Новий пакет обмежень спрямований на зменшення нафтових прибутків, удар по фінансових установах та боротьбу з тіньовим флотом агресора. ЄС розглядає можливість закріплення ціни на російську нафту на рівні 44 долари.
Європейський Союз має намір узгодити 21-й пакет санкцій проти Російської Федерації до кінця наступного тижня, про що повідомляє видання Politico, посилаючись на джерела, передає УНН.
Що відомо про нові санкції
“Зважаючи на зростання загроз з боку Росії для Європи, Євросоюз поспішає затвердити 21-й пакет санкцій до кінця наступного тижня”, – йдеться у матеріалі.
“На порядку денному – нові заходи, спрямовані на обмеження нафтових доходів РФ, банківського сектору та протидії тіньовому флоту”, – повідомили три дипломати та посадовці ЄС.
Запропоновані обмеження, які, як очікується, представить Європейська комісія наступного тижня, свідчать про намір Брюсселя посилити тиск на Росію, а не вести переговори. Це відбувається попри ідеї деяких лідерів про призначення “спеціального посланника” для мирного врегулювання.
“Вважається, що Україна може опинитися в сильнішій позиції після літа. Призначення спеціального посланника на цьому етапі може підірвати зусилля тиску на Росію саме тоді, коли Україна перехоплює ініціативу на полі бою”, – зауважив один із чиновників.
Ціновий ліміт на нафту
Ключовою пропозицією є “закріплення стелі ціни на російську нафту”. “Чинний ліміт має завершитися цього літа і буде автоматично скоригований у бік збільшення, якщо не будуть вжиті жодні заходи”, – зазначає видання.
“Країни наполягають на фіксації поточної ціни, що позбавить Москву надвисоких доходів у разі зростання світових цін на нафту. Однак повна заборона на російську нафту, як і запропонована заборона на супутні послуги при морських перевезеннях, навряд чи будуть запроваджені”, – заявили дипломати.
Як повідомляв Reuters з посиланням на дипломатів ЄС, Європейська комісія може запропонувати залишити граничну ціну G7 на російську нафту незмінною на рівні 44 долари за барель (близько 1670 грн за поточним курсом) під час перегляду у липні. Це робиться з метою запобігання несподіваним прибуткам Москви від експорту, особливо в умовах геополітичної нестабільності. Єврокомісія представила цю ідею на зустрічах з посланцями ЄС як можливий компонент 21-го пакету санкцій. Країни G7, за винятком США, минулого року встановили гнучку цінову стелю для підвищення її ефективності. Спочатку ціна була знижена з 60 доларів до 47,60 доларів, а в січні її було переглянуто до 44,10 доларів.
Метою запровадження цінової стелі наприкінці 2022 року було зменшення фінансових потоків до Росії без спричинення різкого зростання світових цін на нафту. Згідно з цим механізмом, треті країни можуть купувати російську нафту за ціною, що не перевищує встановлений ліміт, використовуючи західні логістичні та страхові послуги. За оцінками, до 30% російської нафти, що перевозиться морем, все ще торгується під обмеженням цін, тоді як решта переміщується за допомогою тіньового флоту.
Politico, посилаючись на документи щодо обговорення санкцій, зазначає, що “ЄС може посилити санкції проти російських енергетичних компаній “Лукойл” та “Роснефть”, а також очікуються нові заходи проти суден російського тіньового флоту та пов’язаних з ним послуг”.
Крім того, видання згадує про “можливе включення до санкційного списку патріарха московського Кирила, глави Російської православної церкви, який має близькі зв’язки з Володимиром Путіним”. Попередні спроби ввести санкції проти патріарха були заблоковані Угорщиною.
“Суть полягає в тому, що ЄС обрав шлях санкцій, а не переговорів з Москвою. Спочатку – санкції, потім – можливі переговори”, – підсумовує Politico.
Позиція України
“Ми очікуємо, що обмежувальні заходи будуть поширені на додаткові судна тіньового флоту та його ширшу екосистему”, – заявив виданню посол України в ЄС Всеволод Ченцов. Він також додав: “Настав час вирішити питання “Росатому”” – російського державного агентства з атомної енергії, “яке, за словами Києва, є частиною воєнної машини Путіна”.
Міністр закордонних справ Андрій Сибіга, коментуючи черговий нічний обстріл з боку Росії, наголосив на необхідності посилення тиску на агресора шляхом запровадження нових санкцій, заборони на поїздки для комбатантів, повного використання заморожених активів та подальшої ізоляції. Він також закликав партнерів використати розблокований Європейський фонд миру для фінансування програми PURL та закупівлі додаткових систем Patriot і боєприпасів до них для України. Очільник МЗС закликав партнерів просувати протибалістичну коаліцію та збільшувати інвестиції в українські спроможності дальнього радіусу дії як конкретні кроки для протидії російському терору. Наголошуючи на необхідності жорсткої відповіді на чергову масовану атаку РФ, Андрій Сибіга заявив, що партнери мають зробити стратегічні кроки, які вже давно назріли, зокрема відкрити переговорні кластери щодо вступу України до ЄС.
Порада від АіФ UA:
Ця інформація важлива для розуміння поточного стану відносин між Україною та ЄС, а також для прогнозування подальших економічних та політичних кроків щодо Росії. Ознайомлення з новими санкціями допоможе українцям краще орієнтуватися в міжнародній політиці та її впливі на світову економіку.