Німеччина може нашкодити власній репутації та відносинам з Україною, намагаючись притягнути до відповідальності українців за причетність до вибухів на газопроводі “Північний потік”. Про це йдеться у статті британського видання The Times.
Видання нагадує, що нещодавно в Хорватії було затримано українця Володимира Журавльова, якого Німеччина домагається екстрадувати. Ще одного підозрюваного, Сергія Кузнєцова, колишнього співробітника СБУ, вже утримують під вартою в Німеччині. Його звинувачують у руйнуванні об’єкта та нападі на цивільне майно.
Особливу увагу The Times привертає формулювання німецької прокуратури щодо Кузнєцова: слідство вважає, що він міг діяти “за дорученням державних органів”. Ця обставина може мати серйозні наслідки.
“Якщо це надзвичайно чутливе твердження буде доведено, німецькому уряду доведеться пояснити, чому він продовжує надавати кошти, еквівалентні річному бюджету його міністерства транспорту, країні, яка підірвала ключовий елемент його енергетичної інфраструктури”, – пише видання, натякаючи на масштабну військову допомогу Німеччини Україні.
Після повернення Дональда Трампа до Білого дому, Берлін став найбільшим двостороннім донором України. За останні 20 місяців Німеччина надала озброєнь на суму щонайменше 12 мільярдів євро, а на наступні два роки пообіцяла ще близько 23 мільярдів євро.
Водночас співпраця між двома країнами поглиблюється, зокрема у сфері оборонної промисловості. Німецькі військові та представники оборонних компаній отримують від України дані про використання озброєння на фронті та доступ до українських технологій, зокрема у сфері безпілотників і програмного забезпечення.
У цьому контексті розслідування ролі української держави у підриві “Північного потоку” може стати серйозним випробуванням для відносин Берліна і Києва. Президент Володимир Зеленський та українська влада заперечували причетність до атаки, однак, як зазначається у публікації, докази протилежного продовжують накопичуватися.
“Криміналістична та надзвичайно публічна перевірка ролі української держави у вибухах на “Північному потоці”, якщо така роль була, буде глибоко незручною для обох країн”, – пише автор публікації.
Видання нагадує, що Німеччина опинилася в іншій ситуації, ніж її сусіди. Швеція та Данія завершили власні розслідування вибухів, не називаючи публічно підозрюваних. Польща ж зайняла протилежну позицію: суд у Варшаві відмовився екстрадувати Журавльова до Німеччини, заявивши, що газопровід міг бути законною ціллю в межах оборонної війни України.
Берлін не міг просто відмовитися від розслідування, оскільки його політична система та суспільна думка вимагали дотримання юридичних процедур. Тепер, зазначає видання, справа входить у “болісну фінальну частину”, наслідки якої можуть позначитися не лише на німецько-українських відносинах, а й на внутрішній політиці Німеччини.
Україна та Німеччина: останні новини
Як писав УНІАН, Німеччина попередила своїх громадян про можливе посилення російських атак на українські міста під час Дня Незалежності 24 серпня та рекомендувала утриматися від поїздок до України. У заяві МЗС зазначено, що удари можуть бути спрямовані на інфраструктуру та цивільні об’єкти, а консульські послуги наразі обмежені.
Також ми розповідали, що Німеччина з 31 липня 2026 року припинила надання тимчасового захисту для українських чоловіків віком від 23 до 60 років, якщо вони не виконали військовий обов’язок або не мають законних підстав для виїзду з України. Для тих, хто вже перебував у країні до цієї дати, захист залишається чинним і автоматично продовжується до березня 2028 року.
Вас також можуть зацікавити новини:
- Україна у червні отримала рекордний обсяг військової допомоги з початку 2024 року
- Шанс на переговори між Україною та Росією з’явиться через рік: Європа готує план, – NYT
- Туск зізнався, чому насправді Польща має допомагати Україні