Український ринок риби пристосовується до війни, відключень електроенергії та збільшення вартості транспортування. Обсяги споживання не зменшилися, але певні сорти риби можуть стати дорожчими.
У 2026 році український покупець може зіткнутися з новою реальністю: деякі види риби поступово стануть не просто звичайним продуктом, а більш дорогою категорією регулярних покупок.
Головне питання полягає не в тому, чи будуть збільшуватися ціни, а в тому, як швидко і хто першим змінить свої харчові звички: споживачі, сфера HoReCa або безпосередньо постачальники.
Зараз внутрішній ринок риби функціонує в умовах постійного балансування між валютним курсом, логістичними витратами та вартістю енергії. Але, незважаючи на воєнні дії, перебої з електрикою та зростання цін на транспортування, обсяги споживання суттєво не зменшилися: імпорт у 2025 році майже досяг довоєнних показників, а різкі коливання цін відбуваються скоріше вибірково, ніж по всьому асортименту.
Про фактори, що впливають на кінцеву ціну для покупця, способи адаптації бізнесу до відключень електроенергії та причини можливого подорожчання окремих видів удвічі, УНН розповів Генеральний директор Асоціації українських імпортерів риби та морепродуктів Дмитро Загуменний.
Рибний кошик-2026: чому вартість утримується, що провокує її коливання і де найбільше зросла ціна на скумбрію
Рибний ринок України працює в режимі безперервного пристосування до трьох факторів, які не підконтрольні учасникам ринку:
- обмінний курс валют;
- транспортні витрати;
- вартість електроенергії.
Незважаючи на війну, відсутність електропостачання і збільшення вартості доставки, масового падіння споживання, за словами Дмитра Загуменного, не сталося.
У 2025 році обсяги імпорту в цілому залишилися на рівні попередніх періодів, а різкі цінові зміни торкнулися лише окремих товарів.
Ключовий висновок з ринку полягає в тому, що українці в основному не відмовилися від риби як продукту. За результатами 2024 року імпорт склав 357 тис. тонн, а аналогічні показники за інші роки близькі до цього рівня. У вартісному вираженні спостерігалося збільшення:
Якщо в 2024 році ми імпортували рибу на 1 млрд 80 млн доларів, то в 2025 році ця сума (становила, – ред.) 1 млрд 150 млн
– зазначає конкретні дані Загуменний.
Він пояснює, що ці цифри важливі з двох причин.
По-перше, вони підтверджують, що попит не зменшився навіть на фоні загального зниження доходів населення та міграції.
По-друге, це пояснює динаміку цін: коли обсяги закупівель залишаються стабільними, основний вплив на роздрібну ціну мають не недостатні поставки, а супутні витрати та загальноекономічні фактори.
Оскільки частина населення виїхала, загальний обсяг споживання в абсолютних цифрах може здаватися сталим, але в розрахунку на одну особу середній рівень споживання може навіть трохи зрости
– зазначив експерт.
Це скоріше вказує на структуру попиту: рибу купують ті, хто залишився, але вони намагаються не відмовлятися від неї повністю, частіше змінюючи вид або спосіб придбання.
Валюта – як основний фактор ціни на рибу та морепродукти
Рибний ринок в Україні значною мірою залежить від імпорту: більше 90% продукції імпортується з інших країн та купується за іноземну валюту. У такому випадку курс стає головним фактором формування ціни в гривнях, навіть якщо світова вартість конкретної риби майже не змінюється.
Показовий приклад, на якому Генеральний директор Асоціації українських імпортерів риби та морепродуктів пояснює механізм формування цін, – хек. Його ціна на світових ринках останніми роками залишалася відносно стабільною (близько 2 доларів за кілограм). Однак для українського споживача важлива не тільки вартість риби в доларах, а й поточний обмінний курс на момент закупівлі та продажу.
Але українська ціна в гривнях залежить від курсу на момент закупівлі та продажу. Коли (долар коштував, – ред.) менше 40 гривень, – це одна ціна. Зараз курс зріс до 43 – 47 гривень. Це зовсім інша ситуація для споживача
– підкреслює Дмитро Загуменний.
Він наголошує, що формування цін визначається об’єктивними факторами, на які компанії не можуть безпосередньо впливати.
“На ціну впливають ті об’єктивні чинники, на які самі суб’єкти не впливають. Вони вже пристосовуються до реалій”, – підсумував експерт.
Серед способів адаптації, які використовують учасники ринку, – оптимізація закупівель, зміна асортименту, робота із запасами. Також вони можуть довше зберігати старі партії товару, щоб пом’якшити вплив зміни курсу для покупця.
Але якщо валютний тиск триватиме довго, це неминуче позначиться на роздрібній ціні для споживача.
Транспортування: коли морський транспорт замінили вантажівки і як це впливає на ціну
Другий важливий фактор – вартість перевезення. До початку повномасштабної війни великі партії товару в основному перевозилися морськими шляхами, що зазвичай дешевше в розрахунку на тонну. Після 2022 року система транспортування значно змінилася: імпорт через країни ЄС, транзитні хаби та перевага автомобільного транспорту призвели до збільшення витрат.
Багато хто возив морем. Це одна ціна. Потім почалася війна. Завозити стали через Литву, через Польщу, Румунію. Вартість зросла тому, що везуть все автомобільним транспортом
– розповів у розмові з УНН Гендиректор Асоціації українських імпортерів риби та морепродуктів.
Додатковий тиск на транспортну систему спричиняли кризові ситуації на кордоні. Коли виникали блокування і транспортні засоби стояли в чергах на кордонах, перевізники підвищували тарифи, а підприємства отримували не тільки дорожчу доставку, а й ризик порушення температурного режиму і втрати якості продукції. Навіть після завершення гострих фаз блокувань, транспортування залишається залежним від черг, вартості пального, страхування, ремонту автопарків і зміни маршрутів.
У результаті транспортна складова впливає на кінцеву вартість товару: чим дорожча доставка, тим менше можливостей для акцій, знижок і стабілізації цін у масовому сегменті.
Чому перебої з електроенергією також збільшують витрати покупців риби
Третій фактор, який став систематичним для формування цін на рибу та морепродукти у воєнний час, – витрати на забезпечення автономного енергопостачання.
Риба потребує постійного дотримання температурного режиму: склади, морозильні камери, логістичні центри, магазини. Відключення електроенергії змусили ринок інвестувати в генератори та використовувати значну кількість пального для забезпечення роботи холодильного обладнання.
“Великі гравці мають генератори. Але це також значна складова, яка впливає на вартість продукції”, – зазначає співрозмовник УНН у коментарі.
Роздрібні мережі також враховують аналогічні витрати у своїй націнці.
Дмитро Загуменний навів приклад про ритейл, який добре ілюструє, чому витрати на генератори рано чи пізно призводять до зростання цін.
АТБ використовує 30 тисяч літрів (пального, – ред.) щодня. Помножте це на 60 гривень (середня вартість літра палива) й вийде величезна сума”. А далі включається стандартна логіка торгівлі: торговельні мережі враховують свої витрати і це також впливає на кінцеву вартість для споживача
– пояснив експерт.
Однак одночасно потрібно розуміти, що ступінь впливу відрізняється залежно від моделі бізнесу. Деякі компанії мають власні складські приміщення та несуть максимальні витрати на автономне енергопостачання. Інші працюють за принципом коротких ланцюгів постачання або швидкого обігу товарів, зменшуючи час зберігання. Але загальний принцип один: електроенергія та паливо стають частиною “невидимого податку” у ціні риби.
Чи відбулося загальне зростання цін на рибному ринку
Незважаючи на комплексний вплив трьох факторів, учасники ринку не спостерігають масового подорожчання всього асортименту одночасно. Ціни на більшість позицій залишалися відносно стабільними порівняно з попередніми місяцями і навіть попереднім роком.
95% рибної продукції має приблизно ту ж саму ціну, що була місяць тому, пів року тому і рік тому
– сказав Дмитро Загуменний.
Проте існують винятки, і вони, як правило, пов’язані зі світовими обмеженнями на вилов або змінами пропозиції певних видів.
Найбільш показовий приклад вибіркового подорожчання – скумбрія. Це дика риба, вилов якої регулюється квотами. Якщо наукові дослідження вказують на зменшення запасів, квоти можуть бути зменшені. З точки зору екології це логічно, але з економічної точки зору це означає меншу пропозицію і вищу закупівельну ціну.
“У зв’язку зі скороченням квот, ціна скумбрії на рівні закупівель зросла майже вдвічі: приблизно з діапазону близько 3 дол./кг до рівнів, близьких до 5 дол./кг. У роздрібній торгівлі це відчувається ще сильніше, зокрема в сегменті копченої продукції, де на ціну впливають витрати на переробку, енергію та торговельну націнку: порівняно з літнім періодом ціна могла зрости з “300+” до “500+” за кілограм”, – прокоментував ситуацію зі скумбрією Генеральний директор Асоціації українських імпортерів риби та морепродуктів.
При цьому економічний ефект для попиту цілком передбачуваний. Коли ціна на скумбрію наближається до ціни на дорожчі види риби, частина споживачів зменшує обсяги її купівлі або шукає заміну. Це не означає зникнення попиту, але означає перехід до інших позицій.
Ринок вирівнює ситуацію, а споживач шукає альтернативу: український приклад
Одна з причин, чому ринок не “руйнується” від кожного вибіркового стрибка цін, – здатність споживача замінювати види риби. Якщо ціна на одну позицію різко зростає, її часто можна замінити іншою, дешевшою або більш доступною в даний момент.
За словами Дмитра Загуменного, це найпростіше зробити в сегменті білої риби, де вибір є більшим. У ніші червоної риби можливостей для заміни менше, але і там попит може змінюватися між різними форматами (стейки, філе, нарізка, заморожена або охолоджена продукція).
Саме цей механізм заміни частково зменшує наслідки цінових коливань: попит не зникає, а перерозподіляється між позиціями, підтримуючи загальні обсяги продажів.
Стабільність із залежністю від весни та курсу: скільки коштуватиме риба найближчими місяцями
Загалом, оцінки ринку на найближчі місяці зводяться до збереження поточних цінових рівнів, якщо не відбудеться нового різкого погіршення основних факторів.
Серед умов, які могли б зменшити тиск, називають сезонне покращення ситуації в енергосистемі навесні та потенційне зниження валютного тиску.
Дмитро Загуменний зазначає: якщо курс гривні повернеться ближче до 41-42 грн/дол., це може мати відчутний вплив на ціни в гривнях, хоча й не миттєвий, оскільки ринок працює партіями та запасами. Окремо слід враховувати сезонність вилову: для деяких видів риби найвищі ціни припадають на осінній період, тоді як у наступні сезони можливе здешевлення внаслідок поповнення пропозиції. Для скумбрії, враховуючи сезон вилову восени та взимку, сезонний фактор також може впливати на цінову динаміку, але його вплив залежить від квот і загальної пропозиції.
Роль держави у ціноутворенні: чому ринок просить не регулювати його вручну
У дискусіях про державне регулювання учасники ринку схиляються до думки, що надмірне адміністративне втручання створює перешкоди та шкодить конкуренції.
Гендиректор Асоціації українських імпортерів риби та морепродуктів пояснює: рибний ринок – конкурентний. На ньому працює велика кількість компаній, і саме конкуренція, на думку представників галузі, краще регулює ціни, ніж ручні обмеження, які часто мають негативні наслідки: дефіцит, тіньова торгівля, погіршення якості або перекладання витрат на інші складові ціни.
Краще, щоб державне регулювання туди не втручалося. Ринок сам все відрегулює. Там працює понад сто компаній і будь-які адміністративні перешкоди будуть заважати
– упевнений він.
Водночас співрозмовник УНН визнає важливість загального макрофінансового стану, зокрема зовнішньої підтримки України, яка допомагає стабілізувати бюджет і, опосередковано, економічну ситуацію. Тому для покупця практичний результат такий: асортимент на полицях в цілому збережено, різкого зникнення товарів не відбулося.
Географія поставок і структура попиту: що залишається стабільним
Ще один фактор, що стабілізує ціни, – відносно незмінна структура імпорту та споживчих звичок. Після шоку 2022 року ринок поступово відновився і досяг певного стабільного рівня.
“Серед основних постачальників традиційно називають Норвегію (зокрема з оселедця та скумбрії), Ісландію, США (зокрема з минтаю) та інші країни. У структурі споживання топові позиції також залишаються приблизно тими самими з року в рік, що робить ринок більш інерційним і прогнозованим”, – пояснює Загуменний.
Це означає наступне: щоб ціни зросли по всьому асортименту, потрібен або масштабний шок у базових витратах в Україні (курс валют, енергетика, транспорт), або значний шок пропозиції на світових ринках для декількох основних видів одночасно.
Тому рибний ринок України у 2026 році тримається не на низьких цінах, а на адаптації. Базова ціна формується трьома основними складовими: вартістю закупівлі у валюті, вартістю доставки та витратами на автономне енергопостачання. Учасники ринку не бачать масового подорожчання всього асортименту, проте можливі вибіркові стрибки цін (і скумбрія вже стала показовим прикладом того, як квоти на вилов можуть швидко змінювати ситуацію на ринку).
Якщо навесні дійсно зменшиться тиск енергетичних проблем, а курс гривні ослабить свій “податок на імпорт”, ринок має шанси пройти найближчі місяці без нової хвилі подорожчання.
Але імпортна “природа” рибного ринку робить його надто чутливим до зовнішніх і макроекономічних змін, тому повної і остаточної стабільності тут не варто очікувати.