Загроза для української авіації: БЕБ розслідує справи щодо лізингу літаків, експерти б’ють на сполох
Бюро економічної безпеки (БЕБ) розпочало розслідування кримінальних справ стосовно п’яти українських авіакомпаній. Причиною стали операції з лізингу повітряних суден, які, на думку БЕБ, можуть бути розцінені як виплата роялті. Фахівці наполягають, що таке трактування суперечить міжнародному законодавству та може мати руйнівні наслідки для галузі, яка й так перебуває у стані виживання через триваючу війну та закритий повітряний простір.
В умовах, коли українська цивільна авіація четвертий рік поспіль функціонує за обмежених умов через закрите небо, з’являється нова серйозна загроза. Підхід Бюро економічної безпеки, який переводить стандартні міжнародні лізингові операції у площину кримінальних проваджень, викликає глибоке занепокоєння. Руслан Мельниченко, голова юридичного комітету Аерокосмічної асоціації України, наголошує, що така практика суперечить усталеній міжнародній практиці оподаткування лізингу, створює небезпечну правову невизначеність і може призвести до невиправних втрат: втрати контрактів, флоту та висококваліфікованих фахівців ще до того, як авіація зможе відновити повноцінну роботу в Україні.
Після початку повномасштабного вторгнення українські авіакомпанії були змушені кардинально трансформувати свою діяльність. Вони релокувалися за кордон, активно шукали нові ринки, переорієнтовувалися на виконання міжнародних контрактів та докладали максимум зусиль для збереження персоналу й накопиченого досвіду, очікуючи моменту відновлення польотів в Україні.
Від теоретичних дискусій до кримінальних наслідків
За словами Руслана Мельниченка, українське законодавство щодо оподаткування лізингових платежів, які авіаперевізники сплачують лізингодавцям-нерезидентам, залишалося незмінним понад 30 років. Однак у травні 2024 року Державна податкова служба (ДПС) опублікувала роз’яснення, яке передбачає можливість трактування платежів за фінансовий та операційний лізинг повітряних суден як роялті. Це означає, що ДПС фактично прирівнює оренду авіатранспорту до користування інтелектуальною власністю. Варто зазначити, що така інтерпретація не є загальноприйнятою, і не всі фахівці з міжнародного оподаткування поділяють такий підхід.
На думку експерта, саме ця інтерпретація стала каталізатором для переведення податкових спорів у кримінальну сферу.
“Спочатку це могло здатися лише дискусійною позицією або аналітичним матеріалом. Однак у податковій сфері такі інтерпретації доволі швидко перетворюються на практику: від претензій та донарахувань до, що найбільш небезпечно, спроб криміналізувати спір щодо кваліфікації операції”, – наголосив Руслан Мельниченко.
Цей підхід вже мав конкретні наслідки. Як повідомлялося раніше, Бюро економічної безпеки розслідує кримінальні провадження щодо низки українських авіакомпаній, серед яких: ПАТ “Авіакомпанія “Міжнародні авіалінії України” (МАУ), ПрАТ “Авіакомпанія “Константа”, ПрАТ “Міжнародна акціонерна авіаційна компанія “УРГА”, ТОВ “Н3ОПЕРЕЙШІНС” та ТОВ “Авіакомпанія “Скайлайн Експрес”.
Експерт підкреслює, що така політика створює для українських перевізників низку критичних ризиків. Перш за все, це ймовірність втрати міжнародних контрактів, погіршення умов фінансування та лізингу, а також суттєві репутаційні втрати у відносинах з іноземними партнерами.
“Кожен місяць правової невизначеності означає прямі втрати контрактів, зростання вартості фінансування, погіршення лізингових умов та прискорення відтоку української компетенції з ринку. Крім того, авіакомпанії зазнають репутаційних втрат: міжнародним партнерам важко зрозуміти логіку ситуації, коли стандартна світова бізнес-операція стає підставою для кримінальних претензій. Компанії змушені витрачати ресурси на юридичний захист та процеси, хоча й так працюють в умовах виживання через війну та закрите небо”, – додав Руслан Мельниченко.
Суть проблеми: трактування лізингу
Голова юридичного комітету Аерокосмічної асоціації України пояснює, що основна складність полягає у спробі прирівняти лізингові платежі до роялті.
“Проблема зводиться до фундаментального питання кваліфікації: чи можна плату за використання повітряного судна в рамках лізингової угоди ототожнювати з роялті, тобто з платою за використання інтелектуальної власності. Саме тут виникають конфлікти не лише з логікою цивільного та податкового права, але й з принципами застосування міжнародних конвенцій про уникнення подвійного оподаткування”, – зазначив Руслан Мельниченко.
Експерт пояснює, що згідно з міжнародним правом, роялті – це винагорода за використання об’єктів інтелектуальної власності, таких як патенти, технології, авторські права, торговельні марки чи програмне забезпечення. Натомість лізинг передбачає користування матеріальним активом – у цьому випадку повітряним судном.
“Хоча транспортні засоби та техніка можуть містити інноваційні інженерні рішення, це не означає, що сам транспортний засіб автоматично стає “об’єктом інтелектуальної власності” для цілей оподаткування. Лізинг, натомість, є формою використання матеріального активу: авіакомпанія отримує у користування фізичний літак, який використовується для перевезень. Отже, лізинговий платіж – це оплата за користування майном”, – підкреслив Руслан Мельниченко.
Трактування лізингу як роялті – порушення міжнародного права
Голова юридичного комітету Аерокосмічної асоціації України звернув увагу, що інтерпретація, яку застосовує БЕБ у кримінальних провадженнях щодо лізингу, суперечить логіці міжнародних конвенцій про уникнення подвійного оподаткування. Ці конвенції покликані забезпечувати передбачуваність для міжнародного бізнесу.
“Розмивання меж між цими категоріями створює системний ризик, оскільки саме кваліфікація платежу визначає, чи має Україна право на оподаткування, яку ставку можна застосувати, та чи не виникає подвійне оподаткування”, – зазначив експерт.
За його словами, Конвенції про уникнення подвійного оподаткування, укладені між Україною та багатьма іноземними державами, є механізмом, що забезпечує стабільність міжнародної економічної діяльності.
“Якщо держава підписує та ратифікує такі конвенції, але потім намагається перекваліфікувати базову господарську операцію з метою отримання додаткового права на оподаткування, це підриває саму суть міжнародних зобов’язань”, – вважає Руслан Мельниченко.
Заміна фіскального процесу кримінальним
Юрист також наголосив, що податкові спори мають вирішуватися виключно в межах податкового законодавства – шляхом проведення перевірок, винесення податкових повідомлень-рішень та судового оскарження, а не через кримінальне переслідування.
“Найбільш небезпечним у цій ситуації є не сам факт виникнення спору, а спроба його вирішення “неправильним інструментом”. Податкове право має власні чітко визначені процедури: перевірка, податкове повідомлення-рішення, адміністративне та судове оскарження. Саме так у правовій державі вирішуються складні питання кваліфікації доходів”, – зазначив Руслан Мельниченко.
Юрист переконаний, що кримінальне право не повинно використовуватися для підміни фіскального процесу, особливо коли йдеться не про фіктивність операцій чи приховування доходів, а про інтерпретацію та застосування норм міжнародного права.
Мельниченко вважає, що держава повинна якнайшвидше усунути правову невизначеність шляхом діалогу між ДПС, Міністерством фінансів, профільними державними органами, парламентськими комітетами та представниками авіаційної галузі.
В результаті такого діалогу має бути сформовано єдину офіційну позицію щодо кваліфікації лізингових платежів у міжнародних операціях, забезпечено уніфікацію правозастосування, а також чітко розмежовано податкові спори та кримінальну відповідальність.
На його думку, якщо зловживання дійсно мають місце, їх необхідно доводити на підставі доказів, а не шляхом “розширеного” тлумачення поняття роялті, що розмиває межі між майновими та ліцензійними відносинами.
“Ця ситуація підриває як довіру до України як до партнера, який дотримується міжнародних зобов’язань, так і здатність зберегти власну цивільну авіацію до моменту відкриття неба. Якщо ми втратимо бізнес, флот та команди зараз, то в майбутньому доведеться відновлювати не просто перевезення, а цілу індустрію. Саме тому реакція держави має бути оперативною, змістовною та базуватися на правових нормах, а не на довільних інтерпретаціях”, – наголосив юрист.
Нагадування
Як раніше повідомляв УНН, БЕБ свідомо ігнорує судову практику, яка забороняє оподатковувати лізинг транспорту як роялті. Суди у своїх рішеннях наголошують, що міжнародні конвенції, ратифіковані Україною, мають пріоритет застосування над національним податковим законодавством.
Такий підхід до оподаткування – це не просто помилкове трактування норм податкового права, як українського, так і міжнародного. На думку Миколи Щербини, експерта у сферах транспорту та машинобудування, виконавчого директора Громадської спілки “Українська авіатранспортна асоціація”, це фактично “податок на український прапор”, який робить українських авіаперевізників неконкурентними на глобальному ринку.
Порада від АіФ UA:
Ця інформація є надзвичайно важливою для українських авіакомпаній, їхніх партнерів та для всіх, хто стежить за розвитком цивільної авіації в Україні. Розуміння потенційних правових ризиків та їхнього впливу на бізнес може допомогти запобігти критичним втратам і сприяти збереженню галузі до моменту повного відновлення польотів.