Starlink планує опустити 4400 супутників з 550 км до 480 км до 2026 року, щоб скоротити загрозу утворення космічного непотребу. Даний маневр, що зачіпає практично половину діючого угрупування, збільшить безпеку в космосі та прискорить сходження неробочих супутників з орбіти.
У повідомленні, опублікованому через X, віцепрезидент з інжинірингу Starlink Майкл Ніколлс повідомив про значну зміну конфігурації супутникової системи Starlink, підтвердивши задуми опустити орієнтовно 4 400 супутників з орбіти на висоті 550 км до 480 км протягом 2026 року. Про це інформує SatNews, пише УНН.
Деталі
Цей крок, що зачіпає майже половину працюючого флоту оператора, спрямований на підвищення рівня безпеки в космічному просторі в умовах поступового зниження сонячної активності. Ніколлс підкреслив, що зниження орбітального шару “тісно узгоджується” з Космічним командуванням США (USSPACECOM), регуляторами та іншими операторами на орбіті, щоб запобігти зіткненням під час спуску.
Орбітальна механіка та сонячний мінімум
Рішення пояснюється фізикою сонячного циклу. З наближенням сонячного мінімуму густина атмосфери на низькій навколоземній орбіті падає, що значно збільшує період балістичного сходу з орбіти — тобто час, за який недіючий супутник природним чином зійде з орбіти через аеродинамічний опір.
За словами Ніколлса, опускання робочого орбітального шару до 480 км призведе до зменшення часу балістичного сходу з орбіти більш ніж на 80% під час сонячного мінімуму. Якщо неконтрольований спуск із 550 км за умов низької сонячної активності може тривати більше чотирьох років, то супутники на новій висоті 480 км входитимуть в атмосферу протягом декількох місяців.
Надійність флоту та перевантаженість орбіти
Реконфігурація також має на меті віддалити мегасузір’я від дедалі більш завантаженого орбітального коридору 500–600 км, де сумарна можливість зіткнень із космічним непотребом та іншими запланованими системами є вищою.
Ніколлс заявив, що флот Starlink зараз налічує понад 9 000 справних супутників із високим рівнем надійності, відзначивши, що на орбіті знаходяться тільки два “неробочі” супутники. Перехід на нижчий орбітальний шар забезпечує, що в разі виходу з ладу платформи космічний апарат оперативно покине орбіту, знижуючи ризики, пов’язані з несанкціонованими маневрами або утворенням уламків.