Повнолітня особа, вага якої перевищує 50 кг і яка не має медичних протипоказань, може стати донором. Для безпечної здачі крові необхідна наявність паспорта та дотримання певних харчових обмежень.
Донорська кров є життєво необхідним ресурсом для системи охорони здоров’я. Вона рятує життя людей, які постраждали в ДТП, потребують складних хірургічних втручань, борються з онкологічними захворюваннями, а також військових, які отримали поранення.
Представники Міністерства охорони здоров’я підкреслюють, що переважна більшість здорових дорослих людей можуть стати донорами, якщо не мають жодних протипоказань.
УНН детально пояснює, хто в Україні має право на донорство, як правильно підготуватися до процедури здачі крові та де знайти відповідні пункти забору.
Можливості для донорства крові в Україні
Будь-яка дієздатна особа, яка пройшла медичне обстеження та не має обмежень для донорства, може здавати кров та її компоненти. Це правило поширюється як на громадян України, так і на іноземців чи осіб без громадянства, котрі мають посвідку на постійне проживання в країні.
Перед кожною процедурою забору крові кандидат проходить індивідуальну співбесіду та медичний огляд. Лікар оцінює загальний стан здоров’я, вимірює тиск, температуру, пульс та перевіряє інші показники, що є критично важливими для безпеки як самого донора, так і майбутнього реципієнта.
Ключові вимоги до донорів крові
Донорство – це акт відповідальності. Дозволяється здавати кров лише тим, хто не має жодних хронічних захворювань, не приймає ліки на постійній основі та не перебуває під медичним наглядом з приводу будь-яких патологій.
Вікові та вагові обмеження для донорів
Однією з фундаментальних вимог є досягнення повноліття, тобто 18 років. Окрім того, існують мінімальні вагові критерії – донор повинен важити щонайменше 50 кілограмів. Нижча маса тіла може становити ризик для здоров’я під час забору стандартного об’єму крові.
Медичні фахівці наголошують, що забір крові можливий лише за умови повної відсутності шкоди для здоров’я донора. Тому остаточне рішення щодо допуску до процедури приймає виключно медичний працівник після ретельного обстеження кандидата.
Стан здоров’я та необхідні аналізи для донора
Кожен кандидат на донорство проходить обов’язкове медичне обстеження. Це включає перевірку рівня гемоглобіну, загального стану здоров’я та виявлення потенційних протипоказань.
Крім того, донор заповнює анкету, де зазначає інформацію про перенесені захворювання, проведені операції, прийом медикаментів та інші важливі для лікаря дані.
Після завершення процедури здачі крові, зразки проходять лабораторне тестування на наявність інфекцій та інші параметри безпеки, що є критично важливим для захисту реципієнтів.
Протипоказання до донорства крові
Обмеження для донорства впроваджено насамперед для захисту самих донорів, керуючись принципом “не нашкодь”. Усі протипоказання поділяються на абсолютні та тимчасові.
Абсолютні причини відмови від донорства
Існує перелік станів та захворювань, за наявності яких особа не може бути донором на постійній основі.
До абсолютних протипоказань відносяться:
- Наявність ВІЛ-інфекції.
- Вірусні гепатити.
- Деякі тяжкі хронічні хвороби серцево-судинної системи.
- Онкологічні захворювання.
- Хвороби крові.
- Серйозні захворювання центральної нервової системи в анамнезі.
- Багаторазові епізоди втрати свідомості або судоми в історії хвороби.
- Захворювання шлунково-кишкового тракту, сечостатевої системи, крові, імунної системи, метаболічні розлади, хвороби нирок або дихальної системи.
- Цукровий діабет та інші ендокринні розлади, якщо вони супроводжуються порушенням функції.
- Бабезіоз.
- Кала-азар (лейшманіоз).
- Трансмісивні губчасті/спонгіформні енцефалопатії.
- Вживання стероїдів та гормонів для бодибілдингу.
- Оперативні втручання, пов’язані з видаленням або ампутацією органа.
Ці обмеження встановлені для забезпечення безпеки як донора, так і пацієнта, якому буде переливатися кров.
Тимчасові обмеження для донорів
Крім постійних, існують і тимчасові причини для відсторонення від донорства.
Особу можуть тимчасово не допустити до здачі крові у таких випадках:
- Після перенесених інфекційних захворювань (відсторонення на 2 тижні після повного клінічного одужання).
- Перенесений бруцельоз (має минути 2 роки після повного одужання).
- Остеомієліт (потрібно, щоб минуло 2 роки після зникнення всіх симптомів).
- Лихоманка Ку в анамнезі (перед першою донацією необхідно витримати карантин 2 роки після підтвердженого одужання).
- Діагностований сифіліс (здавати кров дозволяється через 1 рік після повного зникнення ознак хвороби).
- Токсоплазмоз (має минути 6 місяців після клінічного одужання).
- Туберкульоз (донорство крові та плазми дозволяється через 2 роки після підтвердженого одужання).
- Ревматична лихоманка в анамнезі (можна бути донором через 2 роки після одужання, за відсутності ознак хронічних захворювань серця).
- COVID-19 (вимагається карантин 28 днів після повного одужання).
- Після малярії (утримання від донорства крові – 3 роки після повернення з ендемічного району за відсутності симптомів; термін може бути скорочений до 4 місяців).
- Після хірургічних операцій (відсторонення на 6 місяців; 4 місяці, якщо результат NAT-тесту на гепатит С негативний).
- Після ендоскопічних досліджень (відсторонення на 6 місяців; 4 місяці у разі негативного результату NAT-тесту на гепатит С).
- Після татуювань та пірсингу (відсторонення на 6 місяців).
- Вакцинація (відсторонення на 4 тижні).
- Прийом певних медикаментів або проведення інших медичних процедур.
- Вагітність (заборона на 6 місяців після пологів або переривання вагітності, за винятком особливих обставин та за рішенням лікаря).
Тривалість тимчасової заборони на здачу крові та її компонентів (плазми) визначається конкретною ситуацією та чинними нормами МОЗ.
Також тимчасовими причинами для відмови можуть бути погане самопочуття, підвищена температура, низький рівень гемоглобіну або інші відхилення, виявлені під час медичного огляду.
Підготовка до процедури здачі крові
Міністерство охорони здоров’я радить розпочати підготовку до донації заздалегідь.
За добу до процедури слід утриматися від споживання жирної, смаженої, копченої та надто гострої їжі. Також не рекомендується вживати молочні продукти та яйця. Натомість, можна їсти каші на воді, макаронні вироби без масла, овочі, фрукти, сухарі, хліб, компоти, соки та неміцний солодкий чай.
У день здачі крові варто легко поснідати та випити достатньо рідини. Здавати кров натщесерце не рекомендується. Напередодні процедури також важливо добре виспатися та уникати надмірних фізичних навантажень.
Де знайти пункти забору крові
Щоб здати кров або плазму, необхідно обрати центр крові або визначити конкретного реципієнта та запланувати донацію на зручний час.
Інформацію про місця, де можна здати кров у вашому місті чи області, можна знайти за цим посиланням. Ресурс допоможе знайти обласні та міські центри служби крові, станції переливання крові, а також медичні заклади, що мають відповідну ліцензію.
Додаткову актуальну інформацію можна отримати на:
- Офіційних ресурсах Міністерства охорони здоров’я.
- Вебсайті Українського центру трансплант-координації.
- Профільних донорських платформах.
Важливо зазначити, що місце проживання або реєстрації донора не має значення.
Обов’язковою вимогою для донорів є наявність документа, що посвідчує особу. Це може бути паспорт громадянина України (книжечка або ID-картка) та ідентифікаційний код. Також можна використовувати цифрові документи в мобільному застосунку “Дія”.
Нагадаємо
Раніше УНН інформував про позитивний вплив регулярної здачі крові на здоров’я на генетичному рівні. Міжнародні дослідження виявили, що у донорів частіше зустрічаються корисні мутації в гені DNMT3A. Втрата крові стимулює вироблення еритропоетину, що сприяє покращенню показників крові після її втрати.
Порада від АіФ UA:
Ця інформація є надзвичайно корисною для всіх, хто замислюється про донорство крові. Розуміння чітких критеріїв, вимог до здоров’я та процесу підготовки допоможе вам зробити свій внесок у порятунок життів безпечно та усвідомлено. Знання про абсолютні та тимчасові протипоказання дозволить уникнути непотрібних звернень та підготуватися до процедури належним чином. Інформація про те, де знайти найближчі пункти забору крові, є цінним практичним посібником для потенційних донорів.