Європа на межі: Спека стає небезпечнішою через зростання “відчутної” температури
Наукові дані, опубліковані в журналі Nature, свідчать про те, що показники температури, які враховують вплив вологості та вітру, зростають швидше, ніж традиційно вимірювана температура повітря. Ця тенденція призводить до збільшення частоти небезпечних періодів екстремальної спеки та так званих тропічних ночей, особливо в Європі та інших регіонах світу.
Згідно з даними дослідження, опублікованого в авторитетному науковому виданні Nature, так звана “відчутна температура” — показник, що інтегрує вплив вологості та вітру — демонструє більш стрімке зростання, ніж стандартна температура повітря. Це призводить до частіших випадків небезпечної спеки та “тропічних ночей” (коли температура не опускається нижче +20°C), що негативно позначається на самопочутті людей. Новина поширена агенцією УНН з посиланням на Euronews.
Детальніше про виклики
Світ спостерігає різке посилення теплового стресу, зумовлене тривалим використанням викопного палива, яке продовжує розігрівати планету.
За даними Європейської служби моніторингу зміни клімату “Copernicus” (C3S), температура в Європі вже зросла приблизно на 2,5°C порівняно з доіндустріальним періодом, незважаючи на глобальні зусилля зі стримування потепління. Це робить Європу континентом, що нагрівається найшвидше на Землі.
У зв’язку з цим, науковці все частіше звертають увагу не лише на показники температури повітря, а й на “відчутну температуру”, аби точніше оцінити вплив спеки на людський організм.
Відчутна температура відображає, наскільки спекотною або холодною здається погода для людини. На відміну від звичайної температури повітря, яку ми бачимо у прогнозах, цей показник враховує швидкість вітру, вологість повітря та особливості теплообміну організму з довкіллям.
Нове дослідження, представлене в Nature, попереджає, що екстремальні показники відчутної температури, дні з тепловим стресом та тропічні ночі стають “стрімко частішими”.
Тепер тепловий стрес зачіпає навіть ті регіони, які раніше не зазнавали подібних явищ.
Що таке тепловий стрес
Тепловий стрес — це стан, коли організм накопичує надмірну кількість тепла, що може бути як результатом внутрішніх процесів (наприклад, під час фізичної активності), так і надходження тепла з навколишнього середовища. Він виникає, коли кількість теплової енергії, яку тіло поглинає, перевищує його здатність ефективно віддавати тепло.
“Тепловий стрес зазвичай є наслідком комбінації таких чинників, як висока температура повітря, вологість, інтенсивна фізична активність та недостатнє споживання рідини”, — зазначають експерти C3S.
“Здатність людського організму підтримувати стабільну температуру тіла залежить від багатьох факторів”, — йдеться у дослідженні.
Тепло, що виробляється організмом, може врівноважуватися за рахунок обміну теплом із зовнішнім середовищем завдяки механізмам терморегуляції (наприклад, потовиділенню). Поведінкові фактори, такі як підтримання водного балансу, носіння вільного одягу та уникнення фізичних навантажень у найспекотніші години, також відіграють важливу роль.
Якщо організму не вдається досягти цього балансу, можуть виникати різноманітні симптоми: підвищення температури тіла, прискорене серцебиття та дихання, сильне потовиділення, нудота та запаморочення.
У найскладніших випадках, стани, пов’язані з перегріванням, як-от теплове виснаження або тепловий удар, можуть бути небезпечними для життя.
Регіони Європи, які найбільше страждають від теплового стресу
Дослідники класифікували тепловий стрес за трьома рівнями: сильний (відчутна температура не нижче 32°C), дуже сильний (відчутна температура не нижче 38°C) та екстремальний (відчутна температура не нижче 46°C).
Аналіз показав, що на півдні Іспанії, Італії, Греції та Туреччини кількість днів із сильним тепловим стресом зросла в деяких районах на 40 днів на рік порівняно з показниками 50-річної давнини. Більша частина південної Європи вже відчуває майже додатковий місяць сильного теплового стресу порівняно з 1970-ми роками.
Ребекка Емертон, провідний автор дослідження, наголошує, що особливо тривожним є посилення теплового стресу не лише в традиційно спекотних регіонах, а й поширення його на території, де раніше такі явища були надзвичайно рідкісними або не спостерігалися зовсім.
Схожа динаміка простежується і поза межами Європи. В окремих районах Намібії та Анголи, а також у деяких регіонах Танзанії, Кенії, Уганди, Мексики та Центральної Америки, кількість днів із сильним тепловим стресом може зрости приблизно на 50 днів на рік порівняно з 1970-ми.
Нічна спека: Недооцінена небезпека
Дослідження також виявило, що “відчутна температура” під час найтепліших ночей року зростає швидше, ніж у найспекотніші дні.
Температура протягом десяти найтепліших ночей кожного року підвищувалася в середньому на 0,32°C за десятиліття, тоді як для десяти найспекотніших днів цей показник становив 0,27°C.
Високі нічні температури можуть суттєво впливати на здоров’я, адже саме вночі організм має можливість відновити свою температуру та відпочити від денної спеки. Це може призвести до підвищеного навантаження на серцево-судинну систему та порушень сну.
“Нічна спека часто недооцінюється, але вона може бути особливо небезпечною, оскільки люди зазвичай перебувають вдома і можуть не мати доступу до прохолодних, обладнаних кондиціонерами приміщень”, — зазначає Рут Енгель, експертка з питань екологічного здоров’я та екстремальної спеки в Інституті світових ресурсів (WRI) в інтерв’ю Euronews Earth.
“У Європі, де використання кондиціонерів (AC) залишається відносно рідкісним, а температури зростають швидше, ніж у будь-якому іншому регіоні, тропічні ночі стають серйозною проблемою громадської охорони здоров’я”, — підкреслила вона.
Дослідження свідчать про зв’язок між високими нічними температурами та зростанням смертності, особливо серед літніх людей та осіб із хронічними захворюваннями.
Порада від АіФ UA: Ця інформація є надзвичайно важливою для мешканців України, адже кліматичні зміни не оминають і наші території. Розуміння того, що спека може бути небезпечнішою через вологість та вітер, допоможе краще планувати свої дії в умовах високих температур, дбати про водний баланс та уникати надмірних навантажень у найспекотніші періоди.