## Естрогени, стрес та кесарів розтин: що потрібно знати кожній жінці
На сьогодні існує багато інформації, зокрема в соціальних мережах, про вплив естрогенів, стресу та процедуру кесаревого розтину на жіноче здоров’я. Проте, наскільки ця інформація відповідає дійсності, та які ризики можуть виникати, розповів акушер-гінеколог, доктор медичних наук, професор Василь Бенюк.
Професор Бенюк наголосив, що в умовах війни навіть у відносно спокійних регіонах хронічний стрес став невід’ємною частиною життя. Це, своєю чергою, впливає на гормональний фон та загальний стан організму, особливо жіночого. У матеріалі йдеться про поширені міфи щодо естрогенів, вплив стресу на репродуктивне здоров’я та сучасні підходи в акушерстві та гінекології.
Естрогени: не лише “гормони краси”
Тема естрогенів сьогодні надзвичайно популярна. Соцмережі рясніють інформацією про їхній вплив на вагу, стан шкіри, волосся, а також розвиток таких станів, як міома, ендометріоз та онкологічні процеси. Проте, професор Бенюк пояснює, що естрогени – це не “погані” гормони, а життєво необхідні регулятори багатьох функцій жіночого організму.
Метаболізм естрогенів: глибший погляд
- Проблема полягає не в самих естрогенах, а в порушенні їхнього метаболізму та виведення. Сучасна медицина говорить про дисбаланс естрогенового метаболізму.
- Гормони в крові не завжди активні. Значна їх частина зв’язана з білками і є біологічно неактивною. Найбільший вплив мають вільні естрогени.
- При інсулінорезистентності, ожирінні, патологіях печінки чи хронічному запаленні рівень білка, що зв’язує статеві гормони, може знижуватися, підвищуючи частку активних естрогенів.
- Метаболізм естрогенів у печінці виробляє різні метаболіти, частина з яких може стимулювати проліферацію клітин та спричиняти оксидативний стрес. Порушення балансу цих шляхів може призводити до гіперпластичних процесів, міоми та неоплазій.
- Сучасна оцінка включає не лише рівень гормонів, а й загальний метаболічний стан пацієнтки: функцію печінки, масу тіла, наявність інсулінорезистентності, стан мікробіоти кишківника та хронічного запалення.
Роль харчування
- Хрестоцвітні овочі (броколі, брюссельська, цвітна капуста) містять індол-3-карбінол та дііндолілметан (DIM), які можуть позитивно впливати на метаболізм естрогенів.
- Ці сполуки доступні також у вигляді медичних препаратів, але потребують консультації лікаря.
- Раціональне харчування, клітковина, здорова маса тіла, фізична активність та нормальна робота печінки й кишківника є важливими для профілактики.
- Важливо уникати крайнощів. Жоден продукт чи дієта не здатні самостійно “очистити” організм. Поради з соцмереж не замінюють кваліфіковану медичну допомогу.
Стрес: невидимий ворог жіночого здоров’я
Хронічний стрес, особливо посилений умовами війни, став потужним фактором впливу на жіноче здоров’я. Він має чіткі нейроендокринні та соматичні наслідки, особливо для жінок репродуктивного віку.
Механізми впливу стресу
- Постійна активація гіпоталамо-гіпофізарно-надниркової осі призводить до підвищення кортизолу. У короткостроковій перспективі він допомагає адаптуватися, але при тривалому впливі пригнічує репродуктивну функцію.
- Хронічна гіперкортизолемія порушує секрецію гонадотропін-рилізинг-гормону, що впливає на рівні фолікулостимулюючого та лютеїнізуючого гормонів.
- Наслідком стають порушення овуляції, скорочення лютеїнової фази, олігоовуляторні або ановуляторні цикли, що проявляється нерегулярними менструаціями, посиленням ПМС, дисменореєю та зниженням фертильності.
- Стрес впливає на центральну нервову систему, спричиняючи тривожність, емоційну лабільність, порушення сну та виснаження адаптаційних механізмів.
- Спостерігається зростання функціональних гінекологічних порушень, пов’язаних зі стресом: порушення менструального циклу, виражений ПМС, дисменорея, хронічний тазовий біль, сексуальний дискомфорт.
- Стрес також супроводжується оксидативним стресом, змінами імунної відповіді та метаболічними порушеннями.
Комплексний підхід до лікування
- Не завжди першим рішенням має бути гормональна терапія.
- Ефективними є корекція дефіцитних станів, нормалізація сну, підтримка магнієвого балансу, робота з тривожністю, нутрицевтична підтримка, психоемоційна стабілізація.
- Комплексний підхід допомагає зменшити прояви ПМС, дисменореї, нормалізувати цикл та покращити психоемоційний стан.
Кесарів розтин: медична необхідність чи зручність?
Частка пологів шляхом кесаревого розтину в Україні зросла до майже 30%. Це важлива операція, що рятує життя, але її надмірна частота викликає занепокоєння.
Ризики для матері
- Підвищений ризик кровотечі, інфекційних ускладнень, тромбозів.
- Рубець на матці ускладнює наступні вагітності, підвищує ризики передлежання та врощення плаценти.
Особливості для немовляти
- Відсутність проходження через пологові шляхи впливає на формування мікробіому та імунної системи.
- Статистично діти, народжені шляхом кесаревого розтину, частіше мають алергічні та аутоімунні стани.
Баланс – ключ до всього
- Важливо уникати як романтизації “лише природних пологів”, так і сприйняття кесаревого як “легшого” способу народження.
- Кесарів розтин рятує життя, але необхідно уникати необґрунтованих операцій.
Врощення плаценти: небезпека після кесаревого розтину
Кесарів розтин є одним із головних факторів ризику розвитку placenta accreta spectrum (PAS) — патологічного прикріплення плаценти.
Причини та механізм
- Плацента може імплантуватися в зоні рубця на матці, де порушений нормальний шар між плацентою і м’язом матки.
- Ризик зростає при множинних кесаревих розтинах, передлежанні плаценти, інших операціях на матці.
- Основна небезпека — масивна кровотеча під час пологів.
Органозберігаючі операції
- В Україні активно розвивається напрямок органозберігаючих операцій при врощенні плаценти.
- Київський перинатальний центр під керівництвом професора Дмитра Говсєєва є одним з провідних центрів, де щорічно виконується понад 20 таких операцій.
- Співробітники кафедри факультетського акушерства і гінекології Національного медичного університету імені О.О. Богомольця також надають допомогу при таких ускладненнях.
- Успіх органозберігаючого лікування залежить від ретельної передопераційної підготовки, мультидисциплінарної команди та чіткого протоколу дій.
- Вибір місця пологів та завчасне виявлення патології за допомогою УЗД та МРТ є критично важливими.
Протокол ведення вагітності: що потребує змін?
Українські стандарти ведення вагітності стали сучаснішими, але є аспекти, які потребують уваги.
- Психологічний скринінг: Необхідний більш системний підхід до виявлення депресії та тривоги у вагітних, особливо в умовах війни.
- Якість допомоги: Потрібна уніфікація доступу до якісної допомоги, зменшення “зайвих” призначень та лікування “про всяк випадок”.
- Маршрутизація вагітностей високого ризику: Більше уваги слід приділяти профілактиці та ранньому виявленню патологічного прикріплення плаценти, проблемам монохоріальної двійні, та своєчасному скеровуванню вагітних до спеціалізованих центрів.
Професор Бенюк висловив вдячність українським колегам за розвиток акушерства та надання високоякісної допомоги вагітним та породіллям.
Порада від АіФ UA: Ця інформація є надзвичайно важливою для кожної жінки, адже вона допомагає розібратися в складних питаннях жіночого здоров’я, розвіяти міфи та звернути увагу на важливість своєчасного звернення до лікаря. Розуміння впливу гормонів, стресу та сучасних акушерських практик дозволить приймати усвідомлені рішення щодо власного здоров’я та здоров’я майбутніх дітей.