США готові до затяжної ескалації з Іраном: битва за Ормузьку протоку загострюється
Сполучені Штати Америки готуються до можливої тривалої серії конфліктів з Іраном, що розгортається навколо контролю над стратегічно важливою Ормузькою протокою. Президент Трамп оголосив про завершення 60-денного перемир’я, викликаного серією нових нападів.
Як повідомляє Axios, посилаючись на американських посадовців, Вашингтон готується до протистояння, яке може тривати днями чи навіть тижнями, у відповідь на дії Тегерана щодо Ормузької протоки. Актуальна ситуація складається таким чином, що тривалість та інтенсивність конфронтації прямо залежатимуть від подальших кроків іранської сторони.
Ключові аспекти конфлікту
Початкова мета американської кампанії – послаблення ракетного потенціалу Ірану та ліквідація залишків його ядерної програми – трансформувалася у безперервну боротьбу за домінування над найважливішим глобальним енергетичним транспортним вузлом. Американський представник зазначив, що поточна ескалація може розтягнутися на день, тиждень чи навіть місяць, залежно від того, чи продовжить Іран атакувати комерційні судна в Ормузькій протоці.
“Ми завдамо їм кілька ударів, щоб вони зрозуміли серйозність наших намірів”, – заявив американський чиновник.
Дипломатичні шляхи наразі зайшли в глухий кут, і військовий тиск знову став центральним елементом стратегії президента Трампа. У середу він констатував, що 60-денне перемир’я, зафіксоване у меморандумі про взаєморозуміння, “вичерпане” після обміну ударами, спричиненими іранськими атаками на комерційні судна. Після цього США розпочали другий етап ударів поблизу Ормузької протоки, вперше за кілька місяців атакувавши об’єкти інфраструктури на території Ірану.
Іран, у свою чергу, відповів ударами по американських базах у Кувейті та Бахрейні, наполягаючи на своєму праві контролювати протоку. Незабаром після цього Трамп дав зрозуміти, що США відкриті до деескалації, повідомивши журналістам, що іранські посадовці “зв’язувалися раніше” і “прагнуть укласти угоду”.
Природа цих звернень залишається неясною, оскільки іранські представники не підтвердили жодних прямих контактів. “Я просто не знаю, чи гідні вони угоди. Я не знаю, чи дотримаються вони її”, – додав Трамп, характеризуючи іранське керівництво як “трохи божевільне”.
Високопоставлений іранський переговірник Мохаммед Багер Галібаф звинуватив США у “залякуванні та невиконанні обіцянок”, наголосивши, що протока буде відкритою лише на умовах Тегерана. “Якщо ви завдасте удару, ви отримаєте удар”, – написав Галібаф у X. – “Ормузька протока відкриється лише за “іранськими домовленостями”, а не за американськими погрозами”.
Стратегічне значення Ормузької протоки
Забезпечення вільного проходу через Ормузьку протоку та відновлення свободи судноплавства для комерційних суден є головною метою адміністрації Трампа, спрямованою на стабілізацію світових енергетичних ринків. Для Ірану збереження контролю над протокою стало ключовою вимогою у будь-якій угоді про припинення конфлікту. Це питання було центральним пунктом меморандуму про взаєморозуміння між США та Іраном, і його суперечливі тлумачення призводять до розпаду угоди, як зазначає видання.
Меморандум зобов’язує Іран гарантувати безпечний прохід суден через Ормузьку протоку. Однак невдовзі після підписання угоди іранські посадовці звинуватили США у її порушенні, вказуючи на проходження суден південним коридором поблизу узбережжя Оману без дозволу Тегерана.
Американські посадовці стверджують, що Білий дім вважає, що має більше можливостей для ескалації, враховуючи, що сотням нафтових танкерів вдалося покинути Перську затоку через протоку за останні тижні. Це знизило занепокоєння адміністрації щодо можливого різкого зростання цін на нафту внаслідок поновлення зіткнень.
За словами американського чиновника, нинішня ескалація пов’язана з розчаруванням серед більш радикальних елементів у розколотому керівництві Ірану, які вважають, що меморандум про взаєморозуміння не приніс реальної вигоди Тегерану. Іран втратив свій вплив в Ормузькій протоці, оскільки сотні суден пройшли південним маршрутом поблизу узбережжя Оману. Попри скасування санкцій США, Іран мав труднощі з продажем нафти через небажання фінансових установ проводити транзакції та обережність країн щодо тимчасових скасувань. Жодних заморожених іранських коштів не було вивільнено, оскільки Іран ще не виконав ядерні заходи, передбачені угодою.
Рамкова угода, укладена США між Ізраїлем та Ліваном за посередництва США, зробила ліванську частину меморандуму про взаєморозуміння неактуальною. “Частина іранського керівництва була незадоволена цим”, – зазначив американський посадовець. “Вони почали стріляти, і ми вирішили, що час дати їм відсіч. Це процес. У нас є терпіння. Якщо ми не відчуємо, що отримуємо бажану угоду, ми не будемо її укладати”.
Віцепрезидент США Джей Ді Венс підтвердив у середу, що позиція США однозначна: Ормузька протока має залишатися відкритою. “Якщо вони спробують її закрити, буде відповідь з боку американських військових”, – заявив Венс. “Вони можуть або погодитися з цим, або зіткнутися з тим, що сталося минулої ночі. Це триватиме доти, доки вони не відкриють цю протоку і не припинять стріляти по кораблях”.
Порада від АіФ UA:
Ця новина є важливою для розуміння геополітичної напруженості на Близькому Сході та її потенційного впливу на світові енергетичні ринки. Слідкуйте за подальшим розвитком подій, оскільки ескалація конфлікту може призвести до значних коливань цін на нафту та змінити глобальний баланс сил.