Німеччина зробила лише половину кроку у геополітичних змінах. Стримування та залякування Росії, що стали неминучими після 2022 року, виправили давно вкорінені помилки німецької політики. Проте ця корекція здебільшого стосується європейської безпеки.
У решті світу уряд Олафа Шольца, а тепер і уряд Фрідріха Мерца, намагаються дотримуватися старих принципів німецької зовнішньої політики: трансатлантична орієнтація, багатосторонність, прихильність до міжнародного права та, що найважливіше, сильний акцент на зовнішній торгівлі, зазначає Frankfurter Allgemeine Zeitung.
Це особливо помітно у відносинах із Китаєм. Під час першого візиту канцлера до Пекіна в лютому основна увага була приділена економічним питанням. Обговорювалися вигоди від торгівлі та необхідність чесної конкуренції. Китайська сторона навіть пообіцяла замовити літаки у Airbus.
Такий підхід, включаючи обов’язкову економічну делегацію, був характерним для візитів німецьких канцлерів до Китаю і в минулому. Це політика експортної нації, спрямована на завоювання ринків.
Світоглядний вибір на боці Путіна
Це стало головною помилкою німецької політики щодо Росії. Інтереси німецької промисловості не завжди збігаються з інтересами німецької держави, адже останні виходять за рамки робочих місць та прибутку корпорацій.
Зазначається, що Китай є найважливішим союзником Росії у війні проти України. Без підтримки Сі Цзіньпіна російський диктатор Путін міг би вже зазнати поразки. Китайські закупівлі нафти, постачання товарів подвійного призначення та військова співпраця допомагають Росії пом’якшити західні санкції та зміцнюють її позиції на полі бою.
На відміну від Індії, яка також купує російську нафту, для Китаю це не лише економічна вигода. Сі Цзіньпін відкрито демонструє свою світоглядну підтримку Путіна. Обидва лідери прагнуть зруйнувати існуючий світовий порядок, створений Заходом.
Китайський лідер холоднокровно скористався помилками Путіна в Україні, щоб поставити Росію в залежність від себе. Зараз Росія слугує йому інструментом для відволікання Заходу, особливо Америки, в Європі та послаблення його позицій. Прихильники Трампа, своєю чергою, допомагають йому в цьому своїми антиєвропейськими настроями.
Це не “стратегічне партнерство”
Це не “стратегічне партнерство”, як заявив Мерц у Пекіні, а навпаки — стратегічне суперництво. У конфлікті, який визначає долю Європи, Пекін стає на бік агресора.
Україна фактично воює проти двох великих держав, а європейці, через торгівлю, постачають ресурси одній з них. Навіть недавні військові труднощі Росії не призвели до зміни позиції Пекіна. Сі Цзіньпін не хоче, щоб Путін програв. Це суттєве протиріччя інтересів з Європою.
Викликає сумнів, чи справді в Берліні (і в Брюсселі) усвідомлюють масштаб цих подій. Останнім часом канцлер став частіше висловлюватися критично щодо надвиробництва в Китаї, субсидій чи низького курсу юаня. Однак це, насамперед, реакція на занепад німецької автомобільної промисловості.
Під час нещодавнього візиту Макрона до Брюсселя, Мерц заявив: “Настає час, коли Росія загрожує нашій безпеці, коли Китайська Народна Республіка кидає виклик нашій економіці, і коли трансатлантичне партнерство втратило свою очевидність”.
Перше і третє твердження є правильними, але китайський виклик — не лише економічний. Промисловий підйом Китаю створює проблему влади, оскільки ставить малі та середні держави Європи під тиск ще однієї великої держави. Китайська підтримка російської агресивної війни змушує нас відчути це на власній шкурі. І це буде не вперше.
Цьому не можна протистояти лише посиленням військової присутності в Азії, як це останнім часом намагалася робити Німеччина. Європейці надто слабкі, щоб самостійно створити противагу Китаю, тим більше в можливому конфлікті навколо Тайваню. Навіть санкції, які Брюссель запровадив проти окремих китайських компаній, були лише символічними заходами.
“Останній козир ЄС у багатополярному світі – його економічна міць. Китай зазнає економічних труднощів, він не захоче втратити доступ до платоспроможного внутрішнього ринку Європи. У переговорах з Пекіном, окрім торговельного дефіциту, слід набагато більше говорити про Україну”, – йдеться в матеріалі.
Раніше УНІАН повідомляв, що Мерц заявив про нову фазу війни в Україні.
Вас також можуть зацікавити новини:
- Росія провела ракетні випробування поблизу островів, на які претендує Японія
- У РФ заявили про готовність розглянути нові пропозиції щодо припинення війни, – Reuters
- Десятки українських військових дезертирували під час навчань у Німеччині, – Die Zeit