Голова Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн запевнила в непорушності суверенітету Гренландії та Данії. Вона наголосила на зміцненні заходів безпеки в Арктиці та висловила готовність ЄС до взаємодії з США.
Президент Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн у вівторок висловила тверду підтримку Гренландії та Данії, зауваживши, що їхній суверенітет і територіальна цілісність “не можуть бути предметом дискусій”, повідомляє УНН, посилаючись на CNN.
Деталі
Під час виступу на Всесвітньому економічному форумі в Давосі, Швейцарія, фон дер Ляєн заявила, що посилені заходи для забезпечення безпеки Арктики вже впроваджуються.
“Ми працюємо над великим збільшенням обсягу європейських інвестицій у Гренландію. Ми тісно співпрацюватимемо з Гренландією та Данією, щоб визначити, як ми можемо надалі підтримувати місцеву економіку та інфраструктуру”, – зазначила вона, додавши, що “ми будемо взаємодіяти зі США та всіма партнерами для розширення безпеки Арктики”.
“Щодо безпеки Арктичного регіону, Європа цілком віддана цьому, і ми поділяємо цілі Сполучених Штатів у цій сфері”, – підкреслила вона.
Фон дер Ляєн навела приклад продажу криголамів Фінляндією Сполученим Штатам, що демонструє, що “наші північні члени НАТО мають ресурси, готові до використання в Арктиці”, і що “арктичної безпеки можна досягти лише спільними зусиллями”.
Згадуючи мита, які президент США Дональд Трамп погрожував встановити через Гренландію, вона продовжила: “Тому запропоновані додаткові мита є помилкою, особливо між давніми союзниками”.
“Ми розглядаємо народ Сполучених Штатів не лише як наших союзників, а й як наших друзів, і занурення нас у низхідну спіраль лише сприятиме тим самим супротивникам, яких ми обоє так прагнемо утримати поза стратегічним ландшафтом”, – наголосила вона.
Реакція Європи на загрозу, що постала перед Гренландією, буде “непохитною, об’єднаною та пропорційною”, заявила вона.
Останні заяви від Данії
Раніше, як зазначає Euractiv, Данія заявила, що продовжить пошук рішення шляхом переговорів зі США щодо майбутнього Гренландії, на тлі попередження Дональда Трампа про те, що “повороту назад” у його зусиллях щодо анексії напівавтономної данської території “не буде”.
“Ми будемо наполягати на спробах вести діалог”, – заявила журналістам міністр економіки Данії Стефані Лосе перед засіданням міністрів фінансів ЄС у Брюсселі.
“Ми не бажаємо загострювати ситуацію, – додала вона. – Але, звісно, якщо інші продовжуватимуть ескалацію, то в певний момент знадобиться європейська відповідь”.
Погрози Трампа щодо мит викликали заклики деяких європейських країн, зокрема Франції, до активації “інструменту боротьби з примусом” (ACI), найпотужнішої торгової зброї ЄС, неофіційно відомої як “торговельна базука”. Проте, як пише видання, цьому кроку протидіють Італія, Польща та багато східних держав ЄС, які побоюються, що Вашингтон може відреагувати, припинивши підтримку України у війні проти росії або, в найгіршому випадку, вийти з НАТО. Європейська комісія також применшила ймовірність застосування цього інструменту, який Брюссель має офіційно запропонувати, перш ніж країни ЄС зможуть проголосувати за нього. Дипломати та чиновники вважають, що більш вірогідним варіантом для блоку було б розморозити пакет мит у відповідь на суму 93 мільярди євро, підготовлений – але так і не застосований – під час минулорічних торгових переговорів з Вашингтоном. Пакет має автоматично набути чинності 6 лютого, якщо Єврокомісія не продовжить його призупинення.
На запитання, чи підтримає Данія застосування ACI, що вимагає підтримки кваліфікованої більшості держав-членів ЄС, Лосе відповіла: “Ми нічого не виключаємо”.
“Ми, безумовно, обговорюватимемо інструмент боротьби з примусом, а також контрзаходи, які будуть вжиті 6 лютого, якщо нічого не буде зроблено, – додала вона. – Тому розглядаються всі варіанти”.
Копенгаген не відмовиться від Гренландії через митні погрози США, спрямовані на продаж острова, про це заявила прем’єр-міністр Данії Метте Фредеріксен, як повідомляє Sky News.
Говорячи про можливість того, що ЄС може ввести заходи у відповідь проти США, відомі як “торговельна базука”, Фредеріксен зазначила, що торговельна війна між союзниками – це “дуже погана ідея”.
Хоча вона висловила сподівання, що таких заходів, як “базука”, можна уникнути, вона підкреслила, що Європі потрібно знайти відповідь, якщо США дійсно введуть мита.
Однак Фредеріксен висловила думку, що воліла б вирішувати питання безпеки Америки у співпраці.
Лідери ЄС обговорять Гренландію та відносини зі США в ширшому контексті на спеціальному засіданні Європейської ради у четвер.
Тим часом Данія направляє до Гренландії більше обладнання та радників з метою “підвищення готовності до надзвичайних ситуацій”, про що вчора повідомив уряд Данії.
Данська влада надає Гренландії консультації щодо забезпечення зв’язку та критичної інфраструктури за запитом уряду території, йдеться у заяві Міністерства стійкості та готовності Данії.
Воно також надає Гренландії досвід у кризовій комунікації та кризовому управлінні, а також спеціалістів з реагування на надзвичайні ситуації та допомогу у розгортанні мобільної системи попередження, як зазначено у заяві.
Окремо, додаткові данські війська прибули до Гренландії вчора ввечері після того, як представник данських військових повідомив CNN про “суттєве збільшення” чисельності військ, розміщених на острові.
Копенгаген запропонував більш постійну присутність сил безпеки в Арктиці для вирішення цих проблем, зауважила прем’єр-міністр Данії.
Що кажуть у Гренландії
За словами депутата парламенту від Гренландії Куно Фенкера у коментарі CNN, народ Гренландії готовий захищати свою країну від можливих атак. Він у вівторок заявив, що у Гренландії немає бажання бути “знову анексованою будь-якою країною”.
“Якщо хтось нападе на народ Гренландії, ми, звичайно, дамо відсіч. Незважаючи ні на що”, – пояснив парламентар, додавши: “Ми боротимемось за наш суверенітет… Ми будемо боротися за наше право бути почутими”.
Фенкер, представник центристської партії країни Naleraq, яка виступає за незалежність, визнав, що Гренландія перебуває у значно слабшому військовому становищі, ніж Сполучені Штати. “У нас навіть немає армії”, – сказав він.
Але законодавець підтвердив позицію Гренландії щодо захисту себе від вторгнення США та законної роботи над досягненням суверенітету. “Ми хочемо співпрацювати з Данією відповідно до закону”, – сказав він.
“Наш закон чітко визначає, що ми повинні вести переговори з Данією щодо майбутнього Гренландії”, – додав Фенкер.
Також є остання заява прем’єр-міністра Гренландії Єнса-Фредеріка Нільсена.
За словами CNN, він заявив, що заклики президента США Дональда Трампа до захоплення США величезної арктичної території створили ситуацію, яка “стосується світового порядку”.
“Міжнародне право – це не гра, – сказав він журналістам. – І якщо ми цього не зробимо, то, безсумнівно, альянси розпадуться, і це буде дуже погано”.
Відповідаючи на попереднє питання данською мовою, він сказав, що “малоймовірно, що буде застосовано військову силу, але цього не можна виключати”, згідно з перекладом Reuters.
Він також наголосив, що Гренландія вдячна своїм союзникам та Європейському Союзу “за їх постійні заяви про необхідність поважати світовий порядок”.
Гренландія вже 75 років приймає військову базу США та давно підтримує тісні економічні зв’язки зі своїм союзником по НАТО.
Нільсен згадав ці історичні зв’язки, сказавши, що “ми можемо зробити набагато більше в цих рамках”.
“Ми готові до набагато більшої співпраці, але, звичайно, на основі взаємної поваги. І якщо ми цього не побачимо, буде дуже важко мати гарне та надійне партнерство”.