Українські підприємства додають плату за генератори в рахунки через перебої з електрикою. Законодавчі норми вимагають повідомляти клієнтів про ці збори завчасно.
В обставинах постійних відключень електрики український сектор господарювання все частіше використовує електрогенератори для підтримки діяльності. Паралельно з цим в рахунках закладів харчування та сервісу виникає окрема графа – оплата за функціонування генератора, повідомляє УНН.
Юридичні вимоги до додаткових нарахувань
В коментарі для УНН Юридичний консультант, співзасновник і керівний партнер “APRÁVOX” Володимир Сазикін підкреслює, що українське законодавство вимагає від бізнесу заздалегідь інформувати покупця про всі компоненти ціни товарів та послуг.
Відповідно до Закону України “Про захист прав споживачів”, клієнт має право отримати вичерпну, зрозумілу та правдиву інформацію ще до моменту здійснення придбання або замовлення.
Якщо підприємство збирається додавати до рахунку витрати на роботу генератора, споживач повинен бути заздалегідь повідомлений про існування такої оплати та її суму
– пояснює Сазикін.
Окрім того, правила функціонування закладів ресторанного господарства передбачають можливість надання додаткових сервісів, але за умови, що їх перелік і вартість чітко вказані в цінниках або меню.
Отже, якщо плата за генератор вказується окремою позицією, вона повинна бути чітко відображена в інформаційних матеріалах для відвідувачів.
Точка зору Держпродспоживслужби
У Держпродспоживслужбі акцентують, що стягнення будь-яких додаткових платежів без попереднього повідомлення або згоди споживача є порушенням його прав.
Подібні дії можуть викликати сумніви щодо законності роботи закладу та стати підставою для реагування контролюючих органів.
Найбільш безпечним шляхом для підприємств фахівці вважають врахування витрат на функціонування генераторів до загальної вартості продукції або послуг із формуванням єдиної остаточної ціни без окремих доплат.
Війна як фактор збільшення вартості
В той же час директорка Smart Corporate Service LTD, доктор економічних наук Олена Нусінова зауважує, що поява додаткових витрат у рахунках – це відображення глибших економічних процесів.
Через видатки на пальне, обслуговування генераторів і збитки від простоїв заклади вимушені переглядати цінову політику.
У часи енергетичної нестабільності середній рахунок в закладах громадського харчування зростає в межах 6–12%. Це вже не короткочасне явище, а новий рівень витрат, який поступово закріплюється у базових цінах
— пояснює економістка.
За її словами, через систематичні удари по енергетичній інфраструктурі електроенергія перестала бути надійною основою для ведення підприємницької діяльності та перетворилася на ризикований ресурс.
Генератор – це не елемент комфорту, а вимушена альтернатива базовій інфраструктурі. Бізнес працює в умовах кризової економіки, коли витрати постійно збільшуються
– підкреслює експертка.
В результаті підприємства змушені включати нові видатки в ціну своїх сервісів, створюючи нову реальність для покупців.
Довготривалі наслідки для ринку
Економістка звертає увагу на декілька ключових змін:
– збільшені ціни поступово фіксуються і не повертаються до попереднього рівня;
– у вартість товарів і сервісів закладається ризик майбутніх перебоїв з енергопостачанням;
– ринок поступово змінюється, і виживають ті компанії, які здатні інвестувати в автономію.
Дрібніші заклади часто не витримують такого навантаження або змушені припиняти свою діяльність.
Як реагують клієнти
Поведінка клієнтів теж змінюється. Люди починають рідше відвідувати заклади, вибирають простіші формати або віддають перевагу харчуванню вдома.
У ширшому економічному сенсі це означає зменшення попиту в сфері послуг і поступове зниження ділової активності.
Вартість війни у звичайному рахунку
За словами Нусінової, “оплата генератора” стала символом того, як воєнні удари по інфраструктурі переходять у щоденну економіку.
Коли підприємства змушені компенсувати зруйновану енергосистему власними засобами, економіка країни стає дорожчою, менш продуктивною та менш доступною для споживачів.
Доки енергетична інфраструктура залишається під загрозою, додаткові витрати фіксуватимуться у цінах, а війна продовжуватиме впливати на кожен споживчий рахунок.