Авіалізинг під прицілом: чому податківці та правоохоронці помилково трактують платежі як роялті?
Цивільна авіація України опинилася у центрі резонансного податкового спору через нове трактування Державною податковою службою (ДПС) та Бюро економічної безпеки (БЕБ) операцій з лізингу повітряних суден. Незважаючи на незмінність законодавства та міжнародних угод про уникнення подвійного оподаткування, контролюючі органи почали розглядати окремі лізингові платежі як роялті. Це вже призвело до відкриття кримінальних проваджень стосовно українських авіакомпаній.
Такий новий підхід з боку ДПС та БЕБ є не зовсім правомірним і становить серйозну загрозу для конкурентоспроможності українських авіаперевізників, потенційно призводячи до їхнього банкрутства. Йдеться про спробу донарахувати авіакомпаніям 15% роялті за договорами лізингу повітряних суден, укладеними багато років тому. Фактично, правила гри намагаються змінити, не вносячи жодних змін до чинного законодавства.
Керуюча партнерка юридичної компанії LAW GUIDE, експертка з міжнародного податкового права Олена Кузнєчікова під час круглого столу “Нова податкова практика щодо лізингу повітряних суден” пояснила, що міжнародні договори про уникнення подвійного оподаткування не можна застосовувати за універсальним шаблоном. Кожна конвенція має свої специфічні особливості, а ключовим є не формальна назва платежу, а суть конкретної господарської операції.
Аналізуючи конкретні угоди, за суттю операцій, платежі, що здійснюються з території України за кордон, можуть розглядатися щонайменше за п’ятьма різними статтями. Це може бути як підприємницька діяльність нерезидента, так і міжнародні перевезення, класичний лізинг, або ж інші види доходів. На жаль, податкова служба доволі рідко приділяє належну увагу всій суті господарських операцій та конкретним положенням конвенцій.
– зазначила Кузнєчікова.
Тому, наголошує експертка, ситуація, коли договори лізингу універсально трактуються як роялті, є неприйнятною. Олена Кузнєчікова підкреслила, що у випадках, коли міжнародні договори допускають різні варіанти правозастосування, держава повинна керуватися одним із фундаментальних принципів податкового права: тлумачити будь-які неоднозначності на користь платника податків.
Якщо існує можливість тлумачення як на користь бюджету, так і на користь платника податків, слід обирати варіант, що відповідає інтересам платника. А міжнародні конвенції стосовно подібних операцій часто містять вельми спірні моменти, які можуть трактуватися абсолютно по-різному, залежно від конкретного змісту операції.
– підкреслила вона.
Експертка також вважає, що вирішення цієї проблеми шляхом відкриття кримінальних проваджень стосовно авіакомпаній є хибним підходом. Вона звернула увагу на той факт, що офіційна позиція податкової служби змінилася лише у 2024 році, тоді як договори більшості авіакомпаній були укладені значно раніше і роками не викликали жодних претензій з боку держави.
Залучення правоохоронного органу до моменту виникнення узгодженого податкового зобов’язання є юридичним нонсенсом. За чинним законодавством, кримінальна справа щодо ухилення від сплати податків може бути порушена лише після завершення процедур адміністративного або судового оскарження.
– пояснила Кузнєчікова.
Отже, на думку Олени Кузнєчікової, вирішення цього податкового спору має розпочинатися не з кримінального переслідування, а з формування єдиної державної позиції щодо застосування міжнародних конвенцій. Для цього Міністерство фінансів України має підготувати узагальнюючу податкову консультацію, яка забезпечить однакове та послідовне тлумачення відповідних норм як для бізнесу, так і для контролюючих органів.
Нагадаємо
З 2024 року Державна податкова служба почала застосовувати новий підхід до оподаткування лізингу повітряних суден, трактуючи окремі лізингові платежі як роялті. На підставі цієї нової інтерпретації Бюро економічної безпеки відкрило кримінальні провадження стосовно щонайменше п’яти українських авіакомпаній: МАУ, “Авіакомпанія Константа”, “Урга”, “Н3ОПЕРЕЙШІНС” та “Скайлайн Експрес”.
За даними ЗМІ, у низці цих проваджень претензії БЕБ ґрунтуються саме на тлумаченні міжнародних конвенцій про уникнення подвійного оподаткування, а суми нібито несплачених податків сягають десятків мільйонів гривень.
Порада від АіФ UA:
Ця інформація є надзвичайно важливою для українських авіакомпаній, які працюють за договорами лізингу повітряних суден. Розуміння потенційних податкових ризиків та правильного трактування міжнародних конвенцій може допомогти уникнути фінансових втрат та юридичних проблем. Експертна думка Олени Кузнєчікової підкреслює необхідність чіткої державної позиції та пріоритет захисту прав платників податків у спірних ситуаціях.