В Україні реєструються летальні випадки пацієнтів у приватних медичних установах внаслідок невідповідної медичної допомоги та ігнорування протоколів. Політолог Михайло Шнайдер стверджує, що МОЗ відгукується на трагедії, замість того, щоб їх попереджати.
Українська держава не гарантує належного захисту хворим, які проходять лікування в недержавних медичних установах. Часто Міністерство охорони здоровʼя, як орган регулювання, відгукується тільки після настання трагічного випадку, замість того, щоб спробувати його попередити. Про це заявив політичний оглядач Михайло Шнайдер, акцентуючи увагу на численних смертях у приватних медустановах і на гучній ситуації навколо скандальної одеської клініки Odrex, пише УНН.
За його словами, останніми роками в Україні реєструються смертельні випадки пацієнтів у недержавних медичних закладах. Зокрема, у столичній приватній лікарні під час пластичної операції померла жінка через невірно розраховане дозування препарату для анестезії. Також під час стоматологічних маніпуляцій померли діти: 7-річний хлопчик у Києві та 12-річна дівчинка на Закарпатті. В клініці “Одрекс” в Одесі, помер відомий підприємець Аднан Ківан.
Усі ці випадки – це наслідки неналежної медичної допомоги, нехтування протоколами і стандартами, які б мала контролювати держава, і які викривають системну проблему
– відмітив Шнайдер у своєму повідомленні в Facebook.
Як приклад він наводить інцидент із приватною лікарнею Odrex. Колишні пацієнти медустанови і родичі жертв клініки відкрито заявили про можливі порушення і злочини, скоєні представниками “Одрекса”.
Коли десятки пацієнтів говорять про неналежне лікування, відсутність комунікації, фальсифікацію документів і тиск і ймовірне шахрайство, проблема перестає бути “одиничним інцидентом” і набуває рис системності
– зауважив Шнайдер.
Він також акцентує увагу на тому, що недержавна медицина в Україні розвивається значно швидше, ніж механізми нагляду за її якістю та безпекою. Інвестиції в маркетинг і сервіс часто не супроводжуються відповідними вкладеннями у клінічні протоколи, внутрішній контроль і прозорість надання медичних послуг.
При цьому Шнайдер відзначає недостатній контроль з боку регулятора – Міністерства охорони здоровʼя.
Формально за ліцензування і контроль несе відповідальність Міністерство охорони здоров’я України. Ліцензія – це не просто документ, а підтвердження відповідності медустанови кадровим, технологічним і організаційним вимогам, а також зобов’язання постійно дотримуватися стандартів. Однак, як показує практика: перевірки часто є відгуком, а не профілактичним заходом; санкції до порушників застосовуються не оперативно і вибірково, у пацієнтів по суті відсутній простий і зрозумілий механізм швидкого захисту у разі загрози їхньому життю чи здоров’ю. Якщо лікарня може роками функціонувати з численними скаргами, а питання ліцензії виникає тільки після суспільного інциденту – це тільки підтверджує регуляторну недбалість МОЗ
– підкреслив Шнайдер.
На його думку, ситуація з Odrex стала своєрідним іспитом для держави і віддзеркаленням всієї системи охорони здоров’я. Вона піднімає питання не тільки про наявність ліцензії, а й про дійсний контроль за діяльністю лікарень після її отримання: чи аналізуються повторювані інциденти, зокрема смертельні, чи розглядаються скарги комплексно і чи є у регулятора політична воля швидко реагувати на порушення.
Зараз “Справа Odrex” – це дзеркало для всієї медичної системи, яке демонструє, що проблема не обмежується однією лікарнею. Тут йдеться про якість державного нагляду, реальний захист пацієнта і баланс між розвитком недержавної медицини і безпекою людей. Поки ці питання залишаються без конкретних відповідей, кожен українець у приватній лікарні змушений покладатися не на систему, а на удачу і сподіватися на якісні послуги
– акцентував експерт.
Смерть Аднана Ківана
Поштовхом до початку активного суспільного інциденту із лікарнею “Odrex” стала смерть у стінах медустанови місцевого бізнесмена-забудовника Аднана Ківана. Відомо, що у травні-жовтні 2024 року він проходив там лікування. За фактом його смерті було повідомлено про підозру у неналежному виконанні професійних обов’язків, що призвело до смерті хворого (ч. 1 ст. 140 КК України) двом лікарям.
Згодом стало відомо, що йдеться про завідувача хірургічного відділення Віталія Русакова та лікаря-онколога Марину Бєлоцерковську, яку звільнили з Odrex майже відразу після смерті Аднана Ківана. Слідчі, спираючись на результати експертизи, вважають, що дії цих двох лікарів призвели до смерті пацієнта Аднана Ківана. На даний час справа передана до суду для розгляду по суті.
За даними ЗМІ, обвинувачений хірург не призначив хворому антибіотики після проведення операції та ігнорував очевидні ознаки сепсису. Крім того, лікарями, за інформацією журналістів, було проведено ряд процедур, які на той момент хворому були протипоказані. Серед них, очевидно, хіміотерапія, яку проводила онколог Марина Бєлоцерковська.
Перевірки і відкликання ліцензії
Варто зауважити, що наприкінці 2025 року МОЗ анулював ліцензію у ТОВ “Дім Медицини” – компанії, на яку оформлена лікарня Odrex. Підставою стала відмова адміністрації надати документи комісії в рамках перевірки, пов’язаної зі смертю пацієнта, що є грубим порушенням ліцензійних умов.
Пізніше відбулася ще одна позапланова перевірка, але вже інших юридичних осіб, повʼязаних із “Одрексом”. Позапланові заходи державного контролю тривали з 6 по 8 січня і стосувалися ТОВ “Медичний Дім “Одрекс”” і ТОВ “Центр медицини” – компаній, на які оформлені медичні ліцензії клініки Odrex. Обидві юрособи фігурують у низці кримінальних проваджень за фактами можливого шахрайства, неналежного виконання професійних обов’язків медичними працівниками, заволодіння коштами хворих та умисного вбивства. За даними Офісу Генерального прокурора, на даний момент правоохоронці розслідують 10 кримінальних проваджень, у яких фігурує лікарня “Одрекс”.
Враховуючи те, що МОЗ досі не оприлюднило рішення за результатами перевірки компаній, повʼязаних із “Одрексом”, можна зробити висновок про спробу затягнути і замʼяти проблему.
Цікаво, що в інциденті з цією приватною лікарнею ми маємо відгук регулятора постфактум. Можливо, якби перевірки “Одрекса” проводилися раніше, трагедій вдалося б уникнути, тому що в лікарні б розуміли, що вони знаходяться під наглядом регулятора.
Документальний фільм “Осине гніздо”
Документальний фільм “Осине гніздо” став справжнім викриттям “лікування” в недержавній одеській клініці Odrex. Чи не вперше жертви Odrex і рідні тих, кого не вдалося врятувати після лікування в одеській лікарні, розповіли свою правду. В надії знайти справедливість і вберегти інших.
Одна з тих, хто не злякався розповісти свою історію, – Світлана Гук. Жінка стала вдовою після того, як її чоловік потрапив в “Одрекс” із пухлиною тимуса. Після обіцяної “легкої операції” йому зробили повну торакотомію, а далі почались ускладнення, апарат “штучної нирки” і щоденні рахунки на 80-90 тис. грн. Найбільш шокуючою частиною історії родини Гуків стала розповідь Світлани, про те, як вона прийшла в палату до чоловіка – там було холодно, як в морозильній камері, а під ковдрою пацієнта стояв обігрівач повітря. Як розповідає сама вдова – Odrex продовжував утримувати тіло її чоловіка на апаратах після клінічної смерті тільки для того, щоб виставити більший рахунок, адже перебування в приватній лікарні тарифікується подобово. Чоловік помер, а коли Світлана не змогла заплатити за смерть свого чоловіка – лікарня подала на неї до суду, паралельно погрожуючи. Як розповідає вдова, тиск був настільки сильним, що вона навіть думала про самогубство.
Володимир, інший пацієнт, прийшов в “Одрекс” на хірургічну операцію. Однак, наступної доби після її проведення, його стан значно погіршився. З’ясувалося, що його легені уражені на 85%. Хоча першопричина звернення в лікарню жодним чином не стосувалася проблем з легенями. Лікарі повідомили дружині, що чоловіка заразили бактерією Serratia marcescens, яка поширюється через брудні руки або нестерильне обладнання. Додавши, що в реанімації можна підхопити будь-що. Чоловікові ставало все гірше, він майже не міг дихати, тому його ввели в медичну кому. Утримання пацієнта на апаратах коштує дорого, тому зрештою у родини закінчилися кошти. У відповідь дружина Володимира почула пропозицію від лікарів лікарні “вимикати світло” – відключати чоловіка від апаратів і змиритися з тим, що його не врятувати. Володимир вижив дивом, вийшовши з лікарні з підірваним здоров’ям і значною втратою ваги. У виписці про зараження інфекцією в лікарні – жодного слова.
Киянка Христина Тоткайло дізналася про онкологічний діагноз свого батька і звернулася до “Феофанії”. Консиліум лікарів дійшов висновку, що агресивна хіміотерапія йому протипоказана до проведення хірургії. Однак хірург Ігор Бєлоцерковський, який також був на консиліумі, запропонував лікуватися в одеському “Одрексі”, де працює його дружина – онколог Марина Бєлоцерковська. Він запевнив доньку, яка була в розпачі, що в одеській лікарні її батьку “врятують гортань і голос”. Перед поїздкою родину змусили сплатити консультацію наперед, без огляду, що вже викликало сумніви.
В “Одрексі” батькові призначили пʼятиденний курс агресивної хіміотерапії і відразу планували другий. Чоловіку встановили гастростому, яка потребувала щоденного догляду, але, за словами Христини, лікарі практично не оглядали її. До моменту виписки в місці встановлення вже був наскрізний отвір, через який витікала їжа.
Після повернення до Києва стан батька різко погіршився: відмовили нирки, зʼявилися виразки в роті. На повідомлення про критичні симптоми лікарка з “Одрексу” відповідала, що сьогодні вихідний, всі питання – в понеділок. Родина заплатила понад 250 тисяч гривень, але батько помер. Христина переконана, що призначення агресивної хіміотерапії всупереч рекомендаціям інших лікарів стало фатальною помилкою “Одрекса”.
Ці історії лише незначна частина того, що показано в документальному фільмі “Осине гніздо”. Насправді свідчень значно більше, і всі вони описують однакові патерни: агресивний фінансовий тиск, нехтування протоколами лікування, відсутність належного нагляду та випадки, що завершувалися тяжкими ускладненнями або смертю. Фільм є свідченнями постраждалих від “лікування в Odrex. Правоохоронні органи, а також Міністерство охорони здоров’я не можуть їх ігнорувати. Масштаб цих історій свідчить: проблема не в окремих лікарях, а в системі роботи лікарні “Одрекс”. Де головною метою, здається, є не допомога хворому, а заробіток.