Пакистан та Афганістан: Новий виток конфлікту, що впливає на глобальну безпеку
Місяці взаємних звинувачень та територіальних суперечок призвели до загострення відносин між Пакистаном та Афганістаном. В умовах такої глобальної турбулентності, Україна змушена адаптуватися до нових безпекових реалій.
Міністр оборони Пакистану Хаваджа Мухаммад Асіф офіційно підтвердив перехід конфлікту з Афганістаном у фазу повномасштабного збройного протистояння. Ця заява прозвучала після нічних зіткнень та авіаударів, які призвели до чималих втрат. Видання УНН аналізує потенційні наслідки цієї ескалації для світової спільноти, зокрема для України.
Детальний аналіз ситуації
Після серії авіаційних ударів та гучних заяв про “відкриту війну”, напруженість між Пакистаном та Афганістаном досягла найвищого рівня за останні роки. Формально, конфлікт пов’язаний із боротьбою проти бойовиків, проте в його основі лежать давні територіальні суперечки, проблема транскордонного радикалізму та глибока криза довіри між державами-сусідами. Для України це черговий сигнал про наростання глобальної нестабільності, де локальні конфлікти здатні доволі швидко набувати міжнародного значення.
Перехід конфлікту у гарячу фазу
Пакистан підтвердив нанесення авіаційних ударів по ключових об’єктах у Кабулі, а також у прикордонних афганських провінціях Пактия та Кандагар. В Ісламабаді стверджують, що ці операції були спрямовані проти бойовиків, які здійснюють атаки на пакистанській території. Натомість, афганська сторона звинувачує Пакистан у грубому порушенні суверенітету та загибелі мирних жителів.
Поточна ескалація стала кульмінацією кількох місяців взаємних звинувачень. Пакистан наполягає на тому, що афганська влада, сформована рухом “Талібан”, не вживає достатніх заходів для стримування діяльності угруповання “Техрік-і-Талібан Пакистан” (ТТП), яке відповідальне за теракти на території Пакистану. Кабул, у свою чергу, або відкидає відповідальність за дії бойовиків, або заявляє про обмежений контроль над усіма радикальними структурами.
Лінія Дюрана: Джерело нових конфліктів
Однією з ключових причин тривалого напруження залишається спірний кордон, відомий як лінія Дюрана. Його історія сягає колоніальних часів, а питання легітимності цього кордону неодноразово ставало причиною гострих суперечок. По обидва боки кордону проживають численні племінні спільноти зі спільними соціальними зв’язками, що значно ускладнює ефективний контроль над територією.
Для Пакистану контроль над прикордонними районами є питанням національної безпеки, тоді як для Афганістану це також принципова тема суверенітету. В результаті, будь-який інцидент на кордоні швидко набуває гострого політичного забарвлення.
“Талібан” біля влади: Новий регіональний баланс
Після повернення “Талібану” до влади в Афганістані у 2021 році, регіональний баланс сил суттєво змінився. Раніше Пакистан вважався одним із ключових гравців, що мали значний вплив на афганські справи. Однак нинішня влада в Кабулі демонструє значно більшу самостійність у прийнятті рішень.
Ісламабад сподівався, що Кабул активніше протидіятиме діяльності пакистанських бойовиків. Однак, на думку пакистанської сторони, угруповання ТТП отримало більше можливостей для розширення своєї діяльності. Саме це стало однією з підстав для проведення силових операцій, зокрема авіаційних ударів.
Ядерний фактор: Чи існує ризик глобальної ескалації?
Пакистан є ядерною державою з кінця 1990-х років і володіє значним арсеналом. Однак його стратегічна доктрина розроблена насамперед для стримування Індії, а не для протистояння з Афганістаном. Поточне протистояння має характер прикордонної ескалації середньої інтенсивності.
Ймовірність застосування ядерної зброї в цьому конфлікті вкрай низька. Водночас, сам факт залучення ядерної держави до протистояння автоматично підвищує рівень міжнародної уваги та загальної напруженості.
Регіональні наслідки ескалації
Афганістан вже перебуває у вкрай складній економічній та гуманітарній ситуації. Нова хвиля бойових дій може суттєво поглибити кризу, спровокувати нові хвилі внутрішнього переміщення населення та біженців. Для Пакистану, з огляду на його власні внутрішні економічні проблеми та політичну нестабільність, ескалація також несе значні ризики.
Крім того, тривале протистояння може створити сприятливі умови для розширення діяльності радикальних угруповань, які використовують прикордонні райони як зони для перегрупування сил та планування нових атак.
Що це означає для України: зростання кількості конфліктів як елемент “великої гри”
Для України вкрай важливо усвідомлювати, що сучасна світова безпекова архітектура дедалі більше нагадує систему взаємопов’язаних криз. Навіть якщо протистояння між Пакистаном та Афганістаном має переважно локальні причини, воно відбувається у ширшому контексті глобальної конкуренції між такими потужними гравцями, як США, Китай та Іран.
Кожен новий конфлікт у регіонах, де перетинаються інтереси великих держав, може бути використаний як інструмент для стримування, тиску або перерозподілу сфер впливу. У такій парадигмі війни втрачають своє виключно регіональне значення, перетворюючись на елементи глобальної геополітичної шахівниці.
Для Києва це означає кілька важливих висновків:
- По-перше, міжнародна увага та ресурси партнерів розподіляються між кількома одночасними кризами.
- По-друге, посилюється загальна тенденція до застосування силових методів для вирішення суперечок.
- По-третє, великі держави дедалі активніше використовують регіональні конфлікти як інструмент геополітичного протистояння.
В умовах такого середовища Україна змушена діяти в умовах багатовекторної турбулентності. Кожна нова ескалація, навіть за тисячі кілометрів, може впливати на глобальний порядок денний. Якщо події в Афганістані виявляться частиною ширшої стратегії впливових гравців, це стане черговим підтвердженням того, що сучасні конфлікти все частіше є не просто локальними зіткненнями, а елементами масштабної “великої гри”.
Чи можливий перехід до повномасштабної війни?
Найімовірнішим сценарієм розвитку подій є продовження обмежених операцій та періодичних авіаційних ударів, без переходу до повномасштабної війни. Жодна зі сторін наразі не демонструє готовності до масштабної військової кампанії. Афганська влада зосереджена на внутрішній стабільності, а Пакистан навряд чи зацікавлений у тривалому та виснажливому конфлікті.
Проте, ризик неконтрольованої ескалації зберігається, особливо якщо атаки на території Пакистану продовжуватимуться. У такому випадку, відповідь з пакистанського боку може ставати дедалі жорсткішою, що створюватиме нові витки напруженості.
Таким чином, нинішня криза є наслідком давніх суперечностей, актуальних безпекових викликів та зміни балансу сил після 2021 року. Хоча вона навряд чи переросте у масштабну війну, ця ситуація вкотре демонструє, наскільки крихкою залишається сучасна міжнародна система безпеки, і як швидко локальні конфлікти можуть впливати на глобальний порядок денний, у якому ключову позицію посідає й Україна.
Нагадаємо
Раніше прикордонники Пакистану та афганські таліби вступили в бій із застосуванням важкого озброєння, який тривав понад дві години. Обидві сторони повідомили про значні втрати та захоплення прикордонних постів.
Порада від АіФ UA:
Ця новина демонструє, як локальні конфлікти в інших регіонах світу можуть опосередковано впливати на глобальну безпеку та увагу міжнародної спільноти. Для України важливо відстежувати такі події, оскільки вони можуть впливати на розподіл міжнародної допомоги та загальну геополітичну ситуацію, що безпосередньо стосується її національних інтересів.