Верховна Рада вдруге за осінь відклала розгляд Антикорупційної стратегії на 2026–2030 роки. Документ, що пройшов узгодження та отримав позитивну оцінку антикорупційного комітету, досі не має достатньої кількості голосів для голосування.
Основні причини блокування стосуються менш як 1% тексту стратегії, але є принциповими. Йдеться про зміни до строків досудового розслідування, умов звільнення від відповідальності за давністю та розширення підслідності НАБУ. Ці норми впливають на те, чи дійде справа до суду.
Найчутливіші питання
Особливий спротив викликає пропозиція надати керівнику Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) повноваження самостійно вносити відомості про можливі злочини народних депутатів до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Нині це право належить генеральному прокурору, призначення якого пов’язане з політичною владою.
Депутатка від “Слуги народу” Ольга Василевська-Смаглюк запропонувала відкласти це питання до наступного скликання парламенту, що фактично означає невизначений термін через воєнний стан.
Також тривають суперечки щодо участі міжнародних експертів у конкурсах та оцінюванні роботи антикорупційних органів. Прихильники цього бачать у ньому запобіжник від політичного впливу, тоді як опоненти наполягають на виключно українських інституціях.
Реформа правоохоронних органів
Стратегія передбачає конкурсний підхід до обрання генерального прокурора, зміну процедури відбору директора Державного бюро розслідувань (ДБР) та поступовий перехід до конкурсного призначення керівництва Національної поліції.
Щодо генерального прокурора, то, попри план Ukraine Facility, який не вимагає обов’язкового конкурсу, віцепрем’єр з євроінтеграції Всеволод Ченцов вважає такий конкурс непотрібним. Автори статті припускають, що збереження чинного порядку дає змогу впливати на кримінальні провадження.
За інформацією джерел, противники реформи ДБР прагнуть зберегти можливість призначення директора без відкритого конкурсу.
Реформа адвокатури
Реформа адвокатури також викликає спротив, зокрема з боку керівництва Національної асоціації адвокатів України. Це питання пов’язують зі збереженням впливу на адвокатське самоврядування.
Авторки зазначають, що сама стратегія поки не змінює законодавства, але депутати не готові навіть зобов’язатися провести відповідні зміни. Неухвалення антикорупційної стратегії може поставити під загрозу отримання Україною близько 420 млн євро фінансової підтримки ЄС за програмою Ukraine Facility.
Джерело: zn.ua