Норвезькі розвідувальні служби опублікували аналіз обстановки у сфері безпеки на 2026 рік, де рф названо основною небезпекою. Підвищується можливість саботажу проти підтримки України та посилення розвідувальних заходів росії.
Норвезька служба розвідки (E-tjeneste), Поліцейська служба безпеки Норвегії (PST) і Норвезьке відомство національної безпеки (NSM) представили спільну оцінку ситуації з безпекою на 2026 рік – “Nasjonal trusselvurdering for 2026”. Про це інформує Служба зовнішньої розвідки України, передає УНН.
Деталі
Під час презентації міністр оборони Норвегії Т. О. Сандвік назвав росію найбільшою загрозою для безпеки держави та її союзників.
У звіті акцентовано увагу на посиленні гібридних загроз з боку рф, Китаю та Ірану. За висновками норвезьких спецслужб, ці держави все частіше поєднують шпигунські та кібернетичні операції, операції впливу, диверсійні акти, вербування агентів та економічний тиск.
Такий підхід має систематичний характер і спрямований на тривале послаблення стійкості урядових інституцій.
Особливо відзначається посилення розвідувально-підривної діяльності рф проти Норвегії та її партнерів. Російські спецслужби будуть концентруватися на спостереженні за військовими об’єктами і маневрами НАТО, зборі інформації про допомогу Україні та обстановку в Арктиці, а також на впливі на енергетичну інфраструктуру
– повідомляє розвідка.
Разом із тим зростає можливість диверсій як способу перешкоджання військовій і політичній підтримці України.
Аналіз вказує на збільшення стратегічних ризиків в Арктиці та спроби переглянути поточний стан справ у регіоні. Норвезькі спецслужби застерігають, що будь-які зміни регіонального балансу, зокрема навколо Гренландії, матимуть безпосередній вплив на дії рф і Китаю у північних широтах.
У рекомендаційній частині E-tjeneste закликає державні органи та приватний сектор перейти від реагування до завчасного управління ризиками.
Серед пріоритетів – збільшення захисту від шпигунства, диверсій і кібератак, підготовка планів безперервного функціонування на випадок криз або війни, а також послідовне використання оцінок спецслужб у стратегічному плануванні. Такий підхід відображає сприйняття загроз як довготривалих і системних.