Європейський Союз та Індія довели до кінця перемовини щодо широкої угоди про вільну торгівлю, яка передбачає послаблення митних зборів на автомобілі та вино з ЄС. Цей договір підсилює фінансові та політичні відносини між другою та четвертою найбільшими економіками світу і має різноспрямовані наслідки для України.
Європейський Союз та Індія довершили перемовини стосовно великої угоди про вільну торгівлю, котру іменують “матір’ю всіх угод”. Документ має на меті вагоме зниження митних платежів на автомобілі та вино з ЄС, а також укріплює господарські та політичні взаємини між другою та четвертою за розміром економіками у світі.
ЄС та Індія сьогодні довели до кінця обговорення історичної, амбітної та комерційно значущої угоди про вільну торгівлю, найбільшої подібної угоди, котру коли-небудь укладали обидві сторони
– повідомили у Єврокомісії.
Угода, як зазначається, “посилить фінансові та політичні зв’язки між другою та четвертою найбільшими економіками світу в часи збільшення геополітичної напруженості та всесвітніх економічних викликів, акцентуючи їхню спільну прихильність економічній відкритості та торгівлі на основі правил.
ЄС та Індія, як повідомляється, вже здійснюють товарообмін та обмін послугами на суму понад 180 мільярдів євро щорічно. І очікується, що угода подвоїть експорт товарів ЄС до Індії до 2032 року, відмінивши або зменшивши мита у вартості 96,6% експорту товарів ЄС до Індії. Загалом, послаблення мит, як зазначається, збереже близько 4 мільярдів євро на рік на митах на європейські товари.
Угода про вільну торгівлю між Європейським Союзом та Індією є відчутно ширшою, аніж просто господарський документ. Вона вписується у процес формування стратегічного партнерства на тлі глибоких змін у світовій геополітиці та геоекономіці, вважає кандидат політичних наук, експерт-міжнародник Станіслав Желіховський.
Геополітичний контекст
Згідно зі словами експерта, перемовини щодо підписання угоди тривали ще з 2007 року, але її активізацію великою мірою зумовила нова політика США та повномасштабна агресія росії проти України.
Військово-масштабна агресія росії проти України змінила численні аспекти сучасної геополітики та геоекономіки. Також вагомим аспектом є нова політика Трампа стосовно Європи. Ймовірно, що угоду так і не було б укладено, якщо б не ці факти, та перемовини тривали б ще дуже довго
– каже Желіховський.
Важливо відзначити, що Індія традиційно лишається партнером росії, зокрема, купуючи значну кількість енергоресурсів та військової техніки. Водночас Нью-Делі зазнавав критики від західного світу та США за ці закупівлі.
Нью-Делі потрапляв під критику Заходу, тому що продовжував купувати енергоносії за зниженими цінами. Індія почала змінювати своє ставлення і шукати альтернативи російським ресурсам, хоча і надалі їх закуповує
– зазначає експерт.
Желіховський наголошує, що Індія проводить політику балансування між росією, Китаєм та Заходом. Однак останнім часом Нью-Делі активніше зацікавився партнерством із західними державами.
Експерт також відзначає, що ЄС одночасно зміцнює зв’язки з країнами Південної Америки.
ЄС шукає партнерів і в Південній Америці – такими державами, як Бразилія та Аргентина. У січні 2026 року ЄС і блок MERCOSUR (Бразилія, Аргентина, Уругвай, Парагвай) підписали історичну угоду про вільну торгівлю після 25 років обговорень. Це створить ринок на 780 мільйонів споживачів, знизить тарифи на сільськогосподарську продукцію з Південної Америки та промислові товари з ЄС
– зазначає він.
Станіслав Желіховський підкреслює, що ЄС активно намагається працювати з Китаєм, хоча це пов’язано з певними ризиками.
ЄС працює з Китаєм, але це завжди ризик, тому що Китай давно підтримує росію і має свої геополітичні інтереси. Тут треба дуже обережно балансувати
– пояснює експерт.
Окремо Желіховський звертає увагу, що угода ЄС з Індією має також військово-політичний аспект. Він підкреслює, що Індія, окрім економіки, активно оцінює оборонні можливості і шукає баланс між різними державами.
Індія зацікавлена у зміцненні оборонної співпраці із західними державами. Вона намагається знайти баланс, щоб не залежати повністю від росії, особливо у військовій сфері
– зазначає експерт.
Вплив політики Трампа на угоду
Прихід до влади Дональда Трампа значно змінив ситуацію. Сам Трамп запроваджував мита, і Європа потрапила під їхній тиск. Це змусило ЄС шукати нові економічні союзи та підтримку
– говорить експерт.
Станіслав Желіховський звертає увагу на ширший контекст глобальної економічної та політичної конкуренції.
Світ змінюється. Всі шукають собі союзників та зв’язки з державами, які раніше не вважалися союзниками, і, на жаль, певним часом саме політика Трампа посилила ці протести. Те саме ми бачимо на прикладі Канади, яка шукає альтернативи у вигляді Китаю. Ми бачимо, що зараз відбуваються домовленості між Отавою та Пекіном, і це дуже сильно дратує американського президента, хоча він сам це спровокував
– пояснює Желіховський.
Що все це означає для України
Експерт оцінює наслідки угоди для України як неоднозначні.
Індія – специфічний гравець. Вона має партнерські зв’язки з росією, тож не можна однозначно сказати, що це позитивний сигнал для України
– каже Желіховський.
Водночас він зазначає, що ЄС, укладаючи угоду, намагається поступово інтегрувати Індію у свій економічний та політичний простір.
ЄС прагне втримати Індію біля себе і перетягнути її на свій бік, зменшуючи залежність від росії
– наголошує він.
Желіховський додає, що росія може пропонувати дешеві енергоресурси, але у довгостроковій перспективі така співпраця стає дедалі менш надійною, враховуючи токсичність росії.
Експерт також відзначає позитивні аспекти для України. Паралельно з глобальними угодами ЄС з Індією важливим для України залишається питання майбутньої інтеграції до Європейського Союзу. Це може відкрити нові економічні можливості, суттєво розширити ринок для українського бізнесу та сприяти розвитку військових можливостей через співпрацю з партнерами.
Якщо Україна стане членом Європейського Союзу, вона отримає доступ до значно більшого ринку та нових економічних можливостей. Це відкриває додаткові шанси для розвитку бізнесу, торгівлі та інтеграції в європейську економіку. Загалом для України такі угоди створюють як ризики, так і можливості
– зазначає експерт.