Взаємні атаки Росії та України, які є ключовими експортерами зерна, на порти та судна порушили експортні поставки. Аналітики побоюються, що тривалі перебої можуть спричинити нову світову зернову кризу, пише The Economist.
Видання нагадує, що у 2022 році атаки Росії на українську портову інфраструктуру спричинили різке зростання світових цін на пшеницю та інше зерно. Лише після угоди за посередництва Туреччини та створення захищеного морського коридору вдалося стабілізувати ціни. Тепер же під ударом опинився експорт не лише України, а й Росії.
Раніше Росія завдавала ракетних ударів по українських портах, а з липня почала атакувати торговельні судна. Через це багато екіпажів відмовляються ризикувати, прямуючи цими маршрутами.
Посилення російських атак, як зазначається, є частковою відповіддю на удари України по російських цілях. Українські безпілотники фактично заблокували Азовське море для російського судноплавства. Крім того, цього місяця Україна пошкодила зернові термінали у російському порту Новоросійськ, який є найбільшим експортером російської пшениці.
Експорт України та Росії скорочується
У серпні минулого року Росія та Україна разом експортували 6,3 млн тонн пшениці, що становило значну частину від 16 млн тонн, які загалом перетнули кордони того місяця. Цього року, за оцінками аналітиків, сукупний експорт цих двох країн може становити лише близько 2,5 млн тонн, і ця цифра може зменшитися, якщо бойові дії триватимуть.
Експерти вважають, що нинішні порушення експорту сільськогосподарської продукції з Чорного моря є найсерйознішими за весь час, відколи цей регіон став ключовим маршрутом для глобальних продовольчих поставок.
Обидві країни шукають альтернативні шляхи доставки зерна на світові ринки, але стикаються з труднощами. Україна намагається використовувати автомобільний та залізничний транспорт для доставки зерна до Дунаю, звідки його можна транспортувати до безпечних чорноморських портів, зокрема румунської Констанци. Проте пропускна спроможність цього маршруту обмежена, а цього року ситуацію погіршує низький рівень води.
Фермери з інших країн Східної Європи також скаржаться, що цей маршрут збільшує вартість морських та наземних перевезень, водночас знижуючи попит на їхню продукцію.
Росія намагається збільшити поставки зерна до портів на Балтійському та Каспійському морях, але ці маршрути, ймовірно, зможуть впоратися лише з частиною наявних вантажів.
Що буде з цінами
Вплив цих перебоїв на міжнародні ціни досі є предметом активних дискусій. Ціни на пшеницю зростають протягом кількох тижнів і досягли дворічного максимуму, але вони все ще становлять лише близько половини від пікових значень кризи 2022 року.
Наразі ціни стримуються кількома факторами. Країни-імпортери Північної півкулі завершили збір власного врожаю, тому можуть відкласти частину імпорту. Крім того, цьогорічний врожай пшениці у світі був значним, тому багато країн мають значні запаси.
Ринки сподіваються, що перебої з експортом з Росії та України будуть тимчасовими. Однак, на думку аналітиків, це залежить від розвитку війни, рівня води в Дунаї, термінів ремонту пошкоджених портів та рішень страхових компаній. Прогнози щодо обсягів українського експорту на цей сезон залишаються невизначеними.
Світовий урожай може бути меншим
Якщо торішній світовий урожай пшениці був рясним, то цьогорічний, ймовірно, буде слабшим. Очікується скорочення експорту пшениці зі США, Канади та ЄС через посуху та переорієнтацію фермерів на більш прибуткові культури.
Врожай пшениці в Австралії може скоротитися більш ніж на 20% через погодні умови та зростання вартості добрив, спричинене логістичними проблемами.
“Світ ще далекий від зернової кризи, яка була чотири роки тому. Але якщо перебої в Чорному морі триватимуть, ціни продовжать зростати”, – підсумовує видання.
Блокада портів – останні новини
Міністр аграрної політики Тарас Висоцький заявив, що через блокаду портів Великої Одеси та зупинку аграрного експорту, економічна ситуація в галузі та становище фермерів зараз гірші, ніж на початку повномасштабного вторгнення. Він зазначив, що 2021 рік був найприбутковішим в історії аграрного сектору України, тому запас міцності був найкращий.
Президент Українського національного комітету Міжнародної Торгової Палати ICC Ukraine Володимир Щелкунов наголосив на необхідності якнайшвидшого відновлення безпечної роботи глибоководних морських портів для всіх видів вантажів. Він попереджає, що блокада може призвести до масштабного падіння експорту, втрати валютної виручки, податкових надходжень та робочих місць, а також посилити тиск на гривню.
За оцінками ICC Ukraine, якщо морський коридор не буде відновлено протягом року, Україна ризикує втратити понад 10% ВВП.