Європейські держави посилюють оборонну присутність на Кіпрі після атаки безпілотника на британську базу.
Франція планує відправити військовий корабель на Кіпр для зміцнення протиповітряної оборони острова. Це рішення викликане недавньою атакою безпілотника на британську авіабазу. Водночас Велика Британія розглядає можливість розгортання власного есмінця для забезпечення безпеки бази Акротірі.
За даними ЗМІ, Франція відрядить на Кіпр військовий корабель, а Велика Британія розглядає можливість надсилання есмінця HMS Duncan для захисту авіабази Королівських ВПС (RAF) Акротірі. Ця інформація поширюється з посиланням на агентства AP та The Guardian.
Деталізація подій
Міністр оборони Великої Британії Джон Гілі розглядає можливість відправлення есмінця HMS Duncan на острів для посилення захисту від потенційних атак безпілотників, повідомляє The Guardian. Хоча остаточне рішення ще не ухвалене, численні джерела вказують на обговорення такого кроку для кращого захисту британської бази.
Есмінець HMS Duncan спеціалізується на протидії безпілотним літальним апаратам. Минулого місяця він брав участь у випробувальних навчаннях, де успішно протистояв групі дронів.
Зауважується, що наразі жоден великий британський військовий корабель не перебуває в регіоні Близького Сходу, незважаючи на триваючий конфлікт. Це викликає занепокоєння щодо ефективності оборони бази Акротірі.
Напередодні вночі один безпілотник, імовірно запущений з території Лівану, контрольованої “Хезболлою”, впав на злітно-посадкову смугу бази. Пізніше британські військові літаки, підняті з цієї ж бази, перехопили ще два безпілотники.
Як уточнює AP, атака на британську базу RAF Акротірі сталася в понеділок, незадовго після опівночі. Безпілотник завдав незначних матеріальних збитків ангару для літаків. Ще два апарати були перехоплені вдень того ж дня.
За розрахунками, авіаносцю HMS Duncan знадобиться кілька днів, щоб дістатися до Кіпру з Портсмута, рухаючись зі швидкістю приблизно 30 вузлів.
Водночас, за даними AP, офіційні особи Кіпру повідомили, що Франція відрядить на острів військовий корабель для посилення протиповітряної оборони. Крім того, Франція направить додаткові наземні системи для протидії безпілотникам та ракетам.
Німеччина також висловила готовність сприяти, розглянувши запит про направлення військового корабля, як зазначають джерела AP. Обладнання має прибути на Кіпр якнайшвидше.
Греція вже направила на острів чотири винищувачі F-16, а два її сучасні фрегати знаходяться в дорозі.
Спроби ЄС уникнути прямого втручання
Видання Politico зазначає, що ці події відбуваються на тлі небажання Європейського Союзу бути втягнутим у конфлікт між Іраном та Ізраїлем. Однак, враховуючи географічну близькість та потенційні наслідки, ЄС може не мати вибору.
Зазначається, що досі реакція ЄС була зосереджена на захисті своїх громадян, запобіганні зростанню цін на енергоносії, підтримці транспортних сполучень та можливих міграційних процесах.
Президент Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн наголосила на важливості готовності до наслідків у сферах енергетики, ядерної безпеки, транспорту, міграції та безпеки. Комісія планує підтримувати країни-члени та захищати європейців від негативних наслідків конфлікту.
Дипломати ЄС повідомляють про обмін інформацією та моніторинг ситуації, але визнають обмеженість впливу на ключових гравців конфлікту.
На практиці, основні цілі Єврокомісії полягають у допомозі країнам ЄС з евакуацією громадян та моніторингу можливих перебоїв у повітряному та морському сполученні, зокрема через Ормузьку протоку.
Європейські уряди також стурбовані потенційним загостренням міграційної кризи. Комісар ЄС з питань міграції вже провів переговори з МЗС Туреччини.
Розвідувальні оцінки вказують на підвищений ризик терористичних атак з боку Ірану в Європі.
ЄС також відстежуватиме ціни на енергоносії та рівень поставок. Заплановано засідання робочої групи з питань енергетики. Головний відповідальний за енергетику ЄС відвідує Азербайджан для обговорення енергетичних зв’язків, оскільки постачання до Європи може бути ускладнене через конфлікт на Близькому Сході. Ситуація також може вплинути на зусилля ЄС щодо диверсифікації постачань енергоносіїв.
Поки що ЄС публічно не обговорював питання посилення оборони Кіпру. Міністр оборони Італії зазначив, що країни Перської затоки звернулися за допомогою до країн ЄС, зокрема в галузі протиповітряної оборони. Кіпр не активував положення ЄС про колективну оборону, що могло б розглядатись як вступ блоку у війну.
Греція, розташована неподалік від Ізраїлю, взяла на себе відповідальність за реагування на загрози Кіпру, направивши на острів винищувачі та фрегати.
Кіпр, який головує в Раді ЄС, планує провести засідання групи з комплексного політичного реагування на кризу (IPCR) для обговорення наслідків розвитку подій. Цей механізм раніше використовувався для реагування на пандемію Covid та вторгнення Росії в Україну.
Видання Politico зауважує, що ЄС не має достатніх важелів впливу в регіоні для здійснення значних кроків, будучи радше спостерігачем, а не активним учасником конфлікту.
Порада від АіФ UA:
Ця новина свідчить про те, як загострення міжнародних конфліктів може безпосередньо впливати на безпеку в Європі, змушуючи країни посилювати оборонні можливості. Важливо стежити за розвитком подій, оскільки це може мати наслідки для безпеки, логістики та енергетичної стабільності, що стосуються кожного.