ЄС: Стійкість до антиросійських санкцій слабшає через бізнес-інтереси

Європейський Союз стикається зі значним зниженням підтримки нових економічних обмежень проти Росії, оскільки країни-члени вагаються запроваджувати заходи, що можуть негативно вплинути на їхні великі корпорації.
Про це інформує видання Financial Times, посилаючись на дипломатичні джерела, передає Укрінформ.
Зазначається, що серії санкцій, запроваджені після початку повномасштабної агресії Росії проти України у 2022 році, мали на меті перекрити фінансові потоки, що підтримують військові дії. Проте, за словами п’ятьох дипломатів ЄС, які брали участь у переговорах, позиції окремих столиць свідчать про зростаючу небажання Європи толерувати побічні ефекти санкцій для власних компаній, які продовжують працювати з Росією.
Оскільки рішення про санкції в ЄС ухвалюються лише за одностайної згоди всіх країн-учасниць, заперечення окремих держав змусили послів ЄС провести чотириденні переговори в Брюсселі минулого тижня. Однак консенсусу досягти не вдалося. Це посилило занепокоєння щодо можливого послаблення внутрішньої єдності Євросоюзу, зниження рішучості у підтримці України та зростання очікувань щодо мирних переговорів, що ускладнює прийняття політично чутливих рішень.
«За столом переговорів моральний імператив діє все менше. Столиці всіх країн погоджуються на жорстку риторику та розмови про солідарність, але потім усе це розчиняється», — зазначив один із дипломатів.
Останній пакет санкцій передбачає нові обмеження щодо російського експорту та фінансової системи, а також механізм для збереження цінової стелі на російську нафту, який має на меті обмежити доходи Кремля від її продажу. Однак реалізація цих заходів опинилася під загрозою через вето окремих держав.
Дипломати зазначають, що масштаби відмови столиць підтримати останні пропозиції досягли безпрецедентного рівня.
Афіни відмовляються підтримати весь пакет, якщо їм не дозволять і надалі транспортувати російський зріджений природний газ до третіх країн. Грецька сторона пояснює свою позицію тим, що заборона завдасть значних збитків бізнесу впливового судноплавного магната Джорджа Прокопіу. Уряд Греції наголошує, що нові санкції мають завдавати «значно більших втрат Росії», ніж економікам країн ЄС, і бути «ретельно виваженими», щоб максимально посилювати тиск на Москву та мінімізувати негативні наслідки для Європи.
Португалія та Німеччина також наполягають на скасуванні заборони на імпорт російської риби, мотивуючи це необхідністю підтримати власну рибопереробну промисловість.
Франція та Італія, які є провідними туристичними напрямками Європи, виступають за пом’якшення заборони на видачу віз російським військовослужбовцям, які брали участь у війні. Австрія ж знову порушила питання про розморожування російських активів на суму 2 млрд євро (близько 88 млн ₴ за поточним курсом) для компенсації банку «Райффайзен» штрафу, накладеного Москвою.
Європейські компанії, зокрема данська пивоварна група Carlsberg та фінська енергетична група Fortum, зазнали мільярдних збитків внаслідок введення санкцій та конфіскації російських юридичних осіб. Країни, компанії яких зазнали таких наслідків, дедалі більше роздратовані тим, що, на їхню думку, союзники захищають свої корпоративні інтереси або вимагають від них солідарності.
«Є певні держави-члени, які не припинили ділові відносини з Росією у 2022-му та 2023-му роках. Незручна правда для цих столиць полягає в тому, що зараз санкції починають бити саме по тих секторах, які досі залишаються основними джерелами російських доходів», — зазначив інший дипломат.
Затримка з ухваленням 21-го пакета санкцій та спроби пом’якшити його заходи відбуваються на тлі активізації українських ударів по військових і промислових об’єктах у глибині території Росії, зокрема по Москві та ключових нафтопереробних підприємствах. Західні посадовці розраховують, що збереження єдності союзників України змусить Кремль сісти за стіл переговорів.
Втім дипломати визнають, що небажання частини держав-членів підтримувати жорсткіші санкції, навіть попри потенційні втрати для власних економік, значною мірою залежить від того, наскільки вони сприймають Росію як безпосередню загрозу своїй безпеці.
Читайте також: ЄС засудив шкідливу кібердіяльність Росії та запровадив санкції
Як повідомляв Укрінформ, Рада ЄС запровадила обмежувальні заходи щодо однієї особи та п’яти організацій з РФ.
- Євросоюз
- Санкції
- Росія
Порада від АіФ UA:
Ця інформація є важливою для розуміння складнощів формування єдиної політики ЄС щодо Росії. Вона показує, як економічні інтереси окремих країн можуть впливати на загальні рішення, що стосуються безпеки та міжнародної стабільності. Для українців це нагадування про необхідність бути готовими до різних сценаріїв розвитку подій та продовжувати боротьбу за свою незалежність.
Джерело: www.ukrinform.ua
