В Україні розкрили серію резонансних медичних інцидентів, які похитнули віру в систему охорони здоров’я. Серед них – епізод “ДоктораПі”, махінації з пересадкою органів та обвинувачення лікарів шпиталю “Odrex” у неякісному виконанні службових обов’язків.
Вітчизняна медицина тривалий період часу була закритою сферою, де внутрішні огріхи приховували за професійною термінологією, а корпоративні принципи були важливішими за законність. Однак, з плином часу з’явилися особистості, які змінили сприйняття лікаря з рятівника на фігуранта кримінальних зведень. Дані випадки – це не просто перелік порушень, це хроніка того, як честолюбство, ненаситність та відчуття вседозволеності руйнують найцінніше – право людини на існування та неупередженість. Про найвідоміші інциденти в лікарській царині, дізнавайтесь у статті УНН.
Еволюція втрати позитивного образу лікаря в очах громадськості починається з персонажа майже легендарного – Андрія Слюсарчука, відомого як “Доктор Пі”. На початку 2010-х Україна захоплено спостерігала за “генієм”, який нібито запам’ятовував мільйони чисел та демонстрував виняткові здібності в нейрохірургії.
Його запрошували на телевізійні шоу, йому аплодували в університетських залах, він отримував державні відзнаки. Здавалося, держава отримала свого медичного обдарування.
Але за блискучим виглядом крилась брехня. Розслідування показало: Слюсарчук не мав належної медичної освіти. Незважаючи на це, він виконував складні операції та “лікував” пацієнтів. У 2014 році суд визнав його винним за фактом нелегальної лікарської діяльності та причетності до смерті двох пацієнтів: 50-річного чоловіка та трирічної дитини. Йшлося про недбалість, що призвела до трагічних наслідків. Також у рішенні суду були згадані шахрайські дії та фальсифікація документів.
Ця подія стала потрясінням не тільки через масштаб обману, а через масштаб утаємничення. Як система дозволила аферисту роками оперувати, виступати на національному рівні та створювати образ “суперлікаря”? Де були інструменти перевірки дипломів, компетенції, допуску до практики?
Навіть після судових рішень та апеляцій справа не зникла з інформаційного простору: у 2024 році судові рішення стосовно деяких інцидентів знову викликали дискусії. Але незалежно від юридичних тонкощів, “Доктор Пі” залишився символом епохи, де харизма виявилася більш переконливою за професійну ліцензію.
Після Слюсарчука спільнота навчилася ставити питання. Проте довіра вже була підірвана.
Михайло Загрійчук: незаконна трансплантологія
Коли здавалося, що межа лікарської етики вже пройдена, країну збурив скандал у найделікатнішій сфері – трансплантології. У 2024 році правоохоронні органи оголосили про підозру колишньому заступнику міністра охорони здоров’я Михайлу Загрійчуку та деяким іншим медикам. За даними слідства, мова йшла про ймовірне втручання в інформаційну систему трансплантації та зловживання з порядком на пересадку органів.
Трансплантація це галузь, де пацієнт в прямому сенсі слова живе в очікуванні дзвінка. Де сім’ї дають згоду на посмертне донорство, вірячи, що система прозора. Де кожен протокол – питання життя і смерті.
Після вручення підозр Загрійчуку та його спільникам, частина лікарень фактично зупинила операції з посмертного донорства. Лікарі навіть не підписували документи, побоюючись кримінальних наслідків. Галузь, яка роками завойовувала довіру, опинилася в стані паралічу. Пацієнти, які очікували на серце чи нирку, стали заручниками не тільки хвороби, але й кризи довіри.
Після широкої медійної розголосу цього кейсу у свідомості українців знову виникли історії про “нелегальних трансплантологів”, і на цей раз вони отримали реальні імена.
Віталій Русаков і Марина Бєлоцерковська: лікарі відомої Odrex
Якщо випадок Слюсарчука був уособленням фальшивого генія, то “Справа Odrex” стала символом кризи довіри до приватної медицини. Поштовхом до публічного інциденту стала смерть у жовтні 2024 року одеського підприємця та забудовника Аднана Ківана. Останні півроку життя (з травня по жовтень 2024) він лікувався від онкології саме в приватній лікарні “Одрекс”.
Після його смерті правоохоронці повідомили про підозру двом лікарям: завідувачу хірургічного відділення Віталію Русакову та лікарю-онкологу Марині Бєлоцерковській. Їм закидають ч.1 ст. 140 КК України – неналежне виконання професійних обов’язків, що призвело до смерті пацієнта. На даний момент справа передана до суду для розгляду по суті.
Приморський районний суд Одеси продовжив обом лікарям запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту. Русаков також звільнений з посади завідувача хірургічного відділення. А Бєлорківська звільнилася з Odrex та зараз працює в столичній клініці Denis, де зараз консультує онкохворих “зі знижкою” – замість 3331 грн потрапити на прийом до скандального онколога можливо за 2998 грн.
За інформацією Офісу Генерального прокурора, позиція слідства ґрунтується на висновках комісійної судово-медичної експертизи. У повідомленні вказано, що при наданні медичної допомоги пацієнту лікарі не забезпечили належного реагування на ознаки ускладнень та вчасне лікування. Також стало відомо, що після хірургічного втручання пацієнту не було призначено необхідну післяопераційну антибактеріальну терапію. Саме відсутність вчасних антибіотиків могла сприяти розвитку інфекційного процесу, який згодом перейшов у сепсис. Крім того, слідство перевіряє інформацію щодо проведення процедур, які могли бути протипоказані на тлі системного запалення та важкого стану пацієнта. Зокрема, мова йде про хіміотерапію, яку призначала Марина Бєлоцерковська.
Ця справа має ще й особистий аспект. За інформацією журналістів, Русаков був давнім другом сім’ї Ківанів. Існує інформація, що Ківан за життя робив Русакову цінні подарунки: квартиру з ремонтом та новенький автомобіль Lexus. У той же час сам Русаков після смерті свого пацієнта заявляв, що нібито не має стосунку до його лікування.
Тетяна Крупа: лікарський халат як інструмент торгівлі інвалідністю
Фінальним акордом в цій історії професійного цинізму стала справа Тетяни Крупи – керівниці Хмельницької МСЕК. Восени 2024 року під час обшуків правоохоронці знайшли у неї готівку на мільйони доларів. У публічному просторі з’явилися кадри пачок банкнот, що знаходилися на ліжках, та відео, як частину грошей викидали прямо з вікон.
За версією слідства, мова йшла про незаконне збагачення та можливі маніпулювання з висновками про інвалідність. У воєнний час це звучало особливо аморально. В той час, як одні втрачали здоров’я на передовій, інші, за підозрою правоохоронців, могли “купувати” статус і “уникати” служби в армії.
МСЕК це система, яка визначає долю тисяч людей: пенсії, соціальні виплати, звільнення від служби. Коли вона стає засобом збагачення, руйнується не лише лікарська етика, в суспільства зникає віра у справедливість.
Скандал навколо Крупи став поштовхом для обговорень про ліквідацію або реформування МСЕК. Але головне – він закріпив у свідомості людей образ лікаря як посадовця, що торгує рішеннями.
Чи можливе відновлення довіри до української медицини?
Ці історії – від фальшивого нейрохірурга до мільйонерки з МСЕК – формують складний та болісний портрет української медицини. У кожній з них є постраждалі: конкретні пацієнти, сім’ї, які втратили рідних, люди, що очікували на пересадку органів, військові, для яких висновок означав їхню долю.
Коли хворий заходить до кабінету лікаря, він несе з собою не тільки історію хвороби, а й довіру до професіоналізму та чесності. Кожен резонансний скандал забирає частину цієї віри. Поки суди ставлять крапки в конкретних справах, суспільству потрібно відповісти на складніше питання: чи зможе лікарський халат знову стати символом захисту, а не підозри? Бо медицина без довіри – це система без імунітету.