## Всесвітній день донора крові: Україна посилює культуру допомоги та врятування життів
Україна відзначає Всесвітній день донора крові, підкреслюючи неоціненну важливість регулярного добровільного донорства для збереження життів. Особливо гостро потреба в донорській крові відчувається у прифронтових регіонах.
Сьогодні, 14 червня, у багатьох куточках світу відбуваються заходи, присвячені Всесвітньому дню донора крові. Цю дату було започатковано Організацією Об’єднаних Націй у 2005 році. Вибір дня не є випадковим: саме 14 червня 1868 року народився австрійський лікар-імунолог Карл Ландштайнер, лауреат Нобелівської премії за відкриття груп крові, як повідомляє УНН.
Всесвітній день донора крові: історія дати
Щорічно 14 червня світова спільнота відзначає Всесвітній день донора крові. Мета цієї події – привернути увагу громадськості до нагальної потреби в безпечній крові та її компонентах, а також висловити щиру вдячність донорам за їхню самовідданість і допомогу в порятунку людських життів.
У 2005 році Всесвітня асамблея охорони здоров’я ухвалила резолюцію про заснування Всесвітнього дня донора. Дата 14 червня була обрана невипадково: цього дня у 1868 році народився австрійський лікар та імунолог Карл Ландштейнер, який у 1930 році був удостоєний Нобелівської премії за відкриття груп крові людини.
Донорство в Україні: виклики та потреби
Як зазначає у коментарі УНН Ірина Славінська, СЕО Всеукраїнської асоціації розвитку донорства крові “Донор.ЮА”, усі країни світу стикаються з певними труднощами у залученні донорів. У розвинених державах ці питання вирішуються завдяки значним інвестиціям у розбудову донорського руху, масштабним комунікаційним кампаніям та іншим заходам.
В Україні, на жаль, проблема нестачі донорської крові традиційно вирішувалася самими пацієнтами, які її потребують, їхніми близькими чи знайомими. Тобто дефіцит крові існував задовго до повномасштабної війни – система роками функціонувала на нижчому рівні забезпечення, ніж це рекомендовано міжнародними стандартами. Після початку повномасштабного вторгнення потреба в донорській крові зросла щонайменше на 60%. Водночас такі напрями медицини, як онкологія, хірургія, акушерство та багато інших, потребують крові щодня, незалежно від подій на фронті.
– зазначає Славінська.
За її словами, головна проблема полягає не лише в кількості людей, які приходять здавати кров, а й у відсутності системності. Більшість українців здають кров епізодично, часто лише один раз. Натомість стабільне функціонування системи крові забезпечують саме постійні донори, які повертаються знову і знову.
Найбільша потреба в крові: прифронтові регіони
Ірина Славінська наголошує, що потреба в донорській крові не є рівномірною та може змінюватися щотижня залежно від навантаження на певні лікарні та регіони. Найбільш гостро дефіцит відчувається в прифронтових областях та в регіонах, куди евакуюють поранених військових.
У своїй роботі ми наголошуємо на важливості формування збалансованої бази регулярних донорів по всій країні, щоб система не залежала від точкових сплесків активності в окремих містах. Потреба в крові варіюється залежно від ситуації в конкретних медичних закладах та регіонах, але традиційно найвищою вона залишається в прифронтових областях і великих медичних центрах, які приймають значну кількість пацієнтів.
– додає Славінська.
Міф про “достатню кількість” поширених груп крові
Експертка підкреслює, що найбільш універсальною та, відповідно, особливо затребуваною є перша група крові з негативним резус-фактором – 0(I) Rh−, яка може бути використана для переливання в екстрених випадках.
Водночас, потреба в конкретних групах крові постійно змінюється.
Саме тому ми закликаємо здавати кров незалежно від її групи чи резус-фактора – системі крові потрібні всі групи та всі резус-фактори. Якщо ви вважаєте, що вашої групи крові достатньо, бо вона є поширеною, – це помилка.
– наголошує Славінська.
Кількість донорів крові в Україні
Наразі в Україні відсутній єдиний державний реєстр донорів, який би дозволяв точно відстежити кількість активних донорів по всій країні. Тому, за словами Ірини Славінської, надзвичайно важливим є впровадження системи “єКров” – цифрового інструменту, що забезпечить просте відстеження шляху крові від донора до пацієнта, а також посилить контроль за якістю, безпекою та доступністю компонентів крові. Міністерство охорони здоров’я України працює над реалізацією цього функціоналу з 2023 року.
Для стабільного функціонування системи крові Україні необхідно близько 1 мільйона регулярних донорів. Саме над збільшенням цієї кількості ми системно працюємо. Станом на червень 2026 року на платформі ДонорUA зареєстровано понад 220 000 донорів. Це активна спільнота людей, які отримують сповіщення про планові донації, мають можливість записуватися на заходи та оперативно реагувати на потреби конкретних пацієнтів.
– додає Славінська.
Головний виклик: нерівномірні сплески активності донорів
Співзасновниця ГО наголошує, що динаміка донорства крові залишається нестабільною.
Значні події, надзвичайні ситуації та інформаційні приводи традиційно спричиняють короткочасні сплески активності, за якими настає період спаду. Саме ця “хвильовість” є одним із ключових викликів для системи крові, оскільки ускладнює планування запасів. Не випадково один із головних меседжів наших кампаній – “Донорство – це база”. Ми прагнемо, щоб донорство стало такою ж звичною частиною відповідальної поведінки в суспільстві, як волонтерство чи благодійність. Всесвітній день донора крові – чудовий привід привернути увагу до цієї теми, але система крові не живе від свята до свята. Саме на цьому ми акцентуємо увагу в нашому всеукраїнському флешмобі “Донорство – це база”: важливо не просто здати кров один раз, а повертатися до цього регулярно.
– наголошує Славінська.
Як стати донором крові
Ірина Славінська уточнює, що донором може стати громадянин України або іноземець чи іноземка, який/яка має посвідку на постійне проживання в Україні, віком від 18 років і вагою від 50 кг.
Перед кожною процедурою донації людина проходить медичний огляд на пункті забору крові. Лікар визначає групу крові, перевіряє загальний стан здоров’я (тиск, рівень гемоглобіну), оцінює наявність можливих протипоказань та приймає рішення щодо допуску до донації.
Існують абсолютні та тимчасові протипоказання. До абсолютних належать, зокрема, ВІЛ-інфекція, вірусні гепатити, туберкульоз, онкологічні захворювання, хвороби крові та низка інших серйозних хронічних станів. Тимчасові протипоказання передбачають, наприклад, період після перенесеної застуди, певних щеплень, нанесення татуювання чи стоматологічних втручань, коли потрібно зачекати визначений термін. Повний перелік протипоказань затверджений Міністерством охорони здоров’я України.
– додає Славінська.
За її словами, найпростіший спосіб долучитися до донорського руху – зареєструватися на платформі ДонорUA, обрати найближчий пункт здачі крові у своєму місті та отримувати сповіщення про актуальні потреби в крові.
Порада від АіФ UA:
Знання про Всесвітній день донора крові та стан донорства в Україні є надзвичайно важливими. Регулярне донорство – це один із найдієвіших способів допомогти тим, хто опинився у критичній ситуації, особливо в умовах війни. Ця інформація заохочує до свідомого ставлення до власного здоров’я та готовності ділитися своїм найціннішим – кров’ю, що рятує життя. Скористайтеся цією можливістю, щоб зробити свій внесок у спільну справу порятунку.