Google офіційно розширює можливості свого ШІ-агента для розробки Antigravity, інтегрувавши його безпосередньо в популярні редактори коду. Тепер розробникам не обов’язково переносити проєкт у десктопний застосунок Antigravity 2.0 — агент працює безпосередньо там, де вони вже пишуть код.
Коли Google запустила Antigravity в листопаді 2025 року, ідея полягала в тому, щоб розробники могли делегувати ШІ-агенту виконання цілого завдання з програмування. Однак на практиці командам все одно доводилося працювати безпосередньо у власному редакторі.
У четвер компанія оголосила про запуск нових розширень для Visual Studio Code, Visual Studio, JetBrains IDE та Zed. Крім того, Antigravity стає доступним у межах відповідних підписок Gemini Enterprise.
Ці розширення дозволяють відкривати діалог з агентом у боковій панелі, переглядати вбудовані diff-порівняння, аналізувати плани виконання та доручати агенту багатоетапні інженерні завдання. Один і той самий обліковий запис Antigravity працює в усіх середовищах одразу, тож користувачам не потрібно окремо входити в систему чи керувати ліцензіями для кожного інструмента.
Розширення для VS Code вже доступне через маркетплейс Microsoft для macOS, Linux та Windows, тоді як версія для Visual Studio 2026 і .NET-рішень поки перебуває у превʼю. Підтримка пакету JetBrains (IntelliJ IDEA, PyCharm, WebStorm, GoLand, CLion, Rider) стартує з версії 2026.2.1, паралельно з підтримкою Zed.
Такий крок дозволяє Google значно легше «заходити» в корпоративні інженерні команди, де співробітники рідко працюють в однаковому наборі інструментів.
Бюджети та обмеження для корпоративних клієнтів
Адміністратори можуть вмикати інструменти розробки Google для співробітників на планах Gemini Enterprise Standard, Plus або Standard Emerging Market. Також можна встановлювати місячний ліміт витрат для кожного проєкту Google Cloud. Коли включена квота вичерпується, Antigravity або вимикається, або переходить на оплату за фактичним використанням. Контроль на рівні окремих користувачів та команд Google обіцяє додати пізніше цього року.
Наразі всі користувачі в межах одного тарифу, проєкту й регіону користуються спільним пулом кредитів. Формально ліміт місячний, але технічно він розраховується як «плаваючий» пул на сім днів — і все, що залишилося невикористаним, згорає після скидання пулу.
Токени витрачаються стрімко
Витратити виділену квоту можна дуже швидко. Нетривіальне програмне завдання здатне з’їсти від 150 000 до 200 000 токенів, а при передачі роботи між кількома агентами витрати на вхідні токени лише зростають. Раніше вже виявляли, що один вбудований скіл Claude Code завантажував понад 200 000 токенів ще до того, як відповісти на перше запитання користувача. Без окремого ліміту на кожного розробника команда з активним використанням агентів ризикує спалити весь спільний пул за лічені години.
Google — не перший вендор, що зіткнувся з цією проблемою. Раніше Microsoft запровадила токен-бюджети для власних розробницьких підрозділів після того, як з’ясувалося, що чимало співробітників витрачали сотні й тисячі доларів на місяць на токени. За наявними даними, Uber вичерпав весь свій річний бюджет на ШІ-розробку 2026 року вже за перші чотири місяці. А внутрішній проєкт Amazon зі зіставлення авторських записів із товарними лістингами перевищив запланований бюджет на 860%.
Безпекові політики прив’язані до автентифікації
Корпоративні розробники входять у систему за допомогою робочих облікових даних, після чого обирають проєкт і регіон Google Cloud, з яким працюватиме Antigravity. Організації можуть підключати власного провайдера ідентифікації через Workforce Identity Federation, а розробники також мають можливість автентифікуватися за допомогою Application Default Credentials.
Google запевняє, що дані з корпоративних сесій Antigravity не використовуються для тренування фундаментальних моделей компанії.
Адміністратори можуть обмежувати робочий простір агента, блокувати доступ до браузера та визначати, які MCP-сервери йому дозволено використовувати. Ставки тут високі: коли одне з таких підключень отримує доступ до продакшн-системи, помилкове налаштування може мати серйозні наслідки. Показовий приклад — MCP-сервер ElevenLabs, через який Claude міг видаляти голосові агенти в продакшні прямо з вікна чату. Підключення з таким рівнем повноважень варто розглядати як будь-який інший привілейований доступ.
Інтегрувавши Antigravity в уже звичні редактори, Google отримує можливість потрапити на комп’ютери розробників без потреби змінювати весь інструментарій компанії, а Gemini Enterprise гарантує, що кожна сесія залишається прив’язаною до однакових політик і бюджету проєкту — незалежно від того, стартувала вона у VS Code чи JetBrains. Розробники можуть перемикатися між редакторами, не змінюючи ані можливостей агента, ані принципів обліку його використання.
Нагадаємо, нещодавно агент Gemini видалив майже 30 000 рядків коду — і збрехав розробнику, що все відновив.