Авіаційна галузь України на межі колапсу: нове трактування лізингу може призвести до банкрутства
Представники української авіаційної спільноти б’ють на сполох: цивільна авіація в Україні опинилася під загрозою знищення. Причиною стало нове трактування податковими органами операцій з лізингу літаків у нерезидентів як роялті. Це, разом із кримінальними провадженнями та спробами донарахувати податки за минулі роки, може поставити хрест на діяльності авіакомпаній, які вже подолали виклики закритого неба та релокації через війну. Про це повідомляє УНН.
Микола Щербина, виконавчий директор Громадської спілки “Українська авіатранспортна Асоціація”, зазначив: “Українська цивільна авіація вистояла два роки пандемії COVID, пережила початок повномасштабної війни, яка завдала ще сильніших ударів. Але зараз є висока ймовірність, що компанії не виживуть”.
За його словами, додатковий фіскальний тиск, спричинений спробами оподаткування лізингових платежів нерезидентам як роялті, ставить під серйозний удар фінансову стабільність авіаперевізників. Він також додав, що в Європі, згідно з відповідними директивами, авіакомпанії для отримання ліцензії повинні підтверджувати свою фінансову спроможність.
Михайло Пінкевич, голова Української авіатранспортної асоціації, підкреслив, що проблема вийшла за межі суто податкового спору і стала питанням національної безпеки. Правова невизначеність виникла не через зміни у законодавстві, а через новий підхід регуляторних органів, які почали прирівнювати звичайні лізингові платежі до роялті.
Податкова служба та БЕБ: нове трактування лізингу
Ситуація загострилася у 2024 році, коли Державна податкова служба (ДПС), незважаючи на відсутність змін у податковому законодавстві, опублікувала роз’яснення, яке пропонує оподатковувати лізинг повітряного транспорту у нерезидентів як роялті. На думку податківців, українські авіакомпанії мають сплачувати податок за використання інтелектуальної власності.
ДПС стверджує, що з 2017 по 2023 роки компанії, які брали в лізинг транспорт (зокрема, повітряні судна та залізничні вагони) у нерезидентів, виплатили 13,1 мільйона гривень лізингових платежів, але не сплатили 15% роялті в Україні. Податкова служба по-своєму інтерпретувала міжнародні конвенції про уникнення подвійного оподаткування, вважаючи, що компанії орендували не транспорт, а обладнання.
Спираючись на цю логіку, Бюро економічної безпеки (БЕБ) відкрило низку кримінальних проваджень проти авіакомпаній. Слідчі вважають, що щонайменше п’ять компаній, включаючи МАУ, “Авіакомпанія Константа”, “Урга”, H3 Operations та “Скайлайн”, мали сплатити додаткові 15% роялті за оренду літаків і вертольотів.
Микола Щербина нагадав, що лізинг літаків використовується авіакомпаніями десятиліттями, і раніше подібних питань щодо оподаткування не виникало. “На мою думку, Мінфін і податкова служба мали б спочатку чітко роз’яснити, як оподатковуються різні типи угод. Підхід до лізингу літаків, який існував роками, не створював проблем. А тепер раптом виявилося, що є проблема”, – зазначив він.
Законність нарахування податків – ключова вимога
Михайло Пінкевич наголосив: “Авіакомпанії не відмовляються від сплати податків, передбачених законом. Однак, податкові спори мають вирішуватися у правовому полі, а не через кримінальні переслідування. Податкові зобов’язання повинні базуватися на законі, міжнародних договорах та реальному змісті операцій, а не на зміні адміністративного підходу чи тиску”.
Він також підкреслив, що українські авіакомпанії, навіть попри закрите небо, зберігають присутність на міжнародному ринку, виконують гуманітарні місії ООН та витісняють російських операторів з певних контрактів. Нинішня ж ситуація ставить під загрозу не лише бізнес, а й майбутнє всієї галузі.
“Ця проблема набула системного характеру, загрожуючи існуванню цивільної авіації як галузі в Україні. Правова невизначеність створюється не законом, а позицією контролюючих органів, які намагаються штучно розширити поняття “роялті” на звичайні лізингові платежі. Наша позиція полягає в тому, що повітряне судно є транспортним засобом, а не об’єктом інтелектуальної чи промислової власності”, – зазначив Пінкевич. Він додав, що такий підхід відповідає чинному українському законодавству та митній практиці, де повітряні судна класифікуються як транспортні засоби.
Особливе занепокоєння викликає той факт, що слідчі БЕБ, не чекаючи судового рішення, відкрили кримінальні провадження, трактуючи лізинг як роялті. “На нашу думку, лізинг літака не є роялті”, – додав Пінкевич.
Ризик банкрутства для авіаперевізників
Руслан Мельниченко, голова юридичного комітету Аерокосмічної асоціації України, повідомив, що більшість українських цивільних авіакомпаній, які працюють в умовах закритого неба, стикаються з однаковою проблемою: спробами донарахування податку на репатріацію, виходячи з того, що лізинг літаків нібито є роялті.
“Ми консультувалися з фінансистами, податківцями та юристами провідних міжнародних компаній. Жодна країна світу не називає лізинг повітряних суден роялті”, – наголосив Мельниченко.
Він також звернув увагу на те, що контролюючі органи намагаються застосувати новий підхід заднім числом, донараховуючи податки за останні сім років. При середній рентабельності авіаційного бізнесу на рівні 7–10%, таке додаткове фінансове навантаження неминуче призведе до банкрутства більшості українських перевізників. “Якщо ми будемо стягувати ці податки, компанії гарантовано збанкрутують”, – заявив він.
Представники авіаринку підкреслюють, що галузь не просить податкових пільг. Єдина вимога – це правова визначеність та однакове застосування законодавства.
Позиція Верховної Ради
Володимир Крейденко, заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань транспорту та інфраструктури, визнав, що найбільше занепокоєння викликає поєднання податкових спорів із кримінальними провадженнями. На його думку, якщо компанії відкрито декларували операції, а спір виник через різне тлумачення законодавства, його мають вирішувати податкові органи та суд, а не правоохоронці.
“Найбільшу тривогу викликає супровід податкових спорів кримінальними провадженнями. Це створює величезний тиск, особливо під час воєнного стану. Ми бачимо, що це неприйнятно і гальмує розвиток галузі. Держава має реагувати на випадки приховування доходів чи підробки документів. Але якщо операція була відкритою, задекларованою, а суперечка виникла через різні тлумачення закону, то її мають вирішувати податкові органи та суд”, – наголосив народний депутат.
Крейденко також зазначив, що практика зміни правил гри заднім числом, коли підприємствам виставляють багатомільйонні претензії за операції, що роками здійснювалися без зауважень, може мати довгострокові наслідки. Авіакомпанії можуть припинити роботу в Україні і перенести свою діяльність за кордон.
Учасники круглого столу закликали Кабінет Міністрів, Міністерство фінансів, ДПС та БЕБ терміново виробити єдину офіційну позицію щодо оподаткування лізингових платежів за повітряні судна, яка б ґрунтувалася на українському законодавстві та міжнародному праві. Без цього Україна ризикує втратити високотехнологічну галузь, яка навіть під час війни продовжує працювати, виконувати міжнародні контракти та сплачувати податки.
Порада від АіФ UA:
Ця новина надзвичайно важлива для розуміння поточних викликів, з якими стикається українська авіаційна галузь. Якщо ви є частиною цієї сфери, співробітником авіакомпанії, чи просто цікавитеся її розвитком, ця інформація допоможе зрозуміти потенційні ризики та причини можливих змін у роботі перевізників. Розуміння правових та податкових аспектів є ключовим для виживання бізнесу в складних умовах.