Вебсайт StopOdrex, призначений для обміну досвідом лікування в медичному центрі “Одрекс”, було заблоковано внаслідок подання скарги від клініки до Всесвітньої організації інтелектуальної власності. Рідні потерпілих вважають, що таким чином клініка прагне приховати істину.
Офіційні особи сумнозвісної приватної лікарні “Одрекс” подали протест на ресурс StopOdrex, призначений для того, щоб люди обмінювалися враженнями про медичне обслуговування в даному закладі, внаслідок чого інтернет-сторінку заблокували. За твердженням родичів тих, хто постраждав від дій “Одрекса”, клініка таким чином намагається приховати істину, інформує УНН.
“Одрекс” прагне приховати істину
Як стало відомо УНН, посадові особи клініки “Одрекс” направили апеляцію до Всесвітньої організації інтелектуальної власності. В результаті було ініційовано провадження та припинено можливість адміністрування домену, на якому розміщено сайт StopOdrex.
Функціонування платформи неможливо відновити до розв’язання суперечки щодо доменного імені та завершення цього провадження.
Христина Тоткайло, чий батько помер в результаті лікування в “Одрексі”, підкреслила, що таким чином клініка має намір перешкодити пацієнтам, які постраждали від її дій, та їхнім сім’ям повідати правду про медичне обслуговування в Odrex.
Знову “Одрекс” намагається змусити нас замовкнути. Вони не хочуть, щоб ми розповідали про те, що лікування в даній клініці може викликати серйозні наслідки. Ми втратили близьких, і ми не будемо мовчати
– підкреслила Христина Тоткайло у коментарі УНН.
Не перша спроба
Варто зауважити, раніше фірма DIM MEDICINE LLC, пов’язана з лікарнею “Одрекс”, звернулася до хостинг-провайдера Hostiq з вимогою зупинити функціонування сайту. Тоді, за словами Христини Тоткайло, “Одеркс” заявив, що даний сайт нібито “вводить користувачів в оману”, “формує помилкове враження про зв’язок з офіційним сайтом клініки”, “завдає шкоди діловій репутації” та “містить дискредитуючі матеріали”.
Тоді вона назвала спробу заблокувати сайт намаганням обмежити публічне обговорення гучних історій та тиском на сім’ї померлих пацієнтів.
Активісти наголошували: StopOdrex – некомерційний та аполітичний ресурс, створений виключно для того, щоб люди могли публічно або анонімно розповісти про особистий досвід лікування в Odrex, а також стежити за ходом кримінальних проваджень у рамках так званої “Справи Odrex” та підтримувати один одного.
Тиск на репортерів
Окрім спроб припинити функціонування ресурсу StopOdrex клініка також намагається чинити тиск на репортерів, які висвітлюють історії постраждалих. Зокрема, “Одрекс” подала позов до Господарського суду Києва проти УНН, вимагаючи спростування матеріалів про постраждалих пацієнтів та відшкодування в 1 мільйон гривень.
Клініку, зокрема, обурили публікації, підготовлені на основі фільму “Осине гніздо”, де родичі померлих пацієнтів “Одрекса”, та ті, хто вважає себе постраждалими від неналежного лікування, розповідають про свій досвід та вказують на систематичні порушення в медичному закладі. В “Одрексі” вважають, що ці матеріали погіршують їхню ділову репутацію.
Документальний фільм “Осине гніздо”
Документальна стрічка “Осине гніздо” стала справжнім викриттям “лікування” в приватній одеській лікарні Odrex. Чи не вперше жертви Odrex та близькі тих, кого не вдалося врятувати після лікування в одеській клініці, розповіли свою правду. В надії знайти справедливість та захистити інших.
Одна з тих, хто не побоявся розповісти свою історію, – Світлана Гук. Жінка стала вдовою після того, як її чоловік потрапив в “Одрекс” із пухлиною тимуса. Після обіцяної “легкої операції” йому зробили повну торакотомію, а далі почались ускладнення, апарат “штучної нирки” і щоденні рахунки на 80-90 тис. грн. Найбільш вражаючою частиною історії сім’ї Гуків стала розповідь Світлани, про те як вона прийшла в палату до чоловіка – там було холодно, наче в морозилці, а під ковдрою пацієнта стояв нагрівач повітря. Як розповідає сама вдова – Odrex продовжував утримувати тіло її чоловіка на апаратах після клінічної смерті лише для того, щоб виставити більший рахунок, адже перебування в приватній клініці тарифікується подобово. Чоловік помер, а коли Світлана не змогла заплатити за смерть свого чоловіка – клініка подала на неї в суд, паралельно погрожуючи. Як розповідає вдова, тиск був настільки сильним, що вона навіть думала про самогубство.
Володимир, інший пацієнт, прийшов в “Одрекс” на хірургічне втручання. Однак наступного дня після її проведення, його стан суттєво погіршився. З’ясувалося, що його легені уражені на 85%. Хоча першопричина звернення в клініку жодним чином не стосувалася проблем з легенями. Лікарі повідомили дружині, що чоловіка заразили бактерією Serratia marcescens, яка розповсюджується через брудні руки або нестерильне обладнання. Додавши, що в реанімації можна підхопити будь-що. Чоловікові ставало все гірше, він майже не міг дихати, тож його ввели в медичну кому. Утримання пацієнта на апаратах коштує дорого, тож врешті у родини закінчилися кошти. У відповідь дружина Володимира почула пропозицію від лікарів клініки “вимикати світло” – від’єднувати чоловіка від апаратів і змиритися з тим, що його не врятувати. Володимир дивом вижив, вийшовши з клініки з підірваним здоров’ям та значною втратою ваги. У виписці про зараження інфекцією в клініці – жодного слова.
Киянка Христина Тоткайло дізналася про онкологічний діагноз свого батька і звернулася до “Феофанії”. Консиліум лікарів дійшов висновку, що агресивна хіміотерапія йому протипоказана до проведення хірургії. Однак хірург Ігор Бєлоцерковський, який також був на консиліумі, запропонував лікуватися в одеському “Одрексі”, де працює його дружина – онколог Марина Бєлоцерковська. Він запевнив доньку, яка була в розпачі, що в одеській клініці її батьку “врятують гортань і голос”. Перед поїздкою родину змусили оплатити консультацію наперед, без огляду, що вже викликало сумніви.
В “Одрексі” батькові призначили п’ятиденний курс інтенсивної хіміотерапії й одразу планували другий. Чоловіку встановили гастростому, яка потребувала щоденного догляду, але, за словами Христини, лікарі майже не оглядали її. До моменту виписки в місці встановлення вже був наскрізний отвір, через який витікала їжа.
Після повернення до Києва стан батька різко погіршився: відмовили нирки, з’явилися виразки в роті. На повідомлення про критичні симптоми лікарка з “Одрексу” відповідала, що сьогодні вихідний, всі питання – в понеділок. Родина заплатила понад 250 тисяч гривень, але батько помер. Христина переконана, що призначення інтенсивної хіміотерапії всупереч рекомендаціям інших лікарів стало фатальною помилкою “Одрекса”.
Ці історії лише невелика частина того, що показано в документальній стрічці “Осине гніздо”. Насправді свідчень значно більше, і всі вони описують однакові патерни: агресивний фінансовий тиск, зневага протоколами лікування, відсутність належного контролю та випадки, що завершувалися серйозними ускладненнями або смертю. Фільм є доказами постраждалих від “лікування в Odrex. Правоохоронні органи, а також Міністерство охорони здоров’я не можуть їх ігнорувати. Масштаб цих історій свідчить: проблема не в окремих лікарях, а у системі роботи клініки “Одрекс”. Де основною метою, здається, є не допомога пацієнту, а прибуток.
Смерть Аднана Ківана
Поштовхом до початку активного публічного висвітлення так званої “Справи Odrex” стала кончина у стінах клініки місцевого бізнесмена-девелопера Аднана Ківана. Відомо, що у травні-жовтні 2024 року він проходив там лікування. За фактом його смерті було оголошено про підозру у неналежному виконанні професійних обов’язків, що призвело до смерті пацієнта (ч. 1 ст. 140 КК України) двом лікарям.
Згодом з’ясувалося, що йдеться про завідувача хірургічного відділення Віталія Русакова та лікаря-онколога Марину Бєлоцерковську, яку звільнили з Odrex майже відразу після смерті Аднана Ківана. Слідчі, ґрунтуючись на висновках експертизи, вважають, що дії цих двох лікарів спричинили смерть пацієнта Аднана Ківана.
Нагадаємо
На даний момент відомо вже про 10 кримінальних справ, які розслідуються за статтями “шахрайство”, “неналежне виконання професійних обов’язків медичним працівником” та “умисне вбивство”.