Український бізнес під ударом: як замовні справи гальмують міжнародну співпрацю
Українські підприємства дедалі частіше стикаються з необґрунтованим тиском з боку правоохоронних органів. Така ситуація негативно впливає на їхню репутацію та обмежує можливості для виходу на міжнародні ринки. Ініційовані кримінальні провадження, навіть без офіційних підозр, призводять до значних репутаційних втрат та відмови іноземних партнерів від співпраці.
Український бізнес досі стикається із необґрунтованим тиском з боку правоохоронних органів. Така ситуація часто виходить далеко за рамки конкурентних війн і безпосередньо впливає на можливість компаній працювати на міжнародних ринках. Замовні кримінальні переслідування, навіть за відсутності офіційних підозр чи обвинувальних актів, призводять до репутаційних втрат компаній, пише УНН.
Кримінальне провадження як репутаційний ризик
Для успішної роботи на міжнародних ринках компанії зобов’язані проходити комплаєнс-перевірки. Це комплексна система оцінки відповідності діяльності компанії законодавчим нормам, вимогам регуляторів, галузевим стандартам та внутрішнім етичним принципам. Комплаєнс допомагає уникнути штрафів, юридичних санкцій та репутаційних загроз, забезпечуючи чесну ділову практику та прозорість бізнесу.
У міжнародному діловому середовищі партнери, банки, страхові компанії та інвестори проводять ретельний аналіз своїх потенційних контрагентів. Процедури due diligence та compliance передбачають дослідження відкритих джерел інформації, судових реєстрів та будь-яких згадок про компанію в контексті кримінальних справ.
Тому сам факт відкриття кримінального провадження може стати серйозним ударом по діловій репутації українського бізнесу та суттєвою перешкодою на шляху до глобальних ринків. Навіть справа, розпочата без вагомих доказів і роками не просувається, у міжнародній практиці розглядається як фактор підвищеного ризику.
Для іноземного партнера логіка проста: будь-яка кримінальна справа, що стосується компанії, навіть без доведеної вини, може створювати юридичні та фінансові ризики. У багатьох випадках бізнес-партнери уникають співпраці, аби запобігти потенційним проблемам.
Аналогічний принцип застосовується у взаємодії з іноземними банками та фінансовими установами. Відповідно до міжнародних стандартів протидії відмиванню коштів (AML), банки зобов’язані перевіряти клієнтів та джерела їхнього походження коштів. Інформація про кримінальні провадження автоматично потрапляє до списку ризикових факторів, що часто призводить до відмови підприємствам, задіяним у таких справах, у співпраці – відкритті рахунків, здійсненні транзакцій тощо.
У підсумку, компанія, навіть не маючи обвинувального вироку чи обґрунтованого повідомлення про підозру, втрачає можливість повноцінно функціонувати на міжнародному ринку, стаючи заручником ініційованих кримінальних переслідувань. В Україні такий інструмент нерідко використовується для усунення конкурентів.
Переслідування СБУ як інструмент конкурентної війни на авіаринку
Хоча останнім часом ситуація з тиском правоохоронців на бізнес в Україні помітно покращилася, і кількість замовних кримінальних проваджень суттєво зменшилася, проте поодинокі випадки переслідувань досі трапляються. Яскравим прикладом є конкурентна боротьба на ринку авіаційних перевезень, де Служба безпеки України стала інструментом для усунення суперників.
Для розуміння: на ринку авіатранспортних перевезень діють два великі гравці – компанія “Українські вертольоти” та група компаній “Константа”. Обидві активно змагаються за міжнародні контракти, зокрема, у сфері гуманітарних місій ООН в країнах Африки.
Однак замість активної конкуренції під час міжнародних тендерів, боротьба перемістилася у площину кримінального переслідування. Громадська організація “Рада ветеранів АТО”, яку пов’язують з компанією “Українські вертольоти”, звернулася до низки українських правоохоронних органів із заявами про нібито правопорушення компаній, що входять до групи “Константа”. Пізніше ці заяви підхопили інші громадські організації, відомі своєю діяльністю проти представників бізнесу.
Було відкрито низку кримінальних проваджень проти групи компаній “Константа”, частина з яких наразі вже закрита за відсутністю складу злочину. Проте кілька справ все ще перебувають на стадії “розслідування”, зокрема Службою безпеки України. Це може бути пов’язано з тим, що в “Українських вертольотах” працюють колишні високопоставлені правоохоронці, які, очевидно, зберегли вплив на колег у слідчих органах.
Одне з таких кримінальних проваджень №12022000000001276 було зареєстроване 25 листопада 2022 року Головним слідчим управлінням Нацполіції за заявою голови ГО “Рада ветеранів АТО” Павла Мошковського.
У своїй заяві “активіст” стверджував, що група компаній “Константа” нібито причетна до пособництва державі-агресору, а керівництво підприємств прагнуло захопити ДП “Антонов” та компанію “Українські вертольоти”.
Головне слідче управління Нацполіції розслідувало справу за ст.111-2 ККУ (пособництво державі-агресору) до 2025 року, хоча Кримінальний процесуальний кодекс чітко відносить такі злочини до підслідності Служби безпеки України. Очевидно, зрозумівши безперспективність цього кримінального провадження, його було передано до СБУ, де воно “висить” досі.
За чотири роки розслідування цього провадження жодних порушень слідством не встановлено, жодній особі не вручено підозру, матеріали до суду не передані.
Сам факт наявності такого кримінального провадження підриває репутацію компаній, що працюють на міжнародному ринку. Однак, очевидно, це не єдина мета його ініціаторів. Вони прагнули до повного припинення діяльності конкурентів.
Адже під час розслідування у групи компаній “Константа” відбулося кілька десятків обшуків. Під час них слідчі вилучили й досі не повернули важливу технічну документацію та техніку, необхідні для функціонування підприємств, а також були заморожені рахунки компаній у банках. Сукупність таких дій поставила під удар виконання не лише міжнародних контрактів, а й оборонних замовлень в Україні.
Юристи, опитані УНН, зазначають, що це класичний приклад замовного переслідування представників бізнесу.
Втрати для економіки країни
Як зазначалося вище, у міжнародній практиці стандартом є комплаєнс та due diligence перевірки контрагентів. Тому проблема замовних або штучно затягнутих кримінальних проваджень має значно ширший вимір, ніж окремі конфлікти між бізнесом і правоохоронною системою. Наслідки таких дій безпосередньо впливають на економіку країни в цілому.
Коли українські компанії втрачають можливість нормально працювати на зовнішніх ринках через репутаційні ризики, держава позбавляється валютної виручки, податкових надходжень, інвестицій та можливостей для розвитку експорту.
Особливо болісно це відчувається у високотехнологічних галузях, таких як авіабудування, оборонна промисловість чи IT, де міжнародна кооперація є ключовою умовою розвитку. А в умовах повномасштабного вторгнення, коли небо над Україною роками залишається закритим для цивільної авіації, йдеться про збереження галузі як такої.
Таким чином, у ситуації, коли українська економіка значною мірою залежить від експорту та міжнародної співпраці, питання боротьби з замовними кримінальними справами виходить далеко за межі внутрішньої юридичної проблеми. Насправді, йдеться про збереження конкурентоспроможності українського бізнесу на міжнародних ринках та авіатранспортної галузі, яка в майбутньому може стати одним із драйверів повоєнного відновлення економіки.
Порада від АіФ UA:
Ця інформація є надзвичайно важливою для українських підприємців, які планують або вже ведуть бізнес на міжнародному рівні. Розуміння того, як кримінальні провадження, навіть без доведеної вини, можуть вплинути на репутацію та можливості співпраці, допоможе краще захистити свої інтереси та уникнути потенційних проблем.