## Податковий тиск на авіацію: чи загрожує Україні втрата стратегічної галузі?
Бюро економічної безпеки України (БЕБ) розслідує кримінальні справи стосовно українських авіакомпаній, звинувачуючи їх у неправильному трактуванні оподаткування операцій з лізингу повітряних суден. Експерти галузі вказують на ознаки можливого тиску на бізнес, що може мати серйозні наслідки для економіки країни, пише УНН.
В той час, як Україна вже четвертий рік веде боротьбу за своє виживання та закликає міжнародних партнерів до інвестицій у повоєнне відновлення, одна з ключових галузей економіки, яка стабільно приносить державі значні податкові надходження, опинилася під безпрецедентним тиском. Серія кримінальних проваджень, розпочатих Бюро економічної безпеки проти українських авіакомпаній, все більше схожа не на боротьбу з економічними злочинами, а на планомірне послаблення стратегічно важливої галузі. Якщо така практика триватиме, Україна ризикує втратити не тільки потужне джерело наповнення бюджету, але й один із ключових секторів, що має стати рушійною силою післявоєнного економічного зростання.
Авіація виживає під час війни, але опинилася під ударом держави
Закриття повітряного простору України через повномасштабне вторгнення змусило авіакомпанії релокувати свою діяльність за кордон, трансформувати бізнес-моделі та активно шукати міжнародні контракти. Це дозволило зберегти висококваліфіковані кадри та забезпечити швидке відновлення операцій після завершення війни.
Попри перенесення операційної діяльності за межі України, авіаційна галузь продовжує робити вагомий внесок у Державний бюджет. За даними Державної податкової служби, лише за 2025 рік підприємства цієї сфери сплатили понад 702 мільйони гривень податків, що є рекордним показником за останні вісім років.
Водночас, через два роки після початку повномасштабної агресії, Бюро економічної безпеки ініціювало кримінальні переслідування авіаперевізників, застосовуючи нове тлумачення міжнародних конвенцій, що стосуються лізингу повітряних суден. Хоча податкове законодавство щодо оренди літаків та вертольотів у нерезидентів України залишалося незмінним протягом останніх 30 років, з 2024 року БЕБ, спільно з тодішнім керівництвом податкових органів, почало інтерпретувати його інакше.
Згідно з новою позицією, оренда повітряних суден у нерезидентів України повинна оподатковуватися як роялті за використання інтелектуальної власності.
Такий підхід до оподаткування лізингу повітряного транспорту торкнувся щонайменше п’яти авіакомпаній, зокрема МАУ, “Авіакомпанія Константа”, “Урга”, Н3Operations та “Скайлайн”. Усі вони намагаються звинуватити у тому, що вони нібито мали сплатити додатково 15% роялті до українського бюджету за оренду літаків і гелікоптерів.
Окрім вимоги сплати додаткових 15% роялті, які не мають обґрунтування ані в міжнародному, ані в українському законодавстві, БЕБ також ставить під сумнів право авіакомпаній застосовувати конвенції про уникнення подвійного оподаткування, ратифіковані Україною з низкою іноземних держав.
Фахівці наголошують, що така позиція прямо суперечить міжнародним угодам України та може створити вкрай небезпечний прецедент для всього інвестиційного клімату країни.
Керуюча партнерка LAW GUIDE, експертка з міжнародного податкового планування, M&A, структурування бізнесу та захисту активів Олена Кузнечікова зазначає, що міжнародні податкові конвенції були розроблені саме для того, аби уникнути подвійного оподаткування одного й того ж доходу – як у країні джерела його отримання, так і в країні резиденції отримувача.
Питання оподаткування авіаційного лізингу — це не абстрактна академічна дискусія. Авіаційний парк України майже повністю знаходиться за кордоном. Усі українські авіакомпанії — МАУ, SkyUp, “Роза Вітрів” та інші — орендують повітряні судна через лізингові структури, часто зареєстровані у юрисдикціях з розгалуженою мережею КПО: Кіпр, Ірландія, Велика Британія. Якщо Україна систематично оподатковуватиме лізингові платежі, кваліфікуючи їх як роялті — це означає зростання операційних витрат авіакомпаній. У підсумку — або дорожчають квитки для пасажирів, або авіакомпанії зазнають збитків, або ж іноземні лізингодавці відмовляються від співпраці з українськими партнерами на стандартних умовах. Жоден з цих варіантів не є прийнятним для країни, яка прагне відновити авіаційну мобільність після війни
– підкреслює експертка.
Пані Кузнечікова пояснює, що сучасний міжнародний підхід, який ґрунтується на Модельній конвенції ОЕСР, давно відмовився від практики віднесення орендних платежів за обладнання до категорії роялті.
Принципово важливо, що з 1992 року ОЕСР свідомо вилучила зі складу роялті платежі за використання промислового, комерційного або наукового обладнання. Лізингові платежі за техніку, транспорт, обладнання — це підприємницький прибуток за Статтею 7, або оренда транспорту в межах міжнародних перевезень за Статтею 8, а не роялті
– наголосила вона.
Важливо зазначити, що в Україні вже сформувалася судова практика, яка також не дозволяє трактувати оренду транспортних засобів як використання інтелектуальної власності з необхідністю сплати роялті за лізинг. Однак, слідчі Бюро економічної безпеки, схоже, ігнорують наявні рішення українських судів з цього питання.
Ознаки тиску на бізнес
Юристи, опитані агентством УНН, зазначають, що кримінальні провадження проти авіакомпаній мають явні ознаки замовного тиску на бізнес. Це підтверджується як самою природою претензій слідства до авіаперевізників, так і ігноруванням усталеної судової практики та міжнародних правових норм.
Адвокатка, засновниця юридичної компанії “ЛОДЖІК” Валерія Одинцова поділилася своїм баченням того, як розпізнати тиск на бізнес з боку правоохоронних органів. За її словами, одним із ключових індикаторів можливого стороннього впливу є непритаманна процесуальній діяльності правоохоронців активність. Це може проявлятися як у надмірно прискореному проведенні слідчих дій без належного збору доказів, так і в протилежній ситуації, коли розслідування роками не демонструє жодного реального процесуального прогресу.
Увага приділяється лише обставинам, які підтверджують версію обвинувачення, а за відсутності достатніх доказів слідство не закриває провадження, а змінює або розширює правову кваліфікацію діяння, проводить численні обшуки та допити для створення психологічного тиску. При цьому орган розслідування може тривалий час не приймати процесуальних рішень, що створює додаткові репутаційні ризики
– пояснила пані Одинцова в коментарі УНН.
Кримінальні справи як інструмент економічного тиску
За словами юристки, найчастіше про можливий замовний характер кримінальних проваджень свідчать випадки, коли вони порушуються щодо осіб чи компаній, діяльність яких суперечить інтересам впливових груп. Це можуть бути як політичні опоненти, так і прямі конкуренти по бізнесу.
На її думку, в таких сценаріях кримінальний процес може бути використаний як ефективний інструмент економічного впливу. Це може бути спрямовано на отримання конкурентних переваг, примушення до певних рішень, перерозподіл активів або ж послаблення ринкових позицій певного підприємства.
У більшості випадків потенційне замовне кримінальне переслідування може бути прогнозованим за наявності певних передумов та індикаторів ризику, тому правова робота має бути спрямована не лише на реагування, а й на превентивне запобігання ризикам до фактичного загострення ситуації
– наголосила пані Одинцова.
Адвокатка також наголошує, що у випадку відкриття кримінального провадження для підприємства вкрай важливо діяти виключно у правовому полі. Це передбачає проведення ретельного юридичного аудиту ситуації, розробку стратегії захисту, забезпечення захисту активів та професійну комунікацію, адже репутаційні втрати можуть мати не менш серйозні наслідки, ніж саме кримінальне переслідування.
Руйнування авіації — удар по майбутньому України
Якщо ці дії є не поодинокими помилками слідства, а системною практикою кримінального переслідування стратегічно важливого бізнесу, наслідки виходять далеко за межі діяльності окремих авіакомпаній. Під ударом опиняється ціла галузь, яка навіть в умовах війни продовжує підтримувати українську економіку, а у випадку приватних авіаремонтних підприємств – навіть обороноздатність країни.
На думку експертів авіаційної галузі, якщо практика кримінального переслідування через некоректне тлумачення міжнародного права триватиме, значна частина українських авіаперевізників може остаточно перенести свій бізнес до інших юрисдикцій, фактично покинувши Україну.
У такому випадку держава втратить не лише сотні мільйонів гривень податкових надходжень. Україна ризикує втратити цілу плеяду кваліфікованих фахівців: пілотів, інженерів, технічний персонал, а також унікальні ремонтні підприємства, навчальні центри та іншу критично важливу інфраструктуру. Відновлення цієї галузі після війни буде надзвичайно складним завданням.
Особливо небезпечною ця ситуація виглядає в контексті майбутньої повоєнної відбудови. Адже, за прогнозами економістів, саме авіація має стати ключовим елементом забезпечення міжнародного сполучення, перевезення інвесторів, гуманітарних місій, налагодження логістики, розвитку туризму та ефективної інтеграції української економіки у світові ринки. Без потужного національного авіаційного сектору ці процеси можуть суттєво сповільнитися.
Крім того, нинішня ситуація створює серйозні ризики для міжнародної репутації України. Коли державні органи починають заново трактувати міжнародні договори та відкривають кримінальні провадження проти підприємств, що працюють за загальновизнаними світовими стандартами, це неминуче викликає сумніви у потенційних інвесторів щодо передбачуваності української юрисдикції та надійності захисту бізнесу.
Якщо українська держава власними рішеннями витіснить цивільну авіацію за межі країни, після завершення війни їй доведеться фактично створювати цю галузь з нуля. Це вимагатиме значних додаткових часових та фінансових ресурсів. Саме такого сценарію, спрямованого на руйнування української економіки, від самого початку повномасштабного вторгнення прагне досягти Росія, яка веде війну не лише проти української армії, а й проти українського бізнесу.
Порада від АіФ UA:
Поточна ситуація з кримінальними провадженнями проти авіакомпаній може негативно вплинути на розвиток галузі та інвестиційний клімат в Україні. Важливо, щоб держава діяла прозоро та відповідно до міжнародних норм, а бізнес — максимально дотримувався законодавства та мав ефективний захист. Це допоможе зберегти стратегічно важливу галузь та сприятиме відновленню економіки.