Інвестиції в інноваційні ліки приносять п’ятикратний зиск: результати дослідження EFPIA та WifOR

№ 28/29 (1549/1550) 20 липня 2026 р. RSS Стрічка, Євроінтеграція, Новини фармацевтики та фармації, Фармацевтика та фармація Поділитися

Фармацевтичні інновації: інвестиція у здоров’я та економічне процвітання Європи

У червні 2026 року Європейська федерація фармацевтичної промисловості та асоціацій (EFPIA) представила результати глибокого аналізу, проведеного незалежним економічним інститутом WifOR (Німеччина). Основна мета дослідження полягала в кількісній оцінці не тільки медичних переваг, але й економічного впливу сучасних лікарських засобів на європейські країни.

Оцінка рентабельності інвестицій в інноваційні ліки

Дослідження під назвою «Як інновації сприяють покращенню здоров’я населення та економічному зростанню в Європі: оцінка рентабельності інвестицій в інноваційні лікарські засоби» охопило 29 європейських держав за період з 2014 по 2022 роки. Його висновки кардинально змінюють традиційне уявлення про витрати на фармацевтику, показуючи, що інноваційні препарати є не просто витратою, а потужною інвестицією, що приносить значні дивіденди як пацієнтам, так і економіці в цілому (табл. 1). Таблиця 1. 5 ключових висновків дослідження

Методологія оцінки інноваційності

Для визначення рівня інноваційності препаратів дослідники застосовували показник «вінтажу» лікарського засобу (drug vintage), який відповідає року першого схвалення активної речовини. Чим новіші препарати використовуються в системі охорони здоров’я, тим вищим є середній «вінтаж» терапії. Аналіз охопив три ключові терапевтичні напрямки:

• Онкологія та імунологія
• Захворювання травної системи та метаболічні порушення
• Респіраторні хвороби

Саме в цих сферах оцінювався вплив інноваційних розробок на показники смертності, частоту госпіталізацій та економічну активність населення. Методологія дослідження складалася з трьох взаємопов’язаних етапів:

Перший модуль був присвячений оцінці впливу сучасних лікарських засобів на смертність та використання стаціонарної медичної допомоги. Для цього використовувалася економетрична модель із фіксованими ефектами, яка дозволила мінімізувати вплив зовнішніх чинників, таких як рівень доходів, специфіка національних систем охорони здоров’я чи міжкраїнові відмінності. Також враховувався відкладений ефект інновацій (до 7–8 років), адже клінічні переваги нових препаратів не завжди проявляються миттєво.

Другий модуль переводив отримані клінічні результати в економічні показники за допомогою методології WifOR Health Footprint. Були оцінені три основні складові вигоди:

• Продуктивність оплачуваної праці.
• Продуктивність неоплачуваної діяльності (догляд за близькими, хатня робота, волонтерство тощо).
• Економія витрат на стаціонарне лікування.

Для оцінки продуктивності використовувався підхід людського капіталу (human capital approach), а для розрахунку лікарняних витрат — дані Eurostat щодо вартості одного ліжко-дня в різних країнах.

Третій модуль визначав показник повернення інвестицій (Return on Investment — ROI). Для цього сумарна соціально-економічна вигода від впровадження інноваційних препаратів співставлялася з додатковими витратами на використання новіших ліків.

Лідери за рівнем інноваційного впливу

П’ять країн – Велика Британія (13,09 млрд євро), Німеччина (12,00 млрд євро), Франція (7,09 млрд євро), Іспанія (4,61 млрд євро) та Румунія (3,82 млрд євро) – генерують близько 61% сукупного ефекту. Важливо зазначити, що показники ROI та абсолютного ефекту не завжди корелюють напряму. Наприклад, Нідерланди, з відносно скромним ефектом у 1,98 млрд євро, демонструють один із найвищих ROI – ×11,2. Литва, Естонія та Люксембург також показують високі результати ROI (×10–11) завдяки стрімкому зростанню «вінтажу» препаратів та особливостям економічної структури. Навіть країни з найнижчими показниками, як-от Угорщина (×3,5) та Болгарія (×3,4), демонструють ROI, що перевищує 3,5 євро прибутку на кожен вкладений євро.

Інновації рятують життя

Одним із найбільш вагомих результатів дослідження є оцінка впливу інноваційних препаратів на тривалість життя населення. За розрахунками WifOR, застосування сучасних лікарських засобів дозволило запобігти:

• 1,83 млн передчасно втрачених років життя до 85-річного віку.
• 1,2 млн передчасно втрачених років життя до 75-річного віку.
• 2,6 млн випадків госпіталізації.

Автори дослідження наголошують, що позитивний ефект інновацій є кумулятивним, тобто їхня справжня цінність розкривається не одразу після виходу препарату на ринок, а протягом наступних років.

Максимальний економічний ефект: поза медичними установами

Ключовим висновком дослідження стало те, що основна економічна вигода від інноваційних ліків генерується не стільки за рахунок скорочення прямих медичних витрат (табл. 2), скільки через інші канали. Таблиця 2. Структура отриманої вигоди

Отже, понад 86% загальної вигоди забезпечується завдяки збереженню можливостей людей працювати, піклуватися про близьких та активно брати участь у суспільному житті.

Зменшення госпіталізацій – шлях до економії

Застосування інноваційних препаратів сприяло скороченню кількості ліжко-днів у стаціонарах на 20,9 млн. Лише цей фактор забезпечив понад 9 млрд євро економії для систем охорони здоров’я. Фактично, майже 80 євроцентів з кожного євро, інвестованого в інноваційні препарати, повертаються виключно через зменшення потреби в госпіталізації.

Чому оцінки є консервативними?

У звіті підкреслюється, що реальна віддача від інноваційних препаратів може бути ще вищою. Серед причин:

• Використання офіційних прайс-листів замість фактичних закупівельних цін.
• Неврахування значної частки терапевтичних категорій.
• Неповна оцінка впливу на інвалідизацію та втрату працездатності.
• Відсутність оцінки багатьох непрямих соціальних ефектів.

Тому показник ROI на рівні 5,67 євро розглядається авторами як мінімальна оцінка потенційної вигоди.

Значення дослідження для України

Хоча Україна не була безпосередньо залучена до цього дослідження, його результати є надзвичайно актуальними для вітчизняної системи охорони здоров’я. Сьогодні Україна активно:

• Гармонізує своє законодавство з вимогами Європейського Союзу.
• Розвиває систему оцінки медичних технологій.
• Впроваджує механізми договорів керованого доступу.
• Розширює програми реімбурсації.

У цьому контексті висновки дослідження EFPIA можуть стати вагомим аргументом на користь розгляду доступу до інноваційних лікарських засобів не лише як питання медичної допомоги, а й як потужного інструменту соціально-економічного розвитку держави.

***

Автори дослідження дійшли висновку, що інвестиції в інноваційні лікарські засоби слід розглядати не як тягар для системи охорони здоров’я, а як стратегічний інструмент економічного зростання. За їхніми оцінками, своєчасний доступ пацієнтів до сучасних методів лікування приносить значні соціальні та економічні вигоди через зменшення смертності, зниження навантаження на систему охорони здоров’я та підвищення продуктивності праці населення. Для країн, які прагнуть досягти фінансової стійкості системи охорони здоров’я, одночасно забезпечуючи доступ до найсучаснішого лікування, цей висновок може стати важливим орієнтиром при формуванні майбутньої політики у сфері лікарського забезпечення. Катерина Горбунова Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі? Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!

Порада від АіФ UA:

Це дослідження чітко демонструє, що інвестиції в новітні лікарські засоби – це не просто витрати на охорону здоров’я, а потужний стимул для економічного зростання. Для України, яка прагне інтеграції до ЄС та розвитку, ці висновки є надзвичайно цінними. Вони підтверджують важливість розширення доступу до інноваційних препаратів для покращення життя громадян та зміцнення економічного потенціалу країни.