## Defence City: Чи може “чиста” історія заблокувати доступ до пільг для оборонців?
Спеціальний режим Defence City, що пропонує податкові та митні пільги для оборонних виробників, стикається з певними законодавчими невідповідностями. Зокрема, вимога щодо відсутності будь-яких кримінальних проваджень створює значні перешкоди для доступу багатьох підприємств до цього режиму.
У січні поточного року було запущено спеціальний режим Defence City, покликаний стимулювати вітчизняних виробників у оборонно-промисловому комплексі (ОПК) шляхом надання податкових та митних пільг. Проте, як зазначає голова юридичного комітету Аерокосмічної Асоціації України Руслан Мельниченко, перші місяці функціонування режиму виявили певні законодавчі недоліки, які потребують оперативного виправлення. Це необхідно для того, щоб якомога ширше коло підприємств, які зміцнюють обороноздатність держави, могли скористатися його перевагами.
Ускладнений доступ до Defence City
“Defence City має на меті підтримати розвиток компаній, які працюють у сфері ОПК або тісно пов’язані з нею, зокрема, підприємства авіабудівної галузі, що виконують оборонні замовлення. Однак, на практиці умови вступу до спецрежиму виявилися надмірно жорсткими. Наприклад, серед вимог до документації для подання заявки є норми, які суперечать одна одній, що потребує роз’яснень від законодавців”, – повідомив пан Мельниченко в коментарі УНН.
Крім того, за його словами, жорстка вимога щодо відсутності будь-яких відкритих кримінальних проваджень суттєво обмежує можливості потенційних резидентів скористатися інструментами цього спецрежиму.
Фактично, виникає парадоксальна ситуація: компанія може відповідати всім технологічним, виробничим та фінансовим критеріям, але втратити доступ до Defence City через формальний запис у Єдиному реєстрі досудових розслідувань.
Вимога про “чисту” історію може відсіяти більшість виробників
Саме положення законодавства про заборону участі підприємств, які фігурують у кримінальних провадженнях, викликало значні побоювання з боку бізнес-спільноти ще на етапі розробки законопроєкту.
Голова юридичного комітету Аерокосмічної асоціації України Руслан Мельниченко висловлює переконання, що в сучасних українських реаліях майже неможливо знайти компанію, яка б якимось чином не була пов’язана з кримінальними справами. І це стосується не лише оборонних чи авіаційних підприємств.
Відкриття кримінальних проваджень часто стає інструментом тиску на бізнес. Йдеться про ініціювання “замовних” справ без належної доказової бази, затягування розслідувань, блокування рахунків або арешт майна з метою перешкоджання діяльності підприємств.
“На жаль, практика відкриття кримінальних справ часто носить формальний характер: провадження реєструються за заявами конкурентів або в межах перевірок, а потім можуть роками “висіти” без активних слідчих дій. Деякі недобросовісні правоохоронці можуть використовувати кримінальний процес як інструмент тиску на бізнес”, – пояснює юрист.
У секторі ОПК та авіабудування такі дії можуть мати катастрофічні наслідки, призводячи до зривів оборонних контрактів, втрати іноземних партнерів та зниження експортного потенціалу.
За чинної редакції вимог до резидентів Defence City, сам факт відкриття провадження може позбавити компанію можливості отримати податкові та митні пільги. Таким чином, кримінальний процес стає фактичним механізмом блокування доступу до преференцій.
За таких умов, на думку Руслана Мельниченка, вимога про повну відсутність відкритих проваджень автоматично виключає значну частину потенційних резидентів Defence City, навіть якщо йдеться про стратегічні підприємства, які виконують оборонні контракти.
Порушення презумпції невинуватості
Важливим аспектом у цьому контексті є конституційний принцип презумпції невинуватості. Руслан Мельниченко наголошує, що до моменту набрання законної сили обвинувальним вироком суду жодна особа чи компанія не може вважатися винною у скоєнні правопорушення.
“Сам факт внесення відомостей до ЄРДР, тобто відкриття кримінального провадження, не є підтвердженням вини. Це лише етап перевірки інформації. Вину встановлює виключно суд, і до набрання чинності обвинувальним вироком особа вважається невинуватою”, – пояснює він.
Таким чином, вимога про відсутність відкритих проваджень фактично ставить компанію в позицію “потенційно винної” ще до рішення суду. На думку юриста, така норма суперечить базовим конституційним принципам та створює ризик вибіркового застосування, що в результаті може призвести до відсіювання більшості потенційних резидентів Defence City.
Необхідність законодавчої корекції
На переконання Руслана Мельниченка, більш збалансованим підходом було б врахування наявності обвинувального вироку суду, що набрав законної сили, замість самого факту відкриття кримінального провадження.
Таке рішення дозволило б зберегти фільтр для недобросовісних підприємств і мінімізувало б ризики зловживань під час відбору майбутніх резидентів Defence City. Крім того, такий підхід суттєво розширив би коло компаній, які могли б претендувати на державні пільги.
“В умовах війни, коли розвиток оборонно-промислового комплексу та авіабудування є питанням національної безпеки, законодавчі норми мають стимулювати, а не обмежувати стратегічних виробників. Ринок сподівається, що законодавець почує нас, і процедури вступу та перегляд критеріїв допуску до Defence City будуть оперативно доопрацьовані”, – наголосив Руслан Мельниченко.
Нагадаємо
В Україні розпочав роботу спецрежим Defence City. Це елемент системної державної політики у сфері безпеки й оборони, спрямований на створення сприятливих умов для масштабування оборонного виробництва, залучення інвестицій та розвитку українського ОПК.
Резиденти Defence City отримують комплекс економічних та операційних стимулів, які покликані зменшити фіскальне навантаження та прискорити розвиток виробництва. Зокрема, передбачено звільнення від податку на прибуток за умови реінвестування коштів у розвиток підприємств ОПК, а також звільнення від земельного, майнового та екологічного податків.
Крім того, для резидентів діятимуть спрощені митні процедури; спеціальні гарантії захисту інформації та конфіденційності даних підприємства під час дії режиму; державна підтримка релокації та підвищення захищеності виробничих потужностей за необхідності.
Підприємство може отримати статус резидента Defence City за умови відповідності вимогам щодо частки кваліфікованого доходу (дохід від реалізації оборонних товарів власного виробництва або виконання робіт та/або надання послуг щодо оборонних товарів) за попередній календарний рік, а також відсутності обставин для дискваліфікації.
Частка кваліфікованого доходу повинна становити не менше 75% загального доходу юридичної особи (з урахуванням винятків) і не менше 50% загального доходу для суб’єктів літакобудування.
Резидентом не може бути компанія, зареєстрована згідно із законодавством іноземної держави, або яка порушила вимоги щодо розкриття інформації про структуру власності чи кінцевих бенефіціарів.
До Defence City також не може бути включене підприємство, серед акціонерів/учасників якого є особи, пов’язані з державою-агресором, або щодо якого застосовано санкції, або яке пов’язане з особою, стосовно якої застосовано санкції.
Не можуть стати резидентами Defence City юридичні особи, стосовно яких протягом останніх 12 місяців було встановлено факт порушення обов’язків за державним контрактом з оборонних закупівель; які не є платниками податку на прибуток або внесені до реєстру неприбуткових установ та організацій.
Підприємство не може стати резидентом, якщо воно має податковий борг, що перевищує 10 мінімальних заробітних плат; якщо воно працює на тимчасово окупованій території України, а також є фігурантом кримінальних проваджень.
Міноборони повідомило про те, що перша компанія отримала статус резидента.
Порада від АіФ UA:
Ця новина є надзвичайно важливою для українських оборонних виробників. Вона висвітлює потенційні перешкоди для отримання податкових та митних пільг за програмою Defence City, зокрема, через надмірно суворі вимоги щодо кримінальних проваджень. Рекомендуємо уважно ознайомитися з цими вимогами та стежити за можливими законодавчими змінами, які можуть спростити доступ до цього важливого для розвитку оборонної галузі режиму.