Раптові потепління, коливання температур і функціонування гідротехнічних споруд у лютому роблять водойми для українців непередбачуваними та ризикованими. Крига може здаватися надійною, однак руйнуватися під вагою людини й затягувати її під поверхню.
Тільки з початку року 22 українці втратили життя через ігнорування правил поведінки на кризі. Як не опинитися в такій же ситуації та вберегти себе та рідних, розповіли представники ДСНС і “Укргідроенерго” під час обговорення “Коли крига стає небезпекою”, як це трапилось і 12 лютого в Києві, повідомляє УНН.
Померлі та врятовані українці: актуальна статистика жертв криги
Директор департаменту цивільного захисту та профілактичної діяльності ДСНС Віктор Вітовецький зазначив, що з початку року у водоймах загинули 22 особи.
“На жаль, серед них – одна дитина”, – зауважив він.
Разом з тим, за його словами, минулого року за аналогічний період статистика була гіршою. Поліпшення ситуації з безпекою на кризі, за його словами, частково може бути результатом постійних застережень та інформування людей про небезпеку виходу на лід.
У ДСНС також оприлюднили дані про врятованих на водоймах українців.
“Вдалося від початку року врятувати 15 людей, серед яких четверо дітей”, — заявив Вітовецький.
Проте наголосив, що ці дані не повинні обнадіювати: службам необхідний час, щоб дістатися до місця події, а для людини в біді в умовах низьких температур його може просто не вистачити.
Де найчастіше трапляються трагедії
За спостереженнями рятувальників, найбільше померлих – на річках. Вітовецький роз’яснив:
“Якщо говорити про різні типи водойм, то на сьогодні більшість померлих спостерігається на річках — 15 осіб. І 7 людей загинуло на ставках на інших внутрішніх водоймах”.
Серед причин смерті переважають не з’ясовані обставини (оскільки їх важко точно встановити після смерті людини, особливо, якщо поруч не було свідків) і рибальство.
Регіональний розподіл: де реєструють найбільше смертей на воді
ДСНС оприлюднила й регіони, де з початку року зафіксовано найбільшу кількість смертельних випадків.
“Цього року Дніпропетровська область – це п’ять осіб, які загинули, Вінницька – три, Закарпатська та Полтавська – по дві особи”, — повідомив директор департаменту цивільного захисту та превентивної діяльності відомства.
Для порівняння, минулого року серед лідерів були Вінницька, Київська, Харківська та Чернігівська області.
Чому крига біля гідроспоруд більш небезпечна
Окрему увагу під час обговорення приділили водосховищам і зонам біля ГЕС. Виконувач обов’язків генерального директора “Укргідроенерго” Богдан Сухецький акцентував:
“У нашому регіоні і загалом у нашій кліматичній зоні немає стабільної криги. Тобто вся крига, яка зараз є, вона рухлива, вона нестійка”.
Ключова причина – функціонування гідрооб’єктів і коливання рівня води. Сухецький пояснив, що гідроелектростанція викликає рух мас води, зокрема підіймає тепліші шари, які підмивають кригу знизу. Крім того, через війну енергосистема працює в нестандартних для себе режимах: після обстрілів або дефіциту електроенергії гідрогенерацію можуть вмикати на повну потужність. У результаті виникають помітні перепади рівня:
“Ці коливання можуть бути від 10 до 15-17 сантиметрів”, — пояснив Сухецький.
Він описав механізм, через який навіть на вигляд міцна крига стає пасткою:
“Крига не встигає опуститися, і одразу утворюється такий повітряний прошарок і якраз крига стає досить крихкою”.
Додатковий фактор – мікровібрації від функціонування агрегатів, які викликають мікротріщини в крижаному покриві. Такі процеси непомітні для звичайної людини, однак критично впливають на безпеку.
“Безпечної криги не існує”: позиція рятувальників
Начальник відділення підводного розмінування та інших спеціальних робіт ГУ ДСНС у Києві Олександр Туманов сформулював основний принцип максимально відверто:
“Головний захід безпеки – не виходити на кригу взагалі. Я маю на увазі без нагальної потреби”.
Він підкреслив, що повністю гарантувати безпеку на кризі неможливо через поєднання природних і техногенних факторів. Адже просто неможливо передбачити, як “поводитиметься” крига.
Окремо він звернув увагу на людський фактор у критичній ситуації: людина, яка провалилася, відчуває шок, паніку і швидко втрачає здатність діяти розсудливо.
“Паніка найголовніший ворог”, – підкреслив Туманов, говорячи про самопорятунок.
Авто на кризі: процес занурення відбувається дуже швидко
Під час заходу також обговорили випадки, коли на кригу виїжджають автомобілі.
Олександр Туманов зазначив: “Процес занурення авто відбувається дуже швидко. Людина може просто не встигнути відчинити двері”.
За його словами, двері та замки можуть блокувати лід і тиск води, а сценарії порятунку “як у кіно” в реальності не спрацьовують.
У ДСНС наголосили: поїздки автомобілями по замерзлій водоймі — найризикованіший тип поведінки на водоймах взимку, оскільки людина фактично залишає собі мінімум шансів на порятунок.
Як діяти, якщо на ваших очах людина провалилася під кригу
У ДСНС радять насамперед викликати екстрені служби: зателефонувати з мобільного 101 або 112.
Далі, якщо людина, яка допомагає, не наражає себе на смертельну небезпеку, діяти потрібно якомога обережніше.
Віктор Вітовецький роз’яснив українцям основні правила.
Якщо необхідно наблизитися, варто підповзати, розподіляючи вагу по площині рівномірно, щоб не проломити кригу під собою.
Також важливо використовувати підручні засоби: це може бути мотузка, може бути якась палиця або інший предмет, щоб подати потерпілому опору і не підходити впритул.
Якщо потерпілий непритомний або знесилений, рятувальники радять діяти через імпровізовані подовжувачі (шарф, ремінь тощо) і після витягування відразу перейти до надання домедичної допомоги.
Окремо Вітовецький наголосив на важливості навичок першої допомоги: у воєнний час це необхідна компетенція не лише для випадків на воді.
Рибалки на кризі: що мінімізує ризики
Рятувальники визнають: попри застереження, частина людей все одно виходить на кригу заради риболовлі. У такому разі Олександр Туманов радить хоча б основні речі: не йти на кригу одному, мати компаньйона і взяти міцну мотузку (бажано з карабіном). А захопити також предмети з “позитивною плавучістю”.
Він навів приклади, коли людей вдавалося знімати з крижини, що пливе, але визнав: іноді навіть після порятунку люди повертаються рибалити знову.
У фіналі обговорення спікери дійшли спільного висновку: тепла погода і коливання температури, а також функціонування гідроспоруд перетворюють кригу на непередбачуване середовище, де звичні інтуїтивні правила безпеки можуть не допомогти.
Позиція ДСНС однозначна: без крайньої потреби на кригу краще не виходити, а поблизу ГЕС і на річках ризик потрапити у смертельну пастку зростає в кілька разів.
Нагадаємо
Раніше ДСНС попередила про найнебезпечніші прилади під час блекаутів. З початку року зафіксували понад 1200 займань через аварійні режими електромереж. Рятувальники наголошують на небезпеці використання несертифікованих пристроїв та перевантаження електромереж.