Жителі окупованої Донецької області нарікають на довгі черги до відділень мобільних операторів у зв’язку з масовим припиненням дії номерів та обов’язковою повторною реєстрацією SIM-карток. Це є частиною всеосяжного нагляду за спілкуванням людей на тимчасово захопленій землі.
Жителі тимчасово зайнятої Донецької області нарікають на нескінченні багаточасові черги до відділень стільникових операторів. Вони відзначають, що причиною черг є широке блокування номерів і обов’язкова повторна реєстрація SIM-карт, які подаються окупаційною владою як “технічна необхідність”. Про це повідомляє Центр національного опору ССО ЗС України (ЦНС), передає УНН.
Деталі
Підкреслюється, що люди змушені приїжджати до Донецька з інших міст, зокрема з Волновахи та прилеглих селищ, займати черги рано вранці та чекати по 4-6 годин. Водночас, в деяких випадках спроби пройти повторну реєстрацію тривають тижнями або навіть місяцями без результату через малу кількість точок надання послуг та постійні зміни вимог.
Представники окупаційної адміністрації пояснюють “оновлення відомостей” дотриманням так званих “заходів безпеки”. Однак, за оцінками аналітиків, мова йде про елемент тотального управління за контактами людей на тимчасово окупованій території. Відключення номерів без зрозумілих підстав і вимога особистої присутності для “підтвердження” створюють штучний адміністративний безлад і ставлять можливість зв’язку в залежність від рішень окупаційного апарату
– йдеться у повідомленні.
Вказується, що для жителів Донецької області через нестачу пунктів надання послуг та часті відмови з формальних причин зв’язок фактично стає з базової потреби на привілей: це особливо важко для людей похилого віку, інвалідів та жителів віддалених сіл, для яких кожна поїздка до міста є додатковим фінансовим і фізичним тягарем.
“Така практика є складовою частиною “профілактичних дій” і боротьби з так званими “нелояльними” групами населення. Комунікації використовуються як засіб дисципліни, ідентифікації та подальшого тиску на населення ТОТ”, – підсумовують в ЦНС.
Нагадаємо
Жителі Лисичанська, Сіверськодонецька та Рубіжного два роки живуть без мобільного зв’язку та Інтернету. Окупаційна влада ігнорує запити та пояснює відсутність зв’язку “контролем над інформаційними потоками” та “близькістю лінії зіткнення”.