Китай не дав “зелене світло” “Силі Сибіру-2”: Путін повернувся з Пекіна без згоди на газопровід
Вчергове Володимир Путін відвідав столицю Китаю, але головна мета його візиту – укладання угоди щодо будівництва газопроводу “Сила Сибіру-2” – залишилася недосяжною. Служба зовнішньої розвідки України (СЗРУ) інформує про скорочення товарообігу та відсутність нових значущих інвестицій з боку Піднебесної.
Це вже 25-й візит Путіна до КНР за час його правління та п’ятий від початку повномасштабного вторгнення в Україну. Однак, незважаючи на таку частоту контактів, ключовий для Москви проєкт газопроводу “Сила Сибіру-2”, який обговорюється понад десятиліття, знову не отримав фінального схвалення.
Чому “Сила Сибіру-2” залишається “підвішеною”?
За даними СЗРУ, проєкт, що мав би суттєво наростити поставки російського газу до Китаю до 100 мільярдів кубометрів щорічно, вкотре “завис у повітрі”. Речник Кремля Дмитро Пєсков традиційно пояснив відсутність прогресу “неузгодженими нюансами”.
Головне, заради чого Москва роками веде переговори – газопровід “Сила Сибіру-2” – знову залишився без конкретних домовленостей.
– зазначають у СЗРУ.
Хоча сторони й підписали 42 документи, більшість із них мають радше декларативний або рамковий характер, не несучи суттєвих зобов’язань.
Інвестиційні плани: де обіцянки, а де реальність?
Російська сторона знову оприлюднила старі цифри щодо спільних інвестиційних проєктів із Китайською Народною Республікою. Проте, за даними розвідки, реальна сума профінансованих проєктів значно поступається заявленим.
Наразі в двосторонній міжурядовій комісії фігурує 89 проєктів на понад 200 мільярдів доларів. Насправді ж за весь час було профінансовано лише близько 20 мільярдів доларів – це приблизно вдесятеро менше.
– йдеться у повідомленні розвідки.
Під час цього візиту Москва також висловлювала зацікавленість у китайських чіпах для штучного інтелекту та просила фінансування для транспортних проєктів, що ведуть до Ірану та Афганістану. Цікаво, що перед самою поїздкою російська сторона знизила вартість газу для Китаю до найнижчого рівня за останні шість років.
Путін прибув до Сі Цзіньпіна не як рівноправний партнер, а радше як той, хто просить.
– підкреслили в СЗРУ.
Розвідка наголошує, що Китай продовжує розглядати Росію передусім як джерело дешевої сировини, енергетичних ресурсів та транзитної інфраструктури.
Торговельні відносини: тенденція до спаду
Окремо в СЗР звернули увагу на негативну динаміку товарообігу між Російською Федерацією та КНР. За даними розвідки, у 2025 році обсяг взаємної торгівлі скоротився приблизно на 6,5% у юанях та на 6,9% у доларовому еквіваленті. Китайський експорт до Росії зменшився майже на 10%, тоді як імпорт російської сировини знизився на 3,4%.
Порада від АіФ UA:
Ця новина підкреслює складні та нерівноправні відносини між Росією та Китаєм. Для України це означає, що російські енергетичні проєкти, які могли б посилити вплив РФ, стикаються з серйозними перешкодами. Це може опосередковано вплинути на геополітичну ситуацію та енергетичну безпеку в регіоні.