”. Так стає зрозуміліше.
Звідси маємо цілу родину слів:
- пломінь – вогонь;
- пломенистий – яскравий, вогнистий;
- пломеніти – горіти, сяяти;
- пламінь / пломінь – давні варіанти в діалектах.
Що означає це слово?
Словники не дають одногозначного тлумачення слову “пломеніти”, оскільки воно має пряме та переносне значення:
- Буквальне значення: сяяти полум’ям, спалахувати, горіти яскравим вогнем, палахкотіти, палати. Або ж – яскраво світити чи сяяти, як зорі. Полум’яніти – це і набувати кольору вогню, червоніти (про небо, частину обрію, де заходить сонце) чи виділятися червоним кольором (як-от ягоди калини, шипшини чи горобини серед снігу).
- Переносне значення: світитися емоцією, червоніти, бути сповненим пристрасті, натхнення чи внутрішнього жару.
- Поетичне значення: оживати, розквітати, випромінювати силу.
Словники фіксують, наприклад, “пломеніючи щастям”, “пломеніють очі”. Тобто це слово давно вийшло за межі буквального вогню й почало описувати людські емоції та зовнішність.
Можна сказати:
-
“пломеніє небо” – тобто стає яскраво-червоним, наче охоплене полум’ям;
-
“пломеніють щоки” – червоніють, наливаються рум’янцем: “Її ніжне юне личко так і полум’яніло.., дівчина зніяковіло заплітала і розплітала кінчик довгої коси.” (В. Чемерис).
-
“пломеніють очі” – сяють, випромінюють сильне почуття;
-
“пломеніє зоря” – яскраво світиться, відсвічує вогнистими барвами: “Мороз пече, .. сонце полум’яніє, по-зимовому низько стоячи над горою”. (Ю. Яновський).
Саме тому “пломеніти” особливо люблять художні тексти. Воно дозволяє одним словом передати і колір, і яскравість, і рух, і емоційне враження.
Порівняймо:
-
“небо стало червоним” – це просто повідомлення про колір.
-
“небо пломеніє” – і перед очима вже зовсім інша картина: ніби обрій охопило полум’я.
Не дивно, що воно звучить і в українських піснях. У пісні “Я козачка твоя” це слово теж працює не як звичайний опис, а створює образ – живий, яскравий, сповнений почуття.
“Я козачка твоя”: послухайте пісню
“Пломеніти” – одне з тих слів, які складно замінити одним звичайним синонімом. Тому в піснях воно звучить особливо виразно: полум’я тут стає образом почуття.
І, мабуть, саме тому “пломеніти” хочеться не просто пояснити, а побачити: червоне небо, вогонь, рум’яні щоки чи очі, в яких щось справді палає.